Опільський, Юліан. Сумерк: історична повість / упоряд., авт. передм. Н. Янкова.– Київ: Персонал, 2009.– 416 с.
Повість історична має вартість,
коли її основна ідея зможе заняти
сучасних живих людей, то значить,
коли сама вона жива й сучасна.
Іван Франко
Події, що розгортаються сьогодні у нашій країні, вимагають пильніше придивитися до української історії та особистостей, які відігравали в ній особливу роль. Художні твори історичної тематики у цікавій формі розповідають читачеві про визначні події минулого та людей, що творили історію.
Історична повість Юліана Опільського «Сумерк» – яскравий приклад значущої, змістовно наповненої непересічної вітчизняної прози. Її називають найбільш соціально значущим і художньо досконалим твором у художній спадщині Юліана Опільського.
Події повісті розгортаються на західноукраїнських землях на початку 30-х років XV століття, коли знову загострилася боротьба між місцевим боярством, литовськими і польськими феодалами, які прагнули утвердити своє панування на Волині та Поділлі.
Захопливий твір про українське лицарство, його боротьбу, почуття честі, православну віру, пристрасне кохання. Основний мотив повісті – боротьба українського боярства на чолі з князем Свидригайлом за відновлення колишньої могутності України.
«Мати руських городів тоді вже сильно занепала. Поза Печерською лаврою не було, власне, в ній нічого, що могло б притягати очі руського народу. Державне та суспільне життя збиралося, наче притоки в головному руслі, на дворах князів, вельмож, знатних бояр. Зате досить швидким живчиком било міщанське життя, головно торгівля. Татарські купці приїздили туди цілими валками та привозили арабські, перські та малоазійські товари, бували зрідка вірмени і греки, але в основному був тут осередок обміну товарів усієї Київщини, Полісся та Задніпров'я. Тут Андрійко і Грицько купили коней, поїхали осілим краєм за Рось, де кінчилися густіше заселені волості, а тільки зрідка в балках та густих байраках, ховалася від татарських набігів нечисленна людність».
Написану у 1922 році повість «Сумерк» одразу занесли в так званий «індекс», тобто заборонили, бо вона була переповнена антипольськими настроями та критикою католицької церкви. Лише через 48 років «Сумерк» видали російською у Москві. У незалежній Україні твори письменника отримали нарешті високу належну оцінку, зайнявши гідне місце серед визначних зразків української літератури.
Письменник ретельно дбав про достовірність історичної правди і у великому, і в малому, досконало вивчаючи літературні та наукові джерела про історичний період, якому присвячував свої твори.
«Притаманні йому чесність, правдивість особливо проявлялися в його роботі над літературними творами. Глибокі знання допомагали відтворити до найменших подробиць особливості побуту, звичаїв, психологію людей описуваної ним епохи. Насамперед, він читав всі доступні літературні та наукові джерела про дану епоху <…>. Історичні події, окремі битви він ретельно перевіряв за допомогою карт, документів <…> Працьовитість батька була надзвичайною, здавалося, що він ніколи не втомлювався. Приходив з роботи і після короткого перепочинку знову писав або читав», – так про батька згадувала донька Юліана.
Своїми романами письменник пробуджував у суспільстві інтерес до минулого та віру в успішне майбутнє України. Юліан Опільський переконливо довів: нація не може мати успішного майбутнього без знання та вшанування свого минулого. В історії української літератури він посів місце, гідне найгучніших імен світової літератури. Цим визначається популярність Опільського серед читачів і 100 років тому, і сьогодні.
