Світ захоплень

Бджільництво

Український пасічник

Детальніше ознайомитися із журналами, можна у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницього, 18.

Український пасічник [Текст] : науково-виробниче, інформаційно-масове видання / Галузевий орган Української спілки бджолярів. - Тернопіль ; Львів, засновано у 1914, відроджено у 1991 - . - Виходить щомісячно. 2020г. № 12.

Журнал у каталозі

Температура і температурний режим зимівлі бджолосімей.

Розглянуто питання впливу температури на зимівлю бджолосімей. Бджола медоносна відноситься до холоднокровних живих істот, температура тіла яких знаходиться в нерозривній залежності від температури довкілля і на відміну від живих істот, які здатні підтримувати температуру свого тіла на фізіологічно певному рівні, бджоли медоносні змушені в процесі своєї життєдіяльності виробляти здатність адаптуватися до температурних умов повітря ареалу проживання. При цьому температура є найважливішим чинником, що визначає поведінкові реакції як окремих особин, так і цілої родини бджіл медоносних в активний і пасивний періоди їх життєдіяльності, а також впливає на їх фізіологічний стан.Досить широкий ареал поширення бджіл медоносних формує в них спеціальні біологічні прийоми для забезпечення І підтримки температурного режиму мікроклімату в гнізді. На це бджолосім'я витрачає певну кількість енергії тим більше, чим сильніше зовнішня температура відрізняється від біологічно доцільної на тому чи іншому етапі онтогенезу. Дослідниками бджіл медоносних експериментально підтверджено, що в літній період бджолина сім'я витрачає наймен¬шу кількість енергії при зовнішній температурі 23-2 8 °С. Крім того, коливання температури всередині гнізда також виявляє визначальний вплив на динаміку розвитку робочих бджіл, маток і трутнів. До сказаного можна додати інформацію про те, що тривалість розвитку яйця до стадії личинки при температурі 38°С становить 70 годин, а при 30°С - 115 годин. До того ж при температурі 36°С вилуплюється 92% личинок, при 30°С - 85%, а при 29°С - тільки 5%. У свою чергу зміна температури в гнізді істотно відбивається на життєздатності розплоду. Так, наприклад, якщо протягом одної-трьох годин, личинки трьох денного віку потримати при температурі +8°С, то 4% їх загине. Особливо чутливі до зміни температури виявляється розплід у стадії лялечки. Так, наприклад, як показують результати дослідження, якщо його витримати при температурі +5 °С, то загине близько 15% лялечок і стовідсоткова загибель лялечок спостерігається, якщо їх потримати протягом двох годин при температурі + З °С. Це є свідченням того, що при весняній ревізії бджолиних сімей, в яких вже є розплід, необхідно враховувати ці обставини. І намагатися якомога менше охолоджувати бджолосім'ю при оглядах, які доцільно проводити тільки при температурах не нижче 12-15°С у тіні в безвітряний день. Не менш важливо пам'ятати і про те, що при роботі з бджолосім'ями в яких закладені маточники, оптимальним діапазоном для нормального розвитку маток є температури в межах 33-34°С. Так само фахівцям необхідно орієнтуватися при зміні температурного режиму розплідного гнізда бджіл з огляду на те, що відомі рекомендації щодо того, що як веде себе бджолосім'я при критичних значеннях температур, в які вона може потрапляти або при транспортуванні в спекотний період року, або при обробці в термокамері для боротьби з кліщем Варроа деструктор. Якщо бджіл піддавати дії аномально високих температурних режимів, то результати проведених експериментів свідчать про негативний вплив таких режимів на тривалість життя і продуктивність бджолосімей після таких впливів. А саме при температурі 46°С і вологості 40% протягом 15-30 хв., то в подальшому добова загибель таких бджіл становить 0,6-1%. При 45 хв. дії такої температури вже протягом перших трьох годин гине 20-30% бджіл, а інші - в наступні 3-4 дні. При дії цієї температури протягом 75 хв всі бджоли гинуть в першу добу після обробки. Практикою підтверджено, що бджоли можуть переносити короткочасну дію на них високих температур з витікаючими для них наслідками, що впливають на їх активність і ефективність запилювальних робіт, і робіт зі збору вуглеводного і білкового корму. Крім того, теплова дія більше 30 хв. при 46°С вже викликає незворотні процеси в організмі бджіл, які тим сильніше, чим триваліша ця дія. Не менш важливе значення при роботі з бджолосім'ями мають знання поведінки організму бджіл при зниженні температур нижче фізіологічних доцільних значень. І характерним прикладом може служити ситуація, яка виникає в процесі зимівлі по відношенню до бджіл, що сформували зимовий клуб, який і може піддаватися короткочасного впливу низьких температур, в які потрапляють бджоли, які утворили його оболонку Вихід з цієї ситуації відбувається в наслідок того, що гемолімфа бджіл, що потрапляє під дію негативних температур, має здатність деякий час перебувати, не замерзаючи в переохолодженому стані. Однак, при подальшому зниженні температури тіла бджіл нижче точки максимального переохолодження починається все ж кристалізація складових гемолімфи. Одночасно з цим істотно впливає вміст вуглекислого газу в обсязі клубу, сприяючи підвищенню рівня температури максимального переохолодження. І так, якщо при порівняльному зниженні зовнішньої температури, клуб що утворився менше вентилює, збільшуючи при цьому вміст у ньому вуглекислого газу, що викличе в кінцевому підсумку зменшення допустимої температури максимального переохолодження. Проведеними дослідженнями життєдіяльності зимуючої бджолосім'ї було виявлено зворотний зв'язок між температурою максимального переохолодження і тривалістю життя бджіл, тобто чим нижче температура кристалізації лімфи і її утворюючих, тим коротший проміжок часу проживає бджола в зимовий період. Цей механізм захисту є природним засобом для холоднокровних комах, що дає можливість переносити їм короткочасні, але порівняно сильні охолодження. На закінчення можна стверджувати, що процес ефективної зимівлі в значній мірі визначається силою бджолосім'ї, що йде в зиму і температурними умовами її утримання.

Карпатські рецепти цілющих напоїв з додаванням меду:

Карпатський збитень із листям смородини і малини. Стародавній карпатський рецепт цілющого напою з меду.

На дві склянки води взяти 1 ст. л. меду і по ч. л. сухого листя смородини й малини. Листя смородини і малини залити кип'ятком, настоювати під закритою кришкою 30-40 хв. Профільтрувати, додати мед, розмішати до розчинення. Подавати до столу гарячим.

Карпатський збитень із звіробою та м'яти. Стародавній карпатський рецепт цілющого напою з меду.

Меду - 150 г,

2 л води,

100 г цукру,

5 г сушеного звіробою,

5 г гвоздики,

10 г кориці,

5 г м'яти,

10 г порошку імбиру,

перець горошком -1 г.

Мед прокип'ятити з невеликою кількістю води, зняти шуму. Окремо прокип'ятити цукор і з'єднати обидві частини. Варити на маленькому вогні, щоб якнайбільше води випарувалося. Упродовж 15-20 хв. відварити специ. Настоювати 10 хв. Потім процідити, додати медово-цукрову масу і підігріти, не доводячи до кипіння. Подавати гарячим.