Наукове  спрямування  конференції  —  антропологічний  підхід  до інтерпретації літератури, створеної в непрості часи української іс-торії, — відбилося в тематиці пленарних засідань. У межах першого («Персональний  і  поколіннєвий  досвід  “переходової  доби”  в  укра-їнській літературі 1920—1930-х») окреслила теоретичну парадигму категорії  досвіду  Л.  Тарнашинська  (Інститут  літератури  ім.  Т.  Г.  Шев-ченка НАНУ). Про «київський роман» В. Підмогильного, зокрема про корпус текстів, написаних у Києві та про Київ, доповіла Р. Мовчан(Інститут літератури). Особистий та поколіннєвий досвід В. Підмогильного, відбитий у його прозі, осмислила в аспекті «реабілітованої тілесності» С.  Лущій  (Інститут  літератури),  а  в  ракурсі  художнього  рефлексування смерті — І. Мазуренко (Дніпропетровський художній музей). Про духовну й культурну інтеграцію творчості письменника в західноєвропейський філософсько-літературний контекст ішлося в доповідях С.  Жигун (Інститут  літератури)  та  І.  Кірковської  (ДНУ).  Ідеологічний пресинг на сторінках радянської та еміграційної преси на літературу 1920—1930-х розглянув І. Павлюк (Львівський націо-нальний  університет  ім.  І.  Франка).  З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18