Казанський Деніс  Сусідські війни
// Український тиждень. - 2015. -№ 39. - С. 24-25  ( 08.10.2015 )

Після того як Леонід Кучма переміг на президентських виборах у 1994 році, зірка Дніпропетровська яскраво засяяла на політичному небосхилі. При цьому дніпропетровський клан не був монолітним. До кінця 1990-х він розпався відразу на кілька великих угруповань, які конкурували одне з одним. У Донецьку таку роздробленість дніпропетровських довго вважали фатальним недоліком, який коштував їм влади, але врешті-решт виявилося, що саме цей недолік і дав змогу затриматися у великій політиці. Коломойський, Пінчук, Тимошенко, Турчинов, незважаючи на деяку втрату впливу, все ще вельми значущі фігури в політиці та бізнесі. Згуртованість донецьких допомогла їм здобути абсолютну владу в країні на короткий час, але потім, після поразки, обернулася катастрофою як для самого клану, так і для регіону, що його породив.
Немає нічого дивного в тому, що саме Дніпропетровськ першим утвердив свою гегемонію в Україні. Насправді якраз Придніпров’я, а не збитковий, дряхліючий Донбас завжди було реальним локомотивом української економіки. Дніпропетровськ у радянські роки набув статусу великого науково-промислового центру, де виробляли не тільки сталь і машини, а й високі технології. Ця обставина дуже вплинула на якість еліт. Дніпропетровські олігархи та політики здебільшого були вихідцями із заможних за радянськими мірками сімей і здобули в СРСР престижну освіту. На чолі донецького клану, нав¬паки, стали вихідці з бідних та криміналізованих верств населення.
Протистояння дніпропетровських і донецьких сягнуло апогею в 1996 році, що вилилося в короткочасну кримінальну війну. Її найвідомішою жертвою став донецький політик Євген Щербань, ліквідація якого привела до короткочасного успіху дніпропетровського клану. Тоді він перебував у повному розквіті й легко усував конкурентів. Здавалося, ніхто не зможе похитнути його лідируючих позицій. Проте лише через рік угруповання розкололося зсередини, а його члени почали із задоволенням пожирати одне одного.

Полный текст публикации смотри  отделе периодики ДОУНБ по адресу: пр. К. Маркса,18 и на сайте газеты: http://tyzhden.ua/Politics/147621