У Дніпропетровському проголошено 27. II. 1943 наказ про здачу зброї. Почалися розшуки по домах. З 1-2. III. повішено 50 людей на базарах, площах, перехрестях вулиць. Акція вішання людей була заздалегідь заплянована для залякування населення. Зброї не знайдено, тому повішено в’язнів; пізнати було по тому, що повішені були виголоджені, завошивлені й обдерті. Перед повішенням пов’язано руки й ноги і перев’язкою закрито обличчя. До ніг причіплювано таблички з написами українською і німецькою мовами такого змісту: ” Я не здав зброї, а при арешту ванні чинив опір”. Багато німців, між ними й жінки, приходять подивитися на вішальників, фотографують їх і т. д. Загально після повернення на нововідбиті терени німці нищать, грабують та палять цілі села, людей (жінок і нелітніх дітей) стріляють. Ось один із безчисленних фактів: у місцевості Знаменівки, Новомосковського району, німці кидали гранати до погребів, куди сховалися люди під час воєнних дій. А ось ще один 85 особливий образок. Приходить німець, стріляє чоловіка, жінці ножем підрізує горло, а дівчині ножем ріже обличчя. Замордо вано коло 200 осіб. Недалеко Новомосковського, в Козацькому манастирі на Самарі, люди поховалися в погреби від куль. Прийшли СС-и, закидали людей гранатами, а потім дострілювали ще живих. (С. 85-86) З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики ДОУНБ за адресою пр. Д. Яворницького 18, а також  в інтернеті:  https://shron2.chtyvo.org.ua/Suchasnist/1978_N02_206.pdf?