«Читай та слухай: літературні саундтреки до улюблених книг»

Мураками Х. Норвежский лес; Пер. с яп. А. Замилова. - М.: Эксмо, 2008. - 386 с.

Відтворюючи музику та розповідаючи про неї, японський письменник Харуки Муракамі намагається зафіксувати музичні звуки, в результаті чого текст стає свого роду фонографією, набуваючи певних акустичних якостей. Його літературні герої завжди живуть в ритмі, відповідному музичному стилю. В одному з найвідоміших романів письменника «Норвезький ліс» музична композиція є не тільки визначальним мотивом, а й подарувала назву всьому твору. Йдеться про пісню Norwegian Wood групи The Beatles. Після приїзду до Берліна головний герой Ватанабе несподівано чує знайому музику, яка відсилає його до далекого минулого. На спогадах персонажа й будується сюжет культового роману. Кожен рядок, кожне слово нагадує мінорні або мажорні акорди, в залежності від ситуацій. Все, що роблять герої, відбувається під музику, яка звучить в різних варіаціях: по радіо, з програвачів, у власному виконанні героїв (вони співають, насвистують, грають на піаніно або на гітарі). Музика допомагає героям впоратися з власними проблемами та переживаннями.

Буктрейлер - Муракамі Х. "Норвезький ліс"




Кобилянська О. Меланхолійний вальс: фрагмент. - Львів: Каменяр, 1968. - 70 с.

Музична новела «Valse melancolique» — яскравий приклад твору, написаного мовою вальсу. Словесний твір не лише наповнений музикою, а й звучить, як музика. Це виражається й в ритмічності оповіді з її перепадами від розміреного й неспішного темпу до швидкого й напруженого, а потім знову сповільненого, й у відтворенні симфонії почуттів героїнь, й у напруженій мелодійності слова. Музика стає для письменниці приводом до роздумів про проблему жіночого щастя. В новелі розказана драматична історія життя дівчини-піаністки натури вразливої, тонкої й гордої. Для втілення творчого задуму була підібрана музика яка бентежить душу. Музика наповнила літературний текст неповторною енергетикою та стала чи не найсуттєвішим засобом розкриття психології героїні, емоційною підтримкою драматичного розвитку сюжету.

Буктрейлер - Кобилянська О. "Меланхолійний вальс"




Дереш Л. Культ: роман. - Львів: Кальварія; К.: Книжник, 2002. - 206 с.

Музичні посилання в романах Любко Дереша є однією з найістотніших характеристик його творчості. Вони поруч з іншими творять культурний шар його прози та дозволяють розпізнати ту систему координат, яка є підґрунтям чи не всіх його текстів – урбанізм, анархізм, протест, свобода, самотність. Найважливіші світоглядні концепти його творчості або проговорюються на рівні тексту, або залишаються натяком, упізнаваним за маркером музичної цитати. Музика як тема, музика як натяк на подальше розгортання подій чи прихований символізм ситуації найнаочніше представлена в романі «Культ». Головний герой твору – сучасний молодий викладач біології Юрко Банзай, їде на викладацьку практику до коледжу у невеличке містечко неподалік Львова. Разом з новоспеченими друзями він вирушає коридорами коледжу, вулицями містечка та лабіринтами снів у пошуках сенсу свого земного життя-буття, межі між світами, між матеріальним і нематеріальним. Втекти від сірої буденності, висловити свої емоції та хвилюючи смутні переживання Юрку допомагає світ музики, а саме ритми пісень британського гурту «Van Der Graaf Generator». Хлопець носить футболку з підписом «the new art-rock generation» та шаленіє від арт-року. Експресивна сила рок-музики створює загальний настрій твору, стає важливим компонентом юнацького спілкування. Таким чином, музика для головного героя окреслює процес самоздійснення та становлення чоловічої ідентичності.

Буктрейлер - Дереш Л. "Культ"




Зюскинд П. Контрабас: пьеса. - СПб: Азбука, 2001. - 128 с.

В п'єсі «Контрабас» автор пише історію музиканта, який обожнює свій інструмент. Попри те, що контрабас такий незручний та громіздкий, головний герой не може відмовитися від свого вірного супутника. Для нього контрабас важливіший за всіх людей, адже він живий і ніколи не покине свого господаря, на відміну від людей. Вся книга – емоційний монолог чоловіка про свою професію і музику, такий собі крик душі людини-аутсайдера, яка хоче привернути до себе увагу. Читач практично чує його голос, відчуває ритм мелодії, стає співучасником та співавтором дійства. Таким чином, інструмент не тільки центральний образ п'єси, а й організатор її музично-ритмічної структури, що перетворюється в доленосний предмет.

Буктрейлер - Зюскінд П. "Контрабас"