Сліпушко О.М. Володимир Мономах – державник і книжник: історичний нарис.– Київ: АртЕк, 2021.– 104 с., іл.
Автором історичного нарису є докторка філологічних наук, професорка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Оксана Миколаївна Сліпушко. Науковий підхід при написанні книги, глибокі знання із давньої української літератури – це гарантовано відмінний результат. Нова книга присвячена видатному державному діячеві, київському князеві Володимиру Мономаху.
Усе своє життя Великий князь київський присвятив об'єднанню князівств для потужного протистояння зовнішнім ворогам. Особливо небезпечні були половці – кочовий тюркський народ. Але у другій половині ХІ століття мужні воїни Київської Русі успішно відбивали набіги зовнішніх ворогів, оберігаючи свої південні кордони. Очолював численні походи проти половців князь Володимир Всеволодович, який був талановитим і успішним воєначальником.
Володимир Мономах умів завзято воювати, але він, як добрий християнин, завжди закликав до миру. «Володимир Всеволодович наголошував, що хоче не зла, а добра Руській землі. Він визнавав і свої помилки, адже всі люди грішні. Його слова перейняті болем за те, що відбувається в Русі… І хоч він жорсткий воїн, але гуманістичні християнські ідеали йому близькі» (с. 21).
Через багато століть дійшли до нас твори Володимира Мономаха, в яких він закликав до єдності, що звучить дуже актуально в наші часи. Особливої уваги заслуговує дидактичний твір «Повчання» (близько 1109 року). Ця праця присвячена його дітям. В давньоруському світському творі засуджувалися князівські міжусобиці й доводилась необхідність об'єднання руських земель.
У книзі О.М. Сліпушко наводиться повний текст «Повчання Володимира Мономаха». Перед нами постає людина глибокої освіти й широкого світовідчуття. Князь Володимир Всеволодович визначив як одну з головних характеристик правителя – властивість бути індивідуальністю. Погодьтеся, звучить по-сучасному! А ще дуже цікаво почути «пряму мову» самого Володимира Мономаха! І авторка книги надає таку можливість!
Справжній християнський гуманіст, Володимир Мономах учить своїх дітей не мати гордині в серці, не лінуватися, старих поважати, а до всіх людей ставитися як до братів. «Не забувайте того доброго, що вмієте. А чого не вмієте, тому навчайтеся, як батько мій, дома сидячи, вивчив п’ять мов, у тому честь мав він від інших країн» (с. 44).
Ще одним із багатьох досягнень Мономаха є те, що він першим із давньоруських князів остаточно заборонив смертну кару на Русі: «Винний, чи не винний – не вбивайте: Не губіть душі людини» (с. 65).
Автор «Повчання» в заключній частині наводить приклади з власного життя, перераховує свої воїнські досягнення за п’ятдесят три роки. Пише про військові походи, випадки, часто драматичні, під час боїв і полювання. На завершення князь прославляє Бога за милість і захист його життя від смертельних небезпек.
Насамкінець хочеться навести портрет Великого князя київського, який склав російський історик В. Татіщев: «З лиця був гарний, очі великі, волосся рудувате і кучеряве, чоло високе, борода широка, на зріст не вельми великий, але міцний тілом і сильний. У ратях вельми хоробрий і вмілий виладнувати війська. Він багатьох своїх ворогів переміг і покорив.
…і любили його всі навколишні і підвладні йому. Він не був гордим, не возносився у своїх добрих ділах, а славу і честь за всі побіди воздавав насамперед Богові, на нього одного надіявся, і за те Бог йому престол помимо інших дарував і багатьох супротивників покорив» (с. 52).
Сподіваюся, що вас, шановні відвідувачі «Україніки», зацікавила ця книжка.
Посилання на книгу
http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/058D37AC-3FD
