Калініна Людмила  Калініна Людмила "Побратим помер від передозування. Другий вкоротив віку. Ми виявилися чужими для суспільства"

Окупація Криму стала останньою краплею. Як так – нашу землю росіяни оголосили своєю територією? Це образило мене, державу, українців. Крим нахабно вкрали. Всі ті псевдореферендуми, зелені чоловічки зачепили гордість. Досі не можу повірити, що на півострові хазяйнують росіяни, а ми нічого не можемо зробити.

Розуміла, що назріває щось серйозне. У батальйон "Донбас" прибула 15 травня 2014 року як медпрацівник. Планувала побути не більш як місяць. Не хотіла занедбати справи на фірмі, бо мала розписані до осені замовлення. А головне – на матір залишила двох дітей. Син закінчував перший клас, донька – шостий. Сказала, що їду в Харківський госпіталь, повернуся за три-чотири тижні. Мати до останнього не знала, що я беру участь у боях під Луганськом. Обманювала її. Казала, що здаю будинок у Херсоні.

Потрапила в розвідку. Мій бойовий хрещений батько "Серафім" ховався на цвинтарі й есемесками скидав інформацію. Я була за кермом із двома побратимами й посестрою. Під виглядом сімейних пар їздили в Макіївку. Хотіли дізнатися, що відбувається в Карлівці, і якось допомогти хлопцям вийти звідти. Мені запропонували залишатися в розвідвзводі диверсійної роти.

 З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті видання: https://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_pobratim-pomer-vid-peredozuvannya-drugij-vkorotiv-viku-mi-viyavilisya-chuzhimi-dlya-suspilstva/1049079