Криворіжцям блокади не страшні
Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» — єдиний гігант вітчизняної індустрії, який було приватизовано в прозорий і зрозумілий спосіб. Правда не з першого, а лише з другого разу. Нині він належить транснаціональній корпорації «Арселор Міттал», яка, в свою чергу, є власністю громадянина Великобританії індійського походження Лакшмі Міттала, головна штаб-квартира її в Люксембурзі, керівний менеджмент німецький, а підприємства розкидані по всій планеті. Одне з них — ПАО «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР). Як і решта металургійних підприємств України воно майже всю свою продукцію відправляє на експорт, за що одержує відшкодування сплаченого податку на додану вартість (ПДВ), але при цьому воно єдине серед них, яке протягом останніх років декларує прибутковість.
Ще однією його відмінністю є здатність до повної диверсифікації джерел сировини: якщо раптом копальні Кривбасу чи Донбасу спробують перекрити йому кисень, АМКР без проблем привезе собі вугілля з Польщі чи США, а залізну руду з Бразилії чи Австралії. Так, наприклад, на початку цього року, коли олігархи зчинили галас через блокаду залізничних перевезень через лінію фронту, присутній на екстреній нараді у прем’єр-міністра Володимира Гройсмана представник «Криворіжсталі» був єдиним серед своїх колег-металургів, хто попри цей сир-бор випромінював оптимізм і не благав уряд відновити  торговельні зв’язки з окупованими територіями.
Але перенесімося в червні 2015 року, у коли Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровськ Міжрегіонального головного управління ДФС затіяла позапланову перевірку АМКР з питань дотримання податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з ПДВ. За підсумками її проведення фіскалам не сподобалася низка господарських операцій металургів із десятьма підприємствами, які поставляли комбінату товари, надавали послуги чи виконували роботи, за що той сплатив їм 65 мільйонів гривень, у тому числі 10,9 млн. грн — ПДВ. Тож в акті перевірки від 9 липня 2015 р. вони написали, що ці операції не мали реального характеру, а 23 липня того ж року винесли податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування на 16,4 млн. грн, з яких 10,9 мільйонів — зменшення суми відшкодування, а 5,5 — штрафні та фінансові санкції. Керівництво АМКР з таким рішенням категорично не погодилося й двічі оскаржувало його в адміністративному порядку, тобто у вищих інстанціях ДФС, але так і не добившись правди, 14 грудня 2015 р. оскаржило його в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://yvu.com.ua/yak-podatkivtsi-sudylysya-z-kryvorizhstallyu/