…. Найбільш гумористичною є мапа перейменувань у колишньому Дніпропетровську: колектив, який працював над виконанням положень закону про декомунізацію в одній з найрозвинутіших областей України, буквально фонтанував бурлескними ідеями. Останні викликають не тільки посмішку, а й гомеричний сміх. Чого варте перейменування колишньої вулиці "Радянська" на вулицю "Славна" — цілком прозора алегорія, очевидна солідаризація з жителями Запоріжжя. Глузливий натяк міститься і в новому найменуванні колишньої вулиці "Комісарівська" — відтепер це "Гайдамацька". Ототожнити більшовицьких комісарів із гайдамаками було під силу лише славнозвісним дніпропетровським кавеенникам. Викликає сміх перейменування провулка "Піонерський" на "Скаутський", вулиці "Юних ленінців" на вулицю "Козака Мамая" (у віці юної піонерки із задоволенням грала в козаківрозбійників і, здається, що ці спогади тішать не тільки мене). Філологічною (орфоепічною) забавкою виглядає перейменування вулиці Дмитра Донського на вулицю Дмитра Донцова, вулиці Бонч-Бруєвича на вулицю Байди-Вишневецького — окрім того, зіштовхуючи добу середньовіччя із суспільно-політичними течіями модерної доби, автори проєкту перейменувань дніпропетровських вулиць влучили, як то кажуть, у саме "яблучко", натякнувши на оригінальність, самодостатність та цивілізаційну цінність кожного історичного періоду, що у своєму розвитку пройшов наш народ. Іронічну логіку простежуємо в новій назві вулиці Чкалова — відтепер це вулиця Святослава Хороброго. Якщо згадати комплементарні характеристики сина княгині Ольги й добре знатися на історії, тобто розуміти, що нащадки Рюрика ніколи не правили на Дніпропетровщині, то стає очевидною авторська гіпербола, свідомо вжита щодо постаті Валерія Чкалова (1904—1938) — Героя Радянського Союзу, льотчика-випробувача, який 1937 р. здійснив рекордний переліт Москва — Ванкувер через Північний полюс, а згодом загинув, випробовуючи нову модель літака. Не маючи можливості зберегти ім'я хороброго радянського аса, автори перейменувань вдалися до щирої хитрості, ототожнивши Валерія Чкалова з відважним руським князем. У філософському, констатаційному ключі виконано й перейменування відомої всім вулиці Кірова у Дніпропетровську — від 2016 р. вона отримала назву "Старий шлях". Свого часу юний Ілліч вирішив піти "іншим шляхом", згодом поставив на той шлях величезну Російську імперію, і було на тому шляху всякого — сумного та радісного, за три чверті століття постала могутня держава, виросло кілька поколінь, а тепер той шлях "старий" і розбитий. Яка вишукана крапка у проєкті перейменувань — цілком у дусі команди кмітливих і винахідливих, що перемагала наприкінці 1980-х рр. у Москві, гідно представляючи мою рідну альма-матір — Дніпропетровський державний університет імені 300-річчя возз'єднання України з Росією. Отже, залишається лише вклонитися людям, які встали на захист власних переконань і збереження суспільної історичної свідомості, використовуючи набуті знання й таланти. Подібна форма протесту чогось-таки варта З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті НБУВ: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=vkp_2019_11_7