Довгаль Сергій  Чи "зареве" Ревучий?
// Україна молода. - 2017. -№ 21. - С. 13  ( 17.02.2017 )

Наприкінці минулого року в інформагенції «Дніпро — Міст» відбулася прес-конференція на доволі промовисту тему «Чи потрібен жителям Дніпра регіональний ландшафтний парк?». І хоч вона якогось ажіотажу серед місцевих ЗМІ не викликала, її організатори з цього приводу не засмучуються. Отож наразі запланували низку публічних заходів, під час яких доводитимуть глибокий зміст свого задуму до широких мас населення. Насамперед він полягає у відродженні колишньої слави Дніпрових порогів, оспіваних свого часу ще істориком Дмитром Яворницьким, ім’я якого нещодавно присвоєно центральному проспекту обласного центру. Це має бути втілено в життя саме у вигляді ландшафтного парку. За задумом ініціативної групи, він так і називатиметься — «Дніпрові пороги».
«Не лише тиша навколо, але вражало ще й повне безлюддя...»
Сама ж природоохоронна зона має простягатися майже на всю течію Дніпра, де колись був каскад легендарних порогів. За спогадами очевидців, ці місця колись були геть безлюдними: «Не лише тиша навколо, але вражало ще й повне безлюддя, немовби береги були зовсім не заселені: ні душі на березі, ані димку житла не бачили...»
Рукотворний Дніпрогес, збудований у Запоріжжі на початку 30-х, спричинив затоплення досить значної колись мілководної території і забезпечив судноплавство у цій частині річки. Проте збереглися мальовничі місця з крутими схилами, річковими затонами, які глибоко врізалися в берег і вкрилися лісами.
У лісового кота з’явилася перспектива на майбутнє
А тому ініціативна група науковців та екологів регіонів загорілася метою зберегти цю пам’ятку природи. І не просто зберегти, а й створити умови для відновлення давно забутих видів рослин і тварин. Адже дотепер тут зберігаються рідкісні популяції флори і фауни, як-от аврінія скельна, чебрець, кизильник, таволга, лісовий кіт (на сьогоднішній день їх, стверджують, збереглося декілька сотень), зелені ящірки і лісові вужі, соколи-боривітри, кропив’янки, сорокопуди, круки, сичі, бджолоїдки та сиворакші.
Як зауважує головний редактор еколого-краєзнавчого часопису «Свята справа — XXI» Петро Чегорка з міста Верхівцеве Дніпропетровської області, на території майбутнього ландшафтного парку нині нараховується з півсотні природних байраків, у 21 з яких ростуть діброви первинної структури з деревами віком 150-300 років. А кількість віковічних дубів і груш перевищує тисячу. 15 видів тамтешньої флори представлені у Червоній книзі України, 4 — у Європейському Червоному списку та 67 — у Червоному списку Дніпропетровської області.
 З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://www.umoloda.kiev.ua/number/3122/188/108812/