Мельничук Андрій Олесева берегиня
// Україна молода. - 2020. -№ 67. - С. 10-11 ( 28.07.2020 )
Вона могла б відбутись як учений, педагог, письменник, та Богом судилося стати дружиною класика. А це «професія» не з легких. У чому не раз пересвідчувався під час численних зустрічей із Валентиною Данилівною. Звісно, найперше хотілося почути, як познайомилася з Олесем.
— Усе сталося, як, певно, й мало бути. Добігав кінця 1945 рік. Я навчалася на третьому курсі філологічного факультету Дніпропетровського університету, а Олесь прийшов сюди, щоб завершити навчання, яке до війни розпочав у Харківському університеті, звідки з третього курсу добровольцем пішов на фронт.
Знайомство відбулося на університетському бібліотечному подвір’ї, а перше побачення — того ж вечора в передмісті Дніпропетровська, в Ломівці, на вулиці Клубній, де мешкали майже поряд: він — у хатині старшої сестри Шури, а я в хаті своїх батьків, у робітничій сім’ї.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: