Стахів Володимир Павлович  Чергова кампанійщина чи дальше загострення боротьби на "ідеологічному фронті"?
// Сучасність.-К. ; Мюнхен. - 1969. -№ 5. - С. 120-124  ( 08.02.2023 )

 Віктор Добрик — типовий технократ, який одночасно зробив також партійну кар’єру. Він закінчив у 1950 році Дніпропетровський інститут інженерів залізничого транспорту і до 1961 року працював майстром, виконробом і старшим інженером на будівництві, а згодом заступником головного інженера на будівництві Дніпродзержинської гідроелектростанції, де був призначений секретарем парткомітету. Після цього до 1963 року був другим секретарем Дніпродзержинського міського комітету КПУ, а з лютого 1963 до березня 1969 — першим секретарем цього комітету. На XXIII з ’їзді КПУ вперше попав у кандидати на члена ЦК. У березні 1969 його «обрано» першим секретарем Івано-Франківського (Станиславівського) обкому на місце Якова Погребняка, який перейшов на Миколаївщину, мабуть, у наслідок викриття підпільної організації «Український національний фронт». Добрик був делеґатом на XXIII з’їзд КПРС, де також попав у кандидати на члена ЦК. Про нього ходять чутки, що він протеґований не тільки Щербицьким та Дрозденком, але також і Брежнєвим. Словом, перед ним відкриті широко двері для дальшої партійної кар’єри. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики ДОУНБ за адресою Дніпро, вул Д. Яворницького, 18 та на сайті видання:  

https://shron2.chtyvo.org.ua/Suchasnist/1969_N05_101.pdf