Буткевич Богдан  Контр-Донбас
// Український тиждень.- 2015. -№ 39. - С. 14-15  ( 08.10.2015 )

Чіткого визначення, хто така людина з Дніпропетровська чи Запоріжжя, немає. Тому місцева орієнтація побудована радше на певній конфронтації з Донбасом, із яким завжди була потужна конкуренція. Істотним для Придніпров’я є значна кількість не тільки великих промислових підприємств, а й середнього бізнесу — невеликих заводів у Дніпропетровську та на околицях, які виробляють чималу частину, наприклад, української продукції в галузі легкої промисловості. Що, до речі, і є однією з основних відмінностей від східних сусідів, у яких досі панує важка індустрія.
До сьогодні в Дніпропетровську та Запоріжжі завжди прийнято все порівнювати із сусідами з Донбасу, мовляв, «у нас краще». І справді, між Донбасом та Придніпров’ям точилася боротьба за місце регіонального лідера ще з радянських часів, коли номенклатури згаданих регіонів були ворожими одна одній. Ця традиція перенеслася й у незалежну Україну: до певного моменту дніпропетровські та донецькі були ворогами. Фактично Придніпров’я є таким собі «анти-Донбасом», тобто регіоном, який хоч і достатньо близький до нього за багатьма показниками, однак позиціонував себе як протиставлення йому.
ВИСОКІ ЕЛЕКТОРАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ ПОКАЗУЮТЬ, ЩО ВИБУХ ТОРІШНЬОГО ПАТРІОТИЗМУ,ЯКИЙ БАГАТО В ЧОМУ БУВ ЗУМОВЛЕНИЙ ПРОСТО ОСТРАХОМ ПОДІЙ НА ДОНБАСІ, ПОТИХЕНЬКУ МИНАЄ
Щоправда, на певний час донецькі підім’яли під себе придніпровців, приблизно із середини 2000-х аж до краху режиму Януковича, символом чого стала стрімка експансія на Дніпропетровщині та особливо на Запоріжжі холдингів, які належать Рінату Ахметову. Однак, як тільки часи змінилися, дніпропетровські еліти знову підняли голову й навіть пішли в наступ, а надто якщо говорити про найексцентричнішого дніпропетровського олігарха Ігоря Коломойського.
Ще однією важливою особливістю, яку відзначають місцеві експерти, є провінційність, яка притаманна навіть Дніпропетровську — місту, що мало могутній політичний клан за часів СРСР на чолі з генсеком Брєжнєвим, дало Україні другого президента Леоніда Кучму, найвідомішого хабарника Павла Лазаренка, двічі прем’єр-міністра Юлію Тимошенко тощо. Запоріжжя менш розвинене в політичному плані, бо взагалі не має й ніколи не мало окресленого політичного клану.
 Полный текст публикации смотри  отделе периодики ДОУНБ по адресу: пр. К. Маркса,18 и на сайте газеты: http://tyzhden.ua/Society/147670