Плотка Л. В.  Енергетична автономність закладів вищої освіти як чинник реалізації регіональних цілей сталого розвитку У статті досліджено роль енергетичної автономності закладів вищої освіти Дніпропетровської області. Проаналізовано потенціал сонячної енергетики для регіону з урахуванням його кліматичних особливостей та наявної інфраструктури відновлювальної енергетики. Розкрито концептуальні засади енергетичної автономності як комплексної системи, що поєднує генерацію чистої енергії через сонячні панелі, впровадження енергоефективних технологій та акумуляцію електроенергії для забезпечення стабільного енергопостачання. Особливу увагу приділено вітчизняному досвіду розвитку сонячної енергетики на прикладі Нікопольської СЕС як демонстрації потенціалу регіону.

Дніпропетровська область характеризується помірно континентальним кліматом з жарким літом та помірно холодною зимою, де середня температура січня становить -4...-6 °C, а липня +20...+22 °C. Середня річна кількість опадів складає 400—490 мм.

Регіон знаходиться в межах посушливої, дуже теплої зони, що забезпечує сприятливі кліматичні умови.

Ця сухість і тепло є позитивними факторами для сонячної енергетики, оскільки вони передбачають більшу кількість ясних днів та інтенсивнішого сонячного випромінювання.

Найбільшою сонячною електростанцією в Україні є Нікопольська СЕС (ТОВ "Солар-Фарм-1"), розташована в Дніпропетровській області. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики ДОУНБ за адресою пр. Д. Яворницького 18, а також  в інтернеті: