Шляхов Олексій  Буржуазія Півдня України та основні сфери її підприємницької діяльності у пореформений період

…у Катеринославській губернії в 1899 р. функціонувало 26 готелів. При чому їх середній обіг становив 11 тис. крб. на рік. А отже, власників останніх можна віднести до великої буржуазії. Звернемо увагу на те, що серед них перебував етнічний українець Єфим Шевченко, який мав у Маріуполі два готелі (Вся Россия, 1899, стб. 776). Також наприкінці ХІХ ст. на Катеринославщині нараховувалося 20 мебльованих кімнат, з них 17 – у губернському центрі. Середній обіг цих закладів складав 8 тис. крб. на рік. Тож їх власники переважно відносилися до буржуазії із середнім достатком, серед якої домінували ділки єврейського походження. Втім були тут і українці. Так, господарями мебльованих кімнат у Катеринославі були Ф. В. Трикуленко та П. П. Шейченко. Крім того, у Катеринославській губернії працювало 212 ресторанів, буфетів та трактирів, які тогочасна статистика відносила до гільдійських підприємств із середнім обігом 6 тис. крб. Також три підприємця губернії були власниками великих бань з обігом 11 тис. крб. Подібними закладами в губернському місті володіли етнічний росіянин Л. І. Калугін та єврей М. Я. Неміровський, а в Бахмуті – українець І. Г. Рибасенко.

… стрімкий індустріальний розвиток Катеринославської губернії в модерний період визначав і специфіку створення тут підприємцями тих або інших промислових закладів. Зрештою серед гільдійських приватних промислових підприємств Катеринославської губернії найбільше було тих, що займалися виробництвом борошна, макаронів, круп та крохмалю, хоча у порівнянні з відповідними виробництвами Херсонщини середній відсоток прибутку в них був дещо більшим – від 9,4% до 10,1%. На другому місці за своєю кількістю на Катеринославщині розташовувалися фабрики та заводи, що виготовляли скляні, фарфорові, фаянсові та гончарні вироби, а також цеглу. Далі йшли виробництва, які займалися виготовленням та обробкою металу. Водночас найбільший прибуток серед гільдійських промислових підприємств Катеринославщини в 1896 р. мали фабрики, які виробляли фарбу (24%), а в 1898 р. першість за цим показником перейшла до виробництв з виготовлення охолоджуваних напоїв, мінеральної води та квасу – 25,2%. Адже ця продукція стабільно користувалася значним попитом серед мешканців губернії. Серед промислових негільдійських підприємств Катеринославської губернії більше за усе діяло хлібопекарень, булочних та кондитерських виробництв – від 89 (у 1896 р.) до 138 закладів (1898 р.). Натомість найбільший зиск отримували власники фабрик, які займалися обробкою сала та воску – від 18,4% до 20,2%

 З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті видання: