Бакум Зінаїда Інтерв'ю з Бакум Зінаїдою Павлівною, доктором педагогічних наук, професором Криворізького державного педагогічного університету // Укра  Інтерв'ю з Бакум Зінаїдою Павлівною, доктором педагогічних наук, професором Криворізького державного педагогічного університету

Загальний прогрес (розвиток медичної науки і практики, покращання умов життя, в т. ч. санітарногігієнічних, та його якості, зростання грамотності населення з питань здоров’я та доступу до медичної допомоги і т.Доля мені подарувала неоціненні зустрічі з професіоналами, непересічними особистостями: Любов’ю Власенко, Ольгою Складенко (мої вчителі); Марією Фащенко (доцент кафедри української мови університету ім. І. Мечникова); Марією Пентилюк (доктор педагогічних наук, професор); Станіславом Караманом (доктор педагогічних наук, професор); Ольгою Караман (професор); Петром Білоусенком (доктор філологічних наук, професор); Олександром Біляєвим (доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України); Ларисою Бойко (учитель української мови); Надією Смирновою (учитель української мови); Оленою Горошкіною (доктор педагогічних наук, професор); Віктором Бакумом (мій чоловік). А ще з багатьма відданими своїй справі людьми, які завжди були поруч, підтримували, нади-хали.

По завершенні університету — робота в школі (7 років). З 1991 року — від старшого викладача кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету до професора цієї ж кафедри.

Отже, саме життя диктувало і вказувало на вибір галузі наукових досліджень. Лінгводидактика — царина, у яку я за люблена десятки років. І жодного разу не пожалкувала, що віддала частину свого серця методиці навчання української мови.

Яким проблемам Ви присвятили сесії дисертаційні роботи і чому?

Серйозна наукова робота почалася на початку 90-х. І знову незабутнє і визначальне знайомство з Олександром Михайловичем Біляєвим у 1993 р. Він особлива і знакова постать у моєму житті. Для багатьох українських лінгводидактів — не просто керівник дисертації, а науковий батько. Без перебільшення скажу, що його школа — одна з найпотужніших у вітчизняній освіті.

На цьому етапі Україна стала незалежною державою. Відповідно, з Метром обговорювалося багато різ-номанітних актуальних методичних проблем, які пот-ребували нагального розв’язання. Зупинилися на одному з джерел розвитку методичної науки — історії. Олександр Михайлович тісно співпрацював із Савою ЧавдароЕим — фундатором методики навчання української мови, автором підручників, посібників, статей. На той час важливо було вивчити здобутки української лінгводидактики, аби розвивати їх у подальшому. Так і з’явилася тема кандидатської дисертації 

«Лінгводидактична спадщина С. X. Чавдарова», яку захищено в 1997 р.

 З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18