Печеніна Наталя Реабілітація жертв сталінізму в Україні: на матеріалах архіву Дніпропетровської області
// Мандрівець. - 2015. -№ 3. - С. 46-49;// Гуржіївські історичні читання. - 2014. - Вип. 7. - С. 79-82. ( 01.10.2016 )
...Тільки в Дніпропетровській обл. з 1930 до 1945 рр. за ст. 54-10 (ч. 1 і ч. 2 – антирадянська і контрреволюційна агітація) були засуджені 49,05 % від загальної кількості репресованих; за ст. 54-6 (шпигунство) –8,26 %; за ст. 56-11 і 54-2 (співпраця з іноземними розвідками (польською, японською, румунською, німецькою) та фашистська контрреволюційна діяльність) – 6,99 % репресованих. Важливо проаналізувати співвідношення статей, за якими репресували, та політичної ситуації у світі та країні: якщо в 1930–1933 рр. (період суцільної колективізації в СРСР) переважала ст. 54-10, то в 1936–1938 рр. (період ускладнення міжнародної ситуації та початок перших військових конфліктів у світі) – ст. 54-6. Так, ст. 54-10 мала досить широке трактування. Наприкінці 1930-х рр. під її дію потрапляли і«зрадники Батьківщини», і «пособники окупантів», і ті, хто вели «контрреволюційні розмови» та займались «контрреволюційною діяльністю», і навіть ті, хто не проводив ніякої «антифашистської роботи».
Наведемо кілька уривків із реабілітаційних справ, які розкривають причини та характер обвинувачень
(цитування мовою та стилем оригіналу): «...исключить из партии как неоправдавшего доверия партии в дни Отечественной войны (не вел никакой антифашистской работы)» [5, 172]; «...будучи на оккупированной территории никакой борьбы, направленной против немецких захватчиков не проводил» .
Важливе місце в дослідженнях з проблем Другої світової війни (зокрема В. Шайкан) останнім часом
займає проблема колабораціонізму. На його формування вплинула соціально-економічна та політична ситуація в УРСР, що склалася напередодні війни. Допомагає висвітленню цієї проблеми й аналіз фондів Держархіву Дніпропетровської обл. Обвинувачення багатьох засуджених в роки війни за ст. 54-10 і 54-6 Кримінального Кодексу можна віднести до так званого побутового колабораціонізму. Проілюструємо документами (цитування мовою та стилем оригіналу): «...за
скрытие пребывания в плену, концлагерях, работы при немецкой воинской части» [6, 129]; «...за проживание на оккупированной территории, ...играл в духовом оркестре, организованном немецкой жандармерией»; «в период оккупации учился в агрошколе и работал агротехником» . Тобто, можна констатувати, що війна змушувала радянське керівництво підвищити рівень репресивних заходів щодо злочинів, які визнавалися законодавством «контрреволюційними», проте, незаперечним є й той факт, що значна кількість людей постраждала безвинно…
Полный текст смотри в отделе периодики по адресу: пр. Д. Яворницкого, 18 и в интернете: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=gurit_2014_7_30