Український фольклор – безцінна духовна скарбниця нації

Пісня, казка, приказка, мов ті муровані склепи-схованки багато ховали в собі його (народу) сліз, його таємних надій, думок.

Панас Мирний

Серед мистецького багатства українського народу значне місце посідає усна народна творчість – фольклор. З далекої давнини приносить вона сучаснику думки, мрії, сподівання народу, відтворює його боротьбу проти гнобителів чи іноземних поневолювачів. Можна сказати, що усна народна творчість складає поетичну біографію народу, історію його трудового життя і боротьби за волю та незалежність, історію ратних подвигів його славних синів. Багатством і різноманітністю жанрів відзначається творчість українського народу. Вона є і безцінною духовною скарбницею нації. Цікаво, що «фольклор» у перекладі означає – «народна мудрість». Узятий із різних джерел на основі безпосередніх спостережень над навколишнім життям, він відтворює історію, культуру, побут, традиції, вірування народу в казках, прислів’ях, загадках та усмішках, піснях, думах, баладах і билинах. Це надзвичайно важлива складова нашої ідентичності, яка допомагає зберегти свою історію, традиції та цінності.

Фольклор виник із язичницьких міфів і легенд, обрядів і ритуалів. Так, найдавніший жанр фольклору – обрядова поезія виник саме з неподільної єдності міфу й обряду.

Прикметною рисою цього жанру було зображення трудових процесів, злиття слова з рухами. Полювання, бій, повсякденний побут, любовні переживання були темами обрядових пісень, хороводів та ігор, у яких стисло, начебто у мініатюрі, відтворювалося життя. Оскільки обряди супроводжувалися піснями, танцями, іграми, то пісні, які співалися під час обрядів, називають обрядовими. Найважливіші серед них – колядки, щедрівки, веснянки, обжинкові. Вони виконувалися під час різноманітних календарних обрядів. 

Ой на Івана, та й на Купала

Там дівчинонька квіти збирала.

Квіти збирала, в пучечки клала,

До річки несла, в воду пускала.

(«Ой на Івана, та й на Купала»).

Міфологічні образи збереглися також у дитячому фольклорі: колискових, забавлянках, закличках, лічилках, скоромовках. З міфами пов'язані зокрема улюблені образи колискових пісень: голуби, мишка, котик. Голуб – символ душі, значно пізніше запозичений християнством. Кіт же, навпаки, пов'язаний із підземним світом. Давня людина вважала, що під час сну душа мандрує іншими світами (верхнім – небесним і нижнім – підземним) переважно у вигляді птаха чи тварини. З часом значення цих образів змінилося: вони стали символізувати лагідне ставлення дорослих до дитини, любов і ніжність. 

Ой на кота та воркота,

На дитину та й дрімота,

Котик буде воркотати,

Дитинонька буде спати. 

(«Ой ходить сон коло вікон»)

Історичні події знайшли відображення в історичних ліро-епічних творах: піснях, баладах і думах. Історичним пісням притаманний розвиток сюжету навколо реальних історичних героїв, відсутність надприродних сил, відтворення героїзму народу в боротьбі проти соціального та національного гніту. Історичні пісні, як і думи, виникли в  ХV–ХVІ століттях, у них оспівуються подвиги Максима Залізняка, Устима Кармалюка, запорозького козацтва. Для поетики історичних пісень характерна гіперболізація, націлена на підкреслення виняткових фізичних і моральних якостей героїв.

Ой полем, полем Килиїмським,

То шляхом битим гординським,

Ой там гуляв козак Голота,

Не боїться ні огня, ні меча, ні третього  болота.

(уривок з народної думи «Козак Голота»)

Словацький і чеський поет, історик, мовознавець, етнограф Павел Йозеф Шафарик так говорив про українську народну пісню: «Українці дуже багаті, може, найбагатші поміж усіма слов’янами, різнобарвними народними піснями. Вони не мудрують, складаючи свої пісні; у них пісні виростають самі, як квіти на полях зелених, і їх така кількість, якою не може похвалитися жоден народ у світі». 

До епічних жанрів фольклору належить також казка, прозове оповідання про вигадані події або фантастичні пригоди героїв. Казка виникла поряд із епосом, коли міф почав втрачати своє таємниче значення і розповідатися для розваги. Казки відображають уявлення народу про щастя, високі  моральні й естетичні ідеали, про любов до прекрасного та героїчного, його віру в добро і правду. У казці увага зосереджується на долі конкретної людини, і найчастіше – людини простої. Казковий герой вступає у двобій зі злими силами не за волею богів і не лише задля народного добробуту – він піклується  і про себе і про своїх рідних, здобуває для себе чарівні речі.

«От змій як ударив його, так по кісточки і ввігнав у залізний тік. Вирвав ноги Котигорошко, як замахнув булавою, як ударив змія, – ввігнав його в залізний тік по коліна. Вирвався змій, ударив Котигорошка, – і того по коліна ввігнав. Ударив Котигорошко вдруге, по пояс змія загнав у тік, ударив утретє, – зовсім убив». 

(з казки «Котигорошко»)

Особливе місце у цій скарбниці займають народні прислів’я та приказки. Короткі влучні вислови, у яких мудрість віків: життєвий досвід попередніх поколінь, сконденсована думка про явища природи, про працю і побут, про взаємини людей між собою, морально-етичні закони, які формувалися віками і передавалися у спадок наступним поколінням. Окрім того, вони становили своєрідний неписаний звіт етичних законів, яких потрібно було дотримуватися у житті.

Воля – це вічна молодість народів.

Де є життя, там є й надія.

Де дружніші, там і сильніші.

Скільки честі, стільки й почесті.

Земля народом сильна.

Неможливо не згадати прекрасні загадки, що потішать, розважать і дорослих, і дітей.

Біла рілля, чорне насіння.

Хто його вміє, той і розуміє.

Хто його знає, той і позбирає. (Книжка)

Ніде не купиш, на вагах не зважиш,

Сам здобуваєш, у комору складаєш.(Знання)

Народні усмішки – анекдоти, жарти, дотепи, билиці та нісенітниці теж дійшли до нас з тих давніх часів. Бо ж ні для кого не секрет, що розвинене почуття комічного було і є однією з характерних рис національної вдачі українців. 

Проходячи повз шинок, сивий дідусь щоразу знімав шапку і тричі хрестився.

– Діду, чого ви хреститесь? – питали старого.

– А того, що проходжу повз потрійне кладовище: тут люди ховають і здоров’я, і гроші, і своє ім’я.

Усна народна творчість – це основа нашої безмежно багатої культури. Це наш дух, наша душа, наша пісня, якій світ дав найвищу оцінку. Використання вікового досвіду народу завжди допомагало і нашим письменникам. Починаючи від Котляревського, ми можемо побачити в їхніх творах яскраві зразки народної мудрості, цього невичерпного й справді цілющого для художника джерела.

Вивчення фольклорних творів допомагає глибше і повніше зрозуміти процес розвитку художньої літератури. Не знаючи усної народної творчості, не можна з належною повнотою зрозуміти творчість Тараса Шевченка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Павла Тичини, Максима Рильського, Михайла Стельмаха, Ліни Костенко, Валерія Шевчука й інших письменників, у якій своєрідно відобразилися українські фольклорні традиції.

Наша народна творчість не старіє, бо наповнена різним сенсом, тематикою, мораллю. Вона передає ставлення українців до цього світу, розповідає про різні історичні події та й просто може розважити. Міфи східних слов’ян ми пам’ятаємо й досі, за мотивами знаменитих київських билин створюється багато медіаконтенту, народні пісні користуються популярністю серед молодих виконавців, а українські народні казки кожного вечора злітають з вуст люблячих батьків, які хочуть прищепити своїм дітям любов до нашої держави та культури. І буде так, поки існуватиме українська нація, яка зберігає віковий досвід народу та передає його з вуст в уста наступним поколінням.

Серія книг «Бібліотека української усної народної творчості»

1024219 хр

398.8(=161.2)

Д 82

Думи (Історико-героїчний цикл): збірник / упор. О. Дей; авт. передм. М. П. Стельмах; худож. В. Лопата. – Київ: Дніпро, 1982. – 159 с.: іл. – (Бібліотека української усної народної творчості).

Посилання на книгу: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/755D5432-A3C8-4BC2-ABFE-4713232BDC62

1093832 хр 

1093831 аб 

Д2202 куц

398.91(=161.2)

У 45

Українські прислів'я та приказки / ред. С. Д. Зубков; упор. С. В. Мишанич; авт. передм. М. М. Пазяк; худож. А. Василенко. – Київ: Дніпро, 1984. – 390 с.: ил. – (Бібліотека української усної народної творчості). 

Посилання на книгу: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/B99DC546-D5C9-471B-A4FA-DE6981235FD9

1220140 хр 

398.86/.87(=161.2)

Б 20

Балади / упоряд., авт. приміт. О. І. Дей, упоряд., авт. приміт. А. Ю. Ясенчук, вступ. ст. О. І. Дей, худож. О. Лисенко. – Київ: Дніпро, 1987. – 319 с.: іл. – (Бібліотека української усної народної творчості).

Посилання на книгу: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/0B228D50-1962-48FA-A6F7-784D4743C181

1188689 хр

398.23(=161.2)

Н 30

Народні усмішки: анекдоти, жарти, дотепи, бувальщини, небилиці / упор. П. Ф. Гальченко, авт. передм., авт. прим. О. І. Дей, худож. А. Василенко. – Київ: Дніпро, 1986. – 311 с.: іл. – (Бібліотека української усної народної творчості). 

Посилання на книгу: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/CBBBF744-945E-47C4-98FE-A51CF9EF6BD3

1186386 хр

398.21(=161.2)

К 14

Казки про тварин / ред. С. Д. Зубков, ред. О. І. Дей, ред., упоряд., авт. передм., прим. І. П. Березовський, ред. Д. В. Павличко, худож. Ю. І. Крига. – Київ : Дніпро, 1986. – 237 с. – (Бібліотека української усної народної творчості).

Посилання на книгу: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/ADE96676-8358-4B51-8729-9B23E2F286B2

1115959 хр

398.21(=161.2)

Г 39

Героїко-фантастичні казки / упор., авт. передм., авт. прим. І. П. Березовський, гравюри В. І. Лопата. – Київ: Дніпро, 1984. – 366 с. – (Бібліотека української усної народної творчості).

Посилання на книгу: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/25ECA6F2-464C-43C6-B8C6-1E0206E03ED0

1220856 хр

398.6(=161.2)

З-14 

Загадки / упор., авт. передм. І. П. Березовський, худож. Г. С. Ковпаченко. – Київ : Дніпро, 1987. – 158 с.: іл. – (Бібліотека української усної народної творчості). 

Посилання на книгу: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/F2D82F53-4A18-4080-A086-2C20349C4D41

1029798 хр

398.21(=161.2)

Б 95 

Былины: Киевский цикл: сборник / сост., авт. предисл. И. Березовский, худож. А. Мезенцев. – Киев: Днипро, 1982. – 254 с.: ил. – (Бібліотека української усної народної творчості).

Посилання на книгу: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/042929EF-FB14-4772-BC38-14E4C4588E46

1130845 иск

398.8(=161.2)

С 69 

Соціально-побутові пісні / упор., авт. передм., авт. прим. О. М. Хмілевська, авт. гравюр В. Перевальський, авт. гравюр А. Павленко. – Київ: Дніпро, 1985. – 332 с. – (Бібліотека української усної народної творчості).

Посилання на книгу: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/66181656-3DBB-4B81-B18C-881FE8A83111

1258141 иск

398.8(=161.2)

В 38

Весільні пісні / упор., авт. передм., авт. прим. М. М. Шубравська, худож. В. Є. Перевальський. – Київ: Дніпро, 1988. – 476 с. – (Бібліотека української усної народної творчості). 

Посилання на книгу: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/B4470492-8B94-4FEB-8E62-E80EF72EA9C5

1175759 иск

398.83(=161.2)

П 11

Пісні кохання / відп. ред. Д. В. Павличко, упор., авт. передм., авт. прим. О. І. Дей, авт. гравюр В. Перевальський. – Київ: Дніпро, 1986. – 368 с. – (Бібліотека української усної народної творчості).

Посилання на книгу: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/20502BBC-F2FC-4F25-8833-043F2E006A10

1214169 иск

398.82(=161.2)

К 1 

Календарно-обрядові пісні / відп. ред. М. М. Пазяк, упор., авт. передм., авт. прим. О. Ю. Чебанюк, авт. гравюр В. Перевальський, авт. гравюр А. Павленко. – Київ : Дніпро, 1987. – 390 с. – (Бібліотека української усної народної творчості).

Посилання на книгу: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/A906464E-597E-4E5A-8FBD-6B6D060854D9

1255533кп иск 

1255534 аб

398.83(=161.2)

П 11

Пісні родинного життя / відп. ред. І. П. Березовський, упор., авт. передм., авт. прим. Г. В. Довженок, худож. Г. Копаненко. – Київ: Дніпро, 1988. – 360 с. – (Бібліотека української усної народної творчості). 

Посилання на книгу: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/69E7A63B-0047-415F-AE63-53A9139AD2C6