Пісчанська Юлія «Ця посада — не трон, а електричний стілець» «Ця посада — не трон, а електричний стілець»
// День(укр). - 2019. -№ 57/58. - С. 8 ( 29.03.2019 )
...Я розуміла, що посада директорки Історичного — це середнє між людиною культури й менеджером, а також — що музейна галузь в Україні безнадійно застаріла. Перетворилася на цвинтар, який фінансується державою.
— То з чим ви зіткнулися, коли прийшли?
— Зруйновані стелі й дах, будівля в аварійному стані, немає опалення, відсутня інфраструктура. Музей має бути зорієнтованим на відвідувача. А для відвідувача потрібно створити певні умови. Ми, з нашими сходами й подіумами, без пандусів і ліфтів, цілковито недоступні для людей з інвалідністю.
Ще проблема — не вміємо працювати зі школярами. Коли я запитала своїх знайомих, які приходили сюди ще дітьми, чи поверталися вони потім, вони відповіли, що тут нема чого робити, нічого не змінилося. Тобто діти отримують травму й більше до нас не потикаються. Це теж хотілося б змінити. Треба привчити містян до музею як до дружнього простору, де можна отримати цікаву інформацію й узяти участь у класних подіях.
Нарешті, співробітники Історичного виступали такою собі сировинною базою для науковців з університету, виконуючи паперові, архівні функції, шукаючи матеріали для дослідників зі сторони. Вони не виходили у більш авторитетне наукове середовище, дуже мало публікували своїх робіт — що взагалі-то одна з базових функцій музейників. Тобто ніяк себе не проявляли. І експозиція дуже застаріла. Лежать якісь предмети, описана якась давня подія, і на тому все. А хотілося все ж почути історію не так про події, як про людей, які їх пережили
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/cya-posada-ne-tron-elektrychnyy-stilec