Довгаль С.  Сергій Був та загув
// Україна молода. - 2016. -№ 13. - С. 6  ( 02.02.2016 )

Григорій Петровський. Хто він?


30 листопада 1917 року Григорій Петровський став народним комісаром внутрішніх справ Російської республіки. На цій посаді він пробув до березня 1919-го. Сучасники досить часто характеризували його як «м’якотілого». Ще Петровського відзначають як ідейного більшовика, непоганого господарника і полум’яного трибуна. Всемогутній «залізний Фелікс» на прізвище Дзержинський спершу підкорявся Григорію Івановичу, а коли їхні стосунки зіпсувалися, доклав зусиль для того, щоб відправити його на роботу в Україну.
При цьому Петровський є одним із тих, хто стояв біля витоків політики «червоного терору». Обставини були такими: 5 вересня 1918 року після вбивства начальника Петроградської Надзвичайної комісії Мойсея Урицького і замаху на Леніна Рада Народних Комісарів РРФСР пpийняла декpет про «червоний теpоp». Цей документ надавав право Всеросійській Надзвичайній комісії застосовувати найвищу міру покарання без суду і слідства. Підстави для цього наводилися такі: «За даної ситуації забезпечення тилу шляхом терору є прямою необхідністю; для посилення діяльності ВНК треба направити туди можливо більше число відповідальних партійних товаришів; необхідно убезпечити Радянську Республіку від класових ворогів шляхом ізолювання їх у концентраційних таборах; підлягають розстрілу всі особи, причетні до білогвардійських організацій, змов і заколотів; необхідно публікувати імена всіх розстріляних, а також підстави застосування до них цього заходу». Сам декрет був прийнятий за клопотанням і після доповіді голови ВНК Дзержинського, а свої підписи під ним поставили нарком внутрішніх справ Григорій Петровський, нарком юстиції Дмитро Курський і керуючий справами Раднаркому Володимир Бонч-Бруєвич.
Сам Петровський на відміну від багатьох старих більшовиків уник репресій у лиховісні 30-ті. В останні роки свого життя працював директором музею революції СРСР у Москві. Помер у 1958 році та був похований біля Кремлівської стіни...

Полный текст смотри в отделе периодики по адресу пр. К. Маркса, 18 и на сайте газеты:   http://www.umoloda.kiev.ua/number/2766/219/96613/