Творці державного престижу / авт.-упоряд.: М. Главацький, Н. Наумова.– Київ: КМ-БУКС, 2021.– 568 с.: портр.
Читала цю книгу і думала про те, наскільки багата українська історія справжніми героями, які своїм життям доводили, що найголовніше для кожної людини – це рідна країна. Саме тому подвиги сучасних героїв-воїнів, які сьогодні захищають Україну від російської орди, є як природними і зрозумілими, так і величними. Адже з покоління в покоління передавався наш український дух незламності, жага до свободи і презирство до ворогів.
Найславетніші творці державного престижу України, про яких іде мова у пропонованому виданні – це Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Данило Галицький, Петро Сагайдачний та багато інших українських діячів, які жили в різні періоди нашої історії. Всі нариси надзвичайно цікаві. Та мені захотілося нагадати про В'ячеслава Максимовича Чорновола – славетного українського політика. Ця людина впевнено йшла на вибори Президента України у 1991 році, і, якби не загибель (а, скоріш за все, – політичне вбивство), наша країна була б зараз рівна серед рівних у Європейському Союзі, годувала би світ своїм золотим зерном, дивувала би неймовірно красивими піснями і мистецтвом, була б успішна і славна ще у багатьох своїх справах!
Та повернімося до видатної людини – В.М. Чорновола. «Політичний і громадський діяч, політв’язень. Журналіст, критик, засновник і редактор підпільного часопису «Український вісник», один із ініціаторів створення та член Української Гельсінкської групи, один із ініціаторів проголошення Декларації про державний суверенітет України, засновник Народного Руху України». Він був одним із найвідоміших українських шістдесятників, які встали на бік опозиції до радянського тоталітарного режиму. Народний депутат України I–III скликань (1990–1999), Герой України (посмертно).
Перерахувавши все те, чим займався В.М. Чорновіл, можна зрозуміти, яка це була неординарна особистість! Особливо цікаво було дізнатися про життєві принципи та риси характеру українського політика. Поділюся тим, що мене особливо вразило. В'ячеслав Максимович, як відомо, провів у радянських тюрмах і таборах майже 10 трагічних років, 4 рази був засуджений радянськими каральними органами за антирадянську пропаганду і агітацію.
Коли відбував термін у мордовських таборах, був організатором і активним учасником численних акцій протесту, голодувань, тому половину 6-річного терміну провів у штрафному ізоляторі. Серед безлічі випробувань було й добровільне 120-денне голодування. За стійкість і незламність письменник-сокамерник Михайло Хейфец назвав В. Чорновола «зеківським генералом» і присвятив йому свій нарис.
Ще одна цитата, яка визначає громадський шлях українського діяча. На зустрічі з європейськими політиками у 1997 р. Чорновіл в своїй доповіді сказав: «Рух (політична партія Народний рух України, створена у 1989 р. – Авт.) був першою партією, яка ще 1992 року заявила про орієнтацію України на Європу й підтримала розширення НАТО на Схід. Нас критикували за це і справа, і зліва, а через кілька років наш Президент підписав з НАТО «Партнерство заради миру».
Погодьтеся, як сучасно звучать ці слова, як необхідно було втілити їх у життя своєчасно! Тоді стало б неможливим нічим не виправдане широкомасштабне вторгнення російських окупаційних військ на територію нашої незалежної держави 24 лютого 2022 року!
Вороги України не дали В.М. Чорноволу здійснити проголошені стратегічні рішення. Прийшов наш час це зробити. І цим шляхом ідуть уже наші мужні воїни, захищаючи країну на фронтах російсько-української війни!
Завершити розповідь про Героя України В.М. Чорновола хочеться його пророчими словами:
«Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».
Посилання на книгу в ЕБ «Книги» ДОУНБ: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/FB9938B4-BEAB-47FC-8C9B-20D1FAC5E80E
