Рева Ірина Навіщо пам’ятати трагічне
// Урядовий кур'єр. - 2019. -№ 226(23.11). - С. 4 ( 23.11.2019 )
Наслідки зламаних доль
Існують дослідження, які засвідчують, що трансгенераційна (через покоління) передача травми можлива, але навіть в ме¬жах однієї родини в одного нащадка ці риси можуть проявитися, а в іншого — ні. Має значення, які були умови формування особистості в дитячі роки, чи були інші психотравматичні події. Деякі риси можуть проявлятися лише в періоди криз, соціальних потрясінь. Багато залежить від ступеня відвертості у спілкуванні із предком, який пережив історичну травму. Зафіксовано, що в родинах, де постраждалі від голоду 1933-го батьки обговорювали цей досвід з дітьми та онуками навіть пошепки, під великим секретом, вплив історичної травми на нащадків був значно меншим.
Один з найшкідливіших наслідків геноцидів — навчена безпорадність. Як зазначають дослідники, зокрема психіатр Беттельгейм Бруно (пройшов нацистські концтабори), стан безвиході, безпорадності, неможливості контролювати своє життя нестерпний та руйнівний для дорослої особистості.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/navisho-pamyatati-tragichne/