Чумарна М. Королівство Мови: для дітей та юнацтва.– Львів: Апріорі, 2018.– 123 с.
В українців є таке красиве прислів’я: «Людина без мови – як соловей без пісні». Ми не знаємо, як насправді соловейкові без пісні, але відчуваємо, що без неї він перестав би бути соловейком. Так і людина без мови стала б твариною, яка виражала б свої емоції жестами, вигуками та звуками, але вона б уже не могла співати, творити світ мудрих думок, – навіть тіло її не змогло б жити, бо, виявляється, на відміну від тварин, наше тіло теж «чує» мову – і за тими словесними командами, які нечутно для нашого вуха звучать в кожній клітиночці нашого тіла, – воно живе, рухається, діє, виживає.
Це – роздуми з книжки Марії Чумарної «Королівство Мови». Педагогиня, поетка, журналістка, дослідниця української символіки та звичаєвості написала багато наукових досліджень і низку художньо-пізнавальних видань. Ця книжка – роздуми про духовну природу мови, бо вона є живим творінням, а тому не випадкова у житті людини, як не випадкове її ім’я та місце народження.
Авторка роз’яснює витоки етнопедагогіки та магічну силу колискових пісень. Недарма кажуть: «Мова – душа народу», тож авторка спробувала відчути живу душу Мови та спрогнозувати, що станеться з людиною, якщо її позбавити цього великого дару. Вона впевнена – наука про мову є неосяжним океаном, тож запрошує читачів у мандрівку неозорим прекрасним і казковим Королівством Мови.
У книжці наведені цікаві факти про виникнення писемності, особливості української мови в суцвітті світових мов. Книжка розрахована на юних читачів, а також на педагогів і батьків. Видання містить вірші, розвивальні ігри, казки, прислів’я і притчі про силу слова у нашому повсякденному житті. Книжка багата і розмаїта за змістом. В ній кожен знайде свою золоту зернинку істини.
…А Мова – живий Океан, Мова – це сам Бог, що Словом споконвіку творить вічно живий і вічно змінний Всесвіт. Може, треба відчути, чим слово є в мені, – в моєму серці щодня, щохвилини. Коли я вранці пробуджуюся і чую мамин голос. Що в ньому найважливіше? Чи тільки зміст того, що вона повідомляє, – чи найперше ласка і любов, якими вона огортає тебе у кожному слові? Коли ти зустрічаєш вранці людей і кажеш їм від щирого серця: «Доброго ранку!», або «Привіт!» – чи тільки ввічливість підказує тобі це привітання? Коли ти ніжно говориш комусь: «Я тебе люблю…», – чи все ти знаєш про любов? Але твоє серце наповнене світлом, – і ти вкладаєш його у ці три чарівні слова: «Я тебе люблю…» Навіть малесенька дитина, яка ще не вміє говорити, радісно змахує рученятами і посміхається, коли чує ці слова…
