.  Вирок Віталія Калиниченка

12 січня 1967 м. Мурманськ Судова колеґія кримінальних справ Мурманського обласного суду в складі: голови Клементєва, народних засідателів Сквірської і Цикової, при секретарі ... [нечітко], ... [нечітко] помічника прокурора Мурманської обпасти Кондєрова [?] розглянула на закритому судовому засіданні справу оскарження Калиниченка Василя Васильовича, 1938 року народження, уродженця села Васильківки, Дніпропетровської обпасти, українця з вищою освітою, який до арешту проживав у м. Ленінграді на проспекті Енгельса 63/3, кв. 244, і працював старшим інженером Всесоюзного проектно-технологічного інституту енергетичного виробництва, у злочині передбаченому статтями 17-56 КК УРСР і статтями 15-64 КК РРФСР.

Під час попереднього судового слідства доказано, що Калиниченко двічі намагався зрадити Батьківщину через втечу за кордон.

Злочин був доконаний у наступних обставинах: Навчаючися в 1960-1964 роках у високих навчальних закладах Ленінграду і Києва, Калиниченко провадив неправильний спосіб життя, займався реакційною філософією екзистенціялізму... [нечітко], через що в нього з’явилися антирадянські настрої. Вимоги радянських законів і с о ц іа л іс т и ч н о ї моралі він уважав наступом на його особистість. У 1960 році, коли він був студентом Київського інституту народного господарства, він нав’язав дружні стосунки з громадянином США Брюсом Ф. Девісом [?], поділяв його антирадянські погляди, знищив свій комсомольський квиток, а далі став розробляти плян втечі за кордон. У травні 1963 року Калиниченко написав до американського посольства в Москві листа, в якому виклав наклепницькі міркування про СРСР, запевняв про свою зрадницьку настанову і просив дати йому політичний азиль у випадку, коли йому вдасться втекти за кордон

З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики ДОУНБ за адресою пр. Д. Яворницького 18, а також  в інтернеті:  https://shron2.chtyvo.org.ua/Suchasnist/1978_N07-08_211-212.pdf?