А така метаморфоза, здавалося б, із звичайнісіньким, який нехай колись і став мимовільною причиною Троянської війни, фруктом трапилася після того, як у дніпровському Музеї АТО сталася НП.
Хтось без сорому та совісті втрутився в суть скульптурної композиції й вкрав яблуко з рук дівчинки, яка готується простягнути гостинець як дарунок вдячності нашому воїнові. Крадіжка, кваліфікована розгніваною громадськістю як акт вандалізму та наруги над святинєю, спричинила широкий резонанс, і до скульптури почали приходити навантажені яблуками городяни, щоб покласти їх у долоньки дівчинки. Більше того, одна з мешканок області, Світлана, запропонувала постійно постачати дитину яблуками зі свого петриківського саду. І навіть привезла кошик червоних фруктів в облдержадміністрацію, звідки вийшла ідея створення Музею АТО з його знаменитою скульптурною композицією та де працює людина, котра стала прототипом солдатарятівника, що приймає яблуко з рук вдячної дівчинки.
Стрілець Кіровоградської бригади територіальної оборони Іван Погорелий, можливо, ніколи й нікому не розповів би про цю історію, що сталася з ним у Іловайському котлі. Стриманий на емоції та слова, він належить не до тих людей, які люблять «хизуватися». Тим більше після виходу з котла Івану з його вісьмома пораненнями (одна нога являла собою місиво) було не до спогадів і націть аналізу причин трагедії, хоча слово «чому?» постійно було, присутнє у свідомості — «чому полягло стільки хлопців?..»
Псйернутися ж думками до врятованої дівчинки змусив пост у соціальних мережах, автор якого — людина «з іншого боку» — розповідав про Діану, яку ополченець виніс зпід вогню українських військових. Іван прочитав цю неправду, перебуваючи на лікуванні у Львівському госпіталі, і не міг стриматися, щоб не відповісти й не повідати світу — нехай і обмеженому соціальною мережею — правду. Але механізм брехні вже був запущений... Історію порятунку дівчинки — зрозуміло, з точністю до навпаки — розповів один із російських каналів. Але тільки Іван Погорелий знав, де перебуває розстріляний противником автомобіль, у якому їхали бабуся Діани, п батьки та старша сестричка, і де лежать вони, які назавжди залишили цей світ зі страшною війною, що нагрянула на нього.
  Полный текст смотри в отделе периодики по адресу: пр. Д. Яворницкого, 18 и на сайте газеты: http://www.golos.com.ua/article/278209