ШВИДЬКО ГАННА КИРИЛІВНА

Краєзнавці


доктор історичних наук, професор Національного гірничого університету, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії історичних наук, Голова обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, Голова дніпропетровської організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, голова клубу "Ріднокрай" при ДОУНБ.

БІОГРАФІЯ

Заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії історичних наук, доктор історичних наук, професор Ганна Кирилівна Швидько є одним з найвидатніших істориків сучасної України. Вона широко відома своїми працями з історії України, як у нашій країні, так і за кордоном. Вже понад 30 років вона працює на ниві науки та педагогічної справи, підготувавши за цей час сотні фахівців та науковців.
Життєвий шлях відомого на всю Україну історика, громадського діяча і педагога Ганни Кирилівни Швидко почався в невеличкому селі Бажани, що у Петропавлівському районі Дніпропетровської області. На відмінно закінчила Дмитрівську середню школу того ж району і 1967 року втупила на історичний факультет Дніпропетровського Державного університету.
Вже під час навчання в університеті Г.К.Швидько почала серйозно займатися наукою, одночасно виконуючи обов’язки голови студентської ради факультету. Під впливом відомого археолога професора І.Ф.Ковальової вона зацікавилася середньовічною історією України, і з 1970 р. увійшла до археологічної експедиції ДДУ. Однак не археологія стала долею Ганни Кирилівни. Після закінчення університету вона почала докладно вивчати історію України часів козаччини під керівництвом відомого фахівця в галузі джерелознавства проф. М.П.Ковальського.
Відразу ж після закінчення університету (1972) вона була прийнята на роботу в рідному ВУЗі. У ДДУ Г.К.Швидько пройшла шлях від викладача до професора. Після завершення аспірантури захистила кандидатську дисертацію на тему “Радянська історіографія соціально-економічного розвитку міст України XVI-XVIII ст.” (1980). Захист відбувся в Інституті історії Академії наук УРСР. Там же через сім років Ганна Кирилівна захистила і докторську роботу на тему “Джерела з соціально-економічної історії міст Лівобережної України другої половини XVIІ-середини XVIІІ ст.” (1987). Вже будучи професором обійняла посаду завідувача новоутвореної кафедри історії України (1989-1995). Завідування кафедрою припали на складні часи – кінець перебудови в Радянському Союзі, перші роки незалежності України. Досвід, цілеспрямованість і працелюбність Ганни Кирилівни дозволили їй провести кафедру через всі негаразди і створити дієздатний колектив. У 1995 р. вона залишила кафедру та університет і повністю віддалася науково-викладацькій роботі. З осені 1995 року вона – професор кафедри українознавства і політології Дніпропетровського гірничого інституту (зараз кафедра історії та політичної теорії Національного гірничого університету).
Окрім викладацької та наукової роботи у Ганни Кирилівни безліч громадських навантажень: у 1990 році вона очолила краєзнавчий клуб “Ріднокрай” при обласній бібліотеці і залишається його головою донині, з 1991 р. вона – голова правління Дніпропетровської організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, вже багато років є науковим керівником аспірантів і консультантом докторантів, членом двох вчених рад у Дніпропетровському національному університеті та Інституті історії Національної академії наук України.
Г.К.Швидко є автором понад 300 наукових праць з історії України, підручників і навчальних посібників для середньої і вищої школи, зокрема підручника з історії України доби козацтва для 8-го класу середньої школи. Досліджує переважно соціально-економічну історію Гетьманщини та Запорожжя періоду Нової Січі, історичне минуле міст і сіл земель Придніпров’я. Завдяки її зусиллям здійснено перевидання праці А.Скальковського “Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького” (1994), твір архієпископа Феодосія (Макаревського) “Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії” (2000).
Як науковець Г.К.Швидко відома далеко за межами нашої країни. Вона неодноразово представляла Україну на міжнародних конференціях (у 1991 р. на Паризькій конференції, присвяченій 500-річчю козацтва вона зробила доповідь “Кошів отаман Кость Гордієнко”), читала лекції у всесвітньо відомих університетах, таких як Український вільний університет в Мюнхені, Іллінойський університет у США.
За значні досягнення у сфері науки Г.К.Швидко відзначена на державному рівні. У 1997 р. їй присвоєне звання заслуженого діяча науки і техніки України.

Ігор Кочергін

БІБЛІОГРАФІЯ:

Методические указания к изучению курса исторического краеведения (с древнейших времен до конца XVIII века) / Сост. : И.Ф.Ковалева, А.К.Швыдько, Г.П.Каниболоцкий. - Днепропетровск, 1985. - 58 с.

Історія України. Ч.2. Від Запорізької Січі до кінця XIX століття : Конспект лекцій / Г.К.Швидько, Т.Д.Липовська, С.І.Світленко; За заг. ред. А.М.Черненка. - К. : НМК ВО, 1993. - 112 с.

А.О.Скальковский та його “Історія Нової Січі...” // Скальковський А.О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького.– Дніпропетровськ: Січ, 1994.– С.3-16.

Д.І.Яворницький і дослідження історії України в Катеринославському ІНО // З минувшини Подніпров’я (збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої Міжнародному дню музеїв. 17 травня 1994 р.).– Дніпропетровськ: ВПОП “Дніпро”, 1995.– С.33-36.
Швидько Г.К. Історія України. XVI-XVIII ст. : Підручник для 8 класу середньої школи. - К. : Генеза, 1997. - 384 с.

Історія держави і права України (Х– початок ХІХ століття): Навчальний посібник.– Дніпропетровськ, 1998.

Швыдько А.К. История Украины XVI-XVIII вв. : Учебник для 8 класса средней школы. - К. : Генеза, 1999. - 367 с.

Відроджена пам’ять : Книга нарисів. - Дніпропетровськ : Науково-редакційний центр обласної редколегії по підготовці й виданню тематичної серії книг «Реабілітовані історією», 1999. - 608 с., іл.
До збірника увійшли статті Г.К.Швидько (5) про репресованих діячів краю.

Останній лоцман – лауреат літературної премії // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII-ХІХ століття.– Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 1999.–С.296-297.

Катеринославщина та її найвидатніші діячі духовного звання (XVIII-XIX ст.) // Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия.– Дніпропетровськ: ВАТ “Дніпрокнига”, 2000.– С.3-28.

Дослідження 20-х років з історії Південної України // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII-ХІХ століття.– Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 2001.– С.274-275.

Історія України XVI-XVIII століття: Підручник для 8-го кл. серед. загальноосв. навч. закл.– К.: Генеза, 2002.– 304 с.

Н.М.Дорошенко і “Просвіти” на Катеринославщині // Вісник Дніпропетровського національного університету. Історія та археологія.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2002.– С.190-196.

Катеринославський Піквікський клуб (1858-1860).– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2003.– 147 с.

* * *
Українське козацтво на тлі епохи // Бористен.– 2000.– №1.– С.22-24.

Бібліографія і культура Криму (Рецензія на кн.: Непомнящий и этнография народов Крыма: Библиография и архивы (конец XVIII – начало ХХ века).– Сімферополь: Доля, 2001.– 2001.– 816 с.) // Гуманітар. журнал.– 2001.– №1-2.– С.179-181.

М.П.Баллін – літописець суспільного і культурного життя Катеринослава середини ХІХ століття // Гуманітар. журнал.– 2002.– №2.– С.18-22.

О.М.Поль і Піквікський клуб у Катеринославі // Бористен.– 2002.– №5.– С.4-7.

Незгасиме світло “Просвіти” (Рецензія на кн.: Чабан Микола. Діячі Січеславської “Просвіти” (1905-1921): Бібліографічний словник.– Дніпропетровськ: ІМА-прес.– 2002.– 536 с.) // Гуманітар. журнал.– 2003.– №1.– С.109-112.

Про увічнення пам’яті видатного земляка М.Ф.Комарова // Гуманітар. журнал.– 2003.– №1.– С.22-25.

Михайло Комаров і Катеринославщина // Бористен.– 2003.– №3.– С.8-11.

Ревізія Миргородського полку 1723 р. // Гуманітар. журнал.– 2001.– №1-2.– С.167-178; №3-4.– С.217-236.

* * *
Національна гірнича академія України.– Щорічник 99.– Дніпропетровськ: НГА України, 1999.– 232 с.

Мицик Ю.А. Г.К.Швидко // Українське козацтво. Мала енциклопедія.– К.: “Генеза”, Запоріжжя “Прем’єр”, 2002.– С.552-553.

Національний гірничий університет. Професори.– Дніпропетровськ: НГА України, 2002.– 131 с.

* * *
Мицик Ю.А. Не туди б’єш, Іване // Зоря.– 1990.– 2 верес.– С.2.

Швидько Г.К. ... Хоч і не всі знають, де ми живемо / Бесіду вела Н.Михайлова // Наше місто. - 1993. - 27 лип.
На конференції в Ілінойському університеті (США) виступила Г. Швидько.

Овсянікова Л. Свято в гірничій академії // Бористен.– 1998.– №10.– С.1.

Чабан М. Серед видатних леді – й наша землячка // Зоря.– 2000.– 19 жовт.

Тулянцев А.А. Мой жребий – мимолётный, но высокий // Днепр вечерний.– 2001.– 15 сент.– С.3.

Галь Б.О. Слово про вчителя // Вісник Національної гірничої академії.– 2002.– №10-11.– С.5.

 

49006, м.Дніпропетровськ, вул.Савченка,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2013 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека