Спогади сучасників про Василя Біднова підібрані укладачем таким чином, що їх сукупність дозволяє компенсувати уривчастість цих першоджерел і створює певну цілісність образу українського діяча. Так, спогади визначної української історикині Наталії Полонської-Василенко (1884–1973), хоча й були результатом короткотривалого ділового особистого знайомства в Катеринославі навесні 1914 р., містять цінні згадки про Василя Біднова як видатного знавця архівних фондів з історії Південної України, а до того ж переконаного, свідомого українця, який виявляв свої погляди в різні періоди життя, зокрема в дореволюційний період, за часів Української революції і на еміграції. Представляють інтерес і спостереження мемуаристки стосовно змін у творчій лабораторії В. Біднова, які зумовлювалися різними життєвими умовами (Праведна душа…, 2021, с. 15–17). З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики ДОУНБ за адресою пр. Д. Яворницького 18, а також  в інтернеті:  

https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/1992/1954