Учитель життя. Сковорода як гасло часу: нариси, дослідження, інтерв’ю, світлини / авт.-упоряд. В. Стадниченко; авт. передм. М.М. Сулима.– Київ: Успіх і кар’єра, 2016.– 493 с.
Не розум від книг, а книги від розуму створились.
Григорій Сковорода
Роль і місце Григорія Савича Сковороди є визначальними для нашої культури. На скрижалях духовної історії України його ім’я закарбоване навічно. Його називали дзвонарем для глухих і докоряли, що він носив свічку перед сліпими. Світ ловив його у привабливі сіті, спокушав і владою, і славою, і коханням, і високим церковним саном, та він від усього відмовився, залишившись «праведним апостолом Духу».
До уваги читачів книга автора Володимира Стадниченка «Учитель життя. Сковорода як гасло часу». Вона – друга з трикнижного проєкту «Сковорода-300», який вивершується у 2022 році 300-річчям від дня народження самобутнього європейського філософа, світового мораліста, улюбленика українського народу Григорія Савича Сковороди.
Перед нами – глибоке соціально-політичне, історико-краєзнавче, біографічно-психологічне дослідження, здійснене великою групою авторів – поетів, прозаїків, журналістів, художників, видавців, учених, яке набагато повніше розкриває образ мисленника, доповнюючи його новими несподіваними гранями. Твір приваблює своєю оригінальною архітектурою подачі матеріалу автором-упорядником. Замість понять «розділ», «глава», «параграф» у виданні застосовано сковородинівський «зшиток» (саме у зшитках, тобто зошитах, філософ збирав і поширював свої твори). Наразі їх п’ять: кожен має свою назву, пролог і розширений епіграф – одну із повчальних байок Григорія Сковороди.
«Учитель життя…» захоплює, насамперед, детальним розкриттям концепції «філософії щастя» Григорія Савича, сміливим проникненням у таїну побудови Всесвіту, в першу чергу, поділом його на «видимий» і «невидимий» світи, що стало передвісником відкриття сучасною наукою невидимої, «темної енергії», основної складової зоряного світу.
У скрупульозно деталізованому аналітичному репортажі – подорожі Володимира Стадниченка «У любій моїй Унгарії…» йдеться про п’ятирічну мандрівку студента Києво-Могилянської академії Григорія Сковороди до Європи, який у Будапешті, Відні та інших містах «днював» у бібліотеках, вивчав філософію геніїв світу.
В інших статтях збірника автор настійливо підкреслює сучасність настанов великого філософа, їхнє значення для розвитку людства загалом і для українського суспільства.
Письменник Борис Олійник визнає, що Григорий Савич був тонкою особистістю з притаєним гумором, з умінням поєднувати біблійну лексику з простою народною українською мовою: «Краще бути ослом із лев'ячою психологією, ніж левом із ослиною психологією».
Василь Кушерець, доктор філософських наук, зазначає, що Г. Сковорода розкрив нам поняття «свобода життя»: «Свобода – це подолати в собі свої примхи від якихось моментів, що не відзначають її у вищій якості»; і таке: «Життя – це книга і книга, написана Самим Богом. Не шукайте нового. А шукайте вічного».
Заслуговує на увагу дослідження Алли Ковтун: «Сковорода – «український Сократ» чи «наш Конфуцій»?». Правильна відповідь: «не протиставлення, а поєднання». Авторка дуже переконливо доводить, що Григорій Сковорода, перебуваючи під магнетизмом Сократа, Аристотеля, Конфуція, поєднав принципи етики в теорії з прагненням мандрівного філософа жити «по совісті» навіть тоді, коли це приносить серйозні життєви та кар’єрні незручності.
Леонід Андрієвський, народний художник України, пише: «Серед багатьох мудрих афоризмів Григорія Сковороди знаний і такий: «Життя ж наше – мандрівка». Обмежуючи себе у повсякденних потребах, задовольняючись лише найнеобхіднишем з їжи та одягу, він переходив з одного дому в інший, навчав дітей і дорослих прикладом непорочного існування і подавав їм життєві настанови, образно й доступно навчав людей правічних істин християнської моралі».
Стислий виклад філософії Г. Сковороди дозволяє нам зрозуміти, що релігійний зміст його науки був основою всіх теоретично-філософських думок, які він висловлював. Але «метафізика» була для нього нерозривно пов’язана з його релігійною позицією: «матерія цілком пасивна та потребує Божої допомоги та підтримкм; вона не рухається сама, її рухає Бог».
«Учитель життя» орієнтує читача на вдумливе прочитання філософської спадщини великого українського мислителя. Спадщини, яку нам ще належить освоїти й осмислити; і яку наполегливо вивчають наші сучасники – автори цієї книги.
