Світ захоплень

Бджільництво

---

Види бджіл
 

Детальніше ознайомитися із журналами, можна у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницього, 18.

Перша мапа видів бджіл

Дослідники створюють першу мапу гло­бального поширення видів бджіл в світі.В світі існує понад 20 000 видів бджіл, але точні дані про те, як ці види поширю­ються по всьому світу, є рідкісними. Однак дослідники, як повідомляється в журналі Current Biology за 19 листопада, створили карту різноманітності бджіл, об'єднавши найповніший глобальний перелік відомих видів бджіл та майже 6 мільйонів додат­кових публічних повідомлень про окремі види бджіл і як вони розселені у всьому світі. Висновки групи підтверджують, що в Північній півкулі більше видів бджіл, ніж у Південній, і більше в посушливих та помір­них умовах, ніж у тропіках.

«Більшості людей відомо хіба що про ме­доносних бджіл, джмелів та, можливо, ще кілька інших видів, але видів бджіл більше, ніж видів птахів та ссавців разом узятих», - говорить старший автор Джон Ашер, доцент біологічних наук Національного університету Сінгапуру. «У Сполучених Штатах на сьогодні найбільше описано видів бджіл, але є також величезні тери­торії африканського континенту та Близь­кого Сходу, що мають високий рівень не- розкритого біорізноманіття, більше ніж у тропічних районах».

Багато видів рослин і тварин дотриму­ються шаблону поширення, відомого як широтний градієнт, де різноманітність ви­дів збільшується до тропіків і зменшуєть­ся до полюсів Землі. Бджоли є винятком із цього правила, оскільки більша кіль­кість видів бджіл зосереджується подалі від полюсів і менше біля екватора, така схема поширення видів бджіл відома як бімодальний широтний градієнт. У лісах і джунглях видів бджіл набагато менше, ніж у посушливих, пустельних середовищах, оскільки дерева, зазвичай, забезпечують менше джерел їжі для бджіл, ніж низько­рослі рослини та квіти.

«Коли в пустелі йдуть дощі, трапляють­ся ці непередбачувані масові цвітіння, які буквально можуть покрити всю терито­рію килимом», - говорить перший автор Майкл Орр, докторант Інституту зооло­гії Китайської академії наук. «У пустелі значно більша мінливість зовнішніх умов через те, наскільки нерівними є ресурси корму з року в рік. Тож там є великий по­тенціал для відкриття нових видів».

Для створення своїх карт Ашер, Орр, Хьюз та його колеги порівняли дані про наявність окремих видів бджіл із ма­сивним контрольним списком із понад 20 000 видів, складеним доктором Аше- ром та доступним в Інтернеті на порталі біорізноманіття DiscoverLife.org. Пере­хресне посилання на безліч наборів да­них із додатковим охопленням призвело до набагато чіткішого уявлення про те, як багато видів бджіл розподілено в різних географічних районах. Це важливий пер­ший крок в оцінці розподілу та потенцій­ного зменшення популяції бджіл.

«Ми надзвичайно зацікавлені у великій кількості бджіл, але це те, що потрібно зробити щодо основи наших знань», - го­ворить Ашер. - «Ми намагаємось вста­новити цю базову основу. Ми справді не можемо інтерпретувати дані про те, як ба­гато бджіл ми маємо, поки не усвідомимо багатство видів та географічні закономір­ності їх поширення».

Хоча деякі з цих закономірностей були висунуті гіпотезами попередніх дослідни­ків, таких як Чарльз Мішнер, їх було важ­ко довести через недостовірні, неповні або важкодоступні дані. "Очищення" цих даних було основною перешкодою для дослідників.

«Я була здивована, наскільки жахливою була більшість попередніх глобальних да­них про різноманітність бджіл», - говорить Еліс Хьюз, доцент кафедри біології збе­реження в Тропічному ботанічному саду Сішуанбанна Китайської академії наук та інший автор етапі. «Багато даних були занадто нерівномірними або занадто сконцентрованими на невеликій кількості країн, які надали пріоритет обміну дани­ми, щоб мати можливість використовува­ти ці ресурси для будь-якого масштабного аналізу».

Незважаючи на те, що залишається багато дізнатись про те, що обумовлює різноманітність бджіл, дослідницька група сподівається, що їх робота допоможе у збереженні бджіл як глобальних запилю­вачів.

«Багато сільськогосподарських культур, особливо в країнах, що розвиваються, покладаються на місцеві види бджіл, а не на медоносних бджіл», - говорить Хьюз. «Існує майже недостатня кількість даних про них, і надання обґрунтованої базової лінії та розумний аналіз її є надзвичайно важливим, якщо ми хочемо підтримувати як біорізноманіття, так і послуги по запи­ленню, які ці види надаватимуть у майбут­ньому».

Автори розглядають це дослідження як важливий перший крок до всебічного розуміння глобального різноманіття бджіл та важливу базу для майбутніх, детальні­ших досліджень бджіл.

Зауваження перекладача.

У нас прийнято вважати, що медоносна бджола в природних умовах жила в лісі в дуплах дерев. Уявлення ці поширилися пе­реважно з Росії. Світова наука не підтвер­джує ці погляди. Більшість рас медоносних бджіл у природних умовах жили в степах і навіть в пустелях і зовсім не в дуплах де­рев. Дерев з дуплами у степах чи пустелях просто немає. Тому дупло не може бути ідеальним житлом для бджіл, як вважає чи­мало наших пасічників.

Бджоли в листяному лісі помірного по­ясу, в горах, в тропічному лісі - це друга хвиля їх поширення - тут кормова база на порядок бідніша, але, правда, стабільні­ша, ніж в спепу чи пустелі. Завдяки роз­виненій соціальності медоносні бджоли згодом зуміли освоїти і ці природно-кліма- тичні зони, хоча медоносна бджола - це вид бджіл для відкритих просторів.