Василенко Семен  "Катерининські милі" - геополітичні маркери XVIII століття

 Ініціатором встановлення цих знаків, мабуть, був правитель Таврійської області Василь Васильович Нечуй-Коховський. Його пропозиція князю Григорію Олександровичу Потьомкіну була схвалена, й Катеринославський і Таврійський генерал-гу бернатор, князь Г. О. Потьомкін дав у вересні 1784 року розпорядження про будівництво миль (дорожніх знаків). Він же затверджував малюнки звичайних верстових і десятиверстових знаків. Вважають, що милі в Криму споруджувалися за проектом архітектора Івана Старова. До теперішнього часу збереглися тільки «милі» (десятиверстові). Про верстові стовпи інформації немає.

«Катерининські милі», висловлюючись сучасною мовою, були типовими. Милі, які розташовуються в Криму, являють собою нижню частину колони тосканського ордера з шестигранним перехопленням посередині і конусоподібним завершенням, встановлену на квадратному в плані постаменті. Споруджувалися вони з блоків білого каменю-вапняку (бодра- цьких, інкерманських та інших каменоломень). Загальна висота - близько 3,5 м. Діаметр фуста колони - близько 0,8 м. Основа у верхній частині по периметру вінчається профільованим карнизом. Добре підігнані, тесані, кам'яні блоки складені на вапняному розчині.

Первісна кількість миль невідома, але якщо врахувати, що шлях прямування імператриці становив не менше 550 миль, то їх мало бути близько 55 одиниць.

Виготовленням і встановленням «миль» за маршрутами Берислав - Перекоп - Ак-Мечеть і Севастополь - Бахчисарай - Ак-Мечеть - Карасубазар - Феодосія керував В. В. Нечуй-Коховський. Виготовляли їх, як і версти, в Криму.

 З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.