Виконуючий обов'язки завідувача кафедри Владислав РЯБЧІЙ сам випускник вузу. Тут він здобув дві вищі освіти (перша — маркшейдерська справа, друга — землевпорядкування і кадастр), працював на кафедрі асистентом, захистив кандидатську дисертацію, доцент, нині — докторант Львівської політехніки.

 — Владиславе Валерійовичу, яка частка землевпорядників у загальній кількості набору на факультет і який був конкурс? 

— Згідно з ліцензією, на всі чо-тири спеціальності — цивільне будівництво, підземне будівниц-тво, маркшейдерія і геодезія та землеустрій — маємо набирати орієнтовно по п'ятдесят студентів. Бюджетних місць лише 15 — це для школярів і ще п'ять — для випускників технікумів, які вчаться три роки замість чотирьох за скороченою програмою. Цього року маємо 13 бюджетників — випускників шкіл і п'ять — після технікуму. Всього, з урахуванням шістьох контрактників, п'ятдесят місць ділимо так: 40 — для школярів і 10 — для випускників технікумів. У цьому році отримали 175 заяв від випускників шкіл і мали конкурс 4,38 на місце. На бюджетні місця конкурс сягнув 11,7. Торік мали понад двісті заяв і контрактників набрали удвічі більше. 

— А скільки коштує навчання за контрактом? — 8800 гривень на рік.

— В аграрних вищих навчальних закладах існують землевпорядні факультети, а в технічних вузах підготовку таких фахівців здійснюють кафедра або кілька кафедр якогось факультету. У нас — факультет будівництва, а випу-скаючою є кафедра геодезії. Програми — та, за якою вчаться в аграрних вузах, і наша — принципово не відрізняються. Нормативна частина загальна, але в силу своєї специфіки ми даємо студентам, — а раніше багато їх було з Донеччини, Луганщини, і Докучаєвський технікум, що в Донецькій області, був підрозділом нашого університету — більше знань про особливості місцевого землекористування, наприклад, про рекультивацію порушених земель. Це актуально і для Дніпропетровщини, де роз-винена видобувна промисловість, а переважна більшість наших студентів — місцеві. Щорічно маємо першокурсників також із Запорізької, Черкаської, Кіроворадської та інших областей, усіх бажаючих забезпечуємо гуртожитком. Навчальним планом підготовки бакалавра після першого і другого курсів передбачена навчальна геодезична практика по шість тижнів. Нашому геодезичному полігону в Орлівшині (Новомосковський район Дніпропетровської області) уже шістдесят років. Свого часу майбутні землевпорядники виїжджали в Крим, у село Канака. Зараз створюємо ще один полігон, геолого-геодезичний, поблизу Бердянська, де є унікальні умови з точки зору геології та геодезії. Стараємося у місті наших студентів не тримати. Виїзну практику частково фінансує університет, частково сам студент.

 — Отже, ваші випускники мають користуватися попитом...

— Можу похвалитися: у грудні, за півроку до дипломування, на телефонні дзвінки з підприємств відповідаємо, що нічим допомогти не можемо — всі випускники вже працевлаштовані. — Як вам це вдається? — Зазвичай студент знаходить собі роботу під час виробничої практики: першу він проходить після третього курсу, другу, переддипломну, — перед п'ятим. Є домовленість про це з Головним управлінням Держгеокадастру, міським управлінням, центрами державного земельного кадастру, з відповідними структурами у районах. Якщо практикант сам знайшов підприємство, то він має документально підтвердити, що воно виконує відповідні роботи, тобто має у штаті щонайменше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18