Сосенко К. Різдво-Коляда і Щедрий Вечір: Культурологічна оповідь.– Київ: Український письменник, 1994.– 286 с.
Час від часу українська культура породжувала дивовижні за задумом та виконанням твори. Значно випереджаючи досягнення сучасної їм науки, вражаючи прагненням до всеосяжності та оригінальністю своєї думки, автори цих творів не могли не працювати «на грані» того, що вважалося у їх час науковими знаннями, та власних роздумів…
Микола Чмихов
Роки життя і скромної та наполегливої праці – це те, що стоїть за неперевершеною і призабутою книгою Ксенофонта Сосенка про Різдво і Щедрий Вечір. Подвиг чоловіка є тим більшим, що свій шедевр він писав, будучи не університетським професором, а католицьким парохом села Конюхи на Тернопільщині.
Майбутній етнолог, священик УГКЦ народився 7 лютого 1860 року у селі Межигірці біля Галича. Навчався в Академії мистецтв у Кракові, у Львівському університеті на теологічному і філософському факультетах.
Понад чотири десятиліття йому судилося бути парохом у селі Конюхи теперішнього Козівського району Тернопільської області. А все ж, це не стримало творчу людину від активної і плідної праці. У 1991 році вдячні односельці відкрили меморіальний музей отця Ксенофонта Сосенка в будинку, де він жив.
Серед зацікавлень Ксенофонта Сосенка були література і громадська діяльність, прадавні вірування та фольклор, вишиванка й образотворче мистецтво, навіть лікування гомеопатією.
Отець Ксенофонт як вчений-етнограф встигав листуватися з колегами з цілої Європи, бувати на з’їздах етнографів, перекладати з німецької, польської та російської мов, лікувати і навіть побувати під загрозою розстрілу за свою активну українську позицію. Та незмірно більше парох із галицького села зробив власними книгами, що досліджували етно- та культурогенез українців, починаючи з того часу, відколи вони пам’ятали себе окремим народом. Одна з них – «Різдво-Коляда і Щедрий Вечір».
Уперше видана у Львові 1928 року під назвою «Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечора», книга відтоді більше не перевидавалася, бо не викликала у наукової спільноти щирої зацікавленості. Раніше її можна було знайти та прочитати тільки в академічних бібліотеках.
Історик Микола Чмихов так писав у передмові до сучасного видання книги: «Так склалося, що сучасний український читач не знає праць визначного вченого, навіть науковцям його ім'я мало про що говорить. За радянської доби напрям досліджень, що їх вів К. Сосенко, був неприйнятним, рішуче у нас відкидався. Та й українська діаспора поза кордонами чомусь не часто згадувала про нього – культурного діяча-теолога з навдивовижу широким, об'єктивним світобаченням... Нині серед громадськості особливий інтерес до книг, що висвітлюють духовність України, правдиву її історію. Робота Ксенофонта Сосенка присвячена розшифруванню та реконструкції напівзруйнованих шарів духовного життя минулих епох».
Ксенофонт Сосенко досліджував прадавню релігійну ідеологію українського народу, обряди та звичаї. Докладно описав і пояснив сутність, символіку й містику Різдва та Щедрого Вечора, а також Великодня, Купала та інших свят. У своїх дослідженнях обґрунтував давню старовинність українського народу, зараховуючи його до найдавніших народів Євразії, доводив свої погляди про самостійність, оригінальність і автохонність українського народу на його території.
Віддавав належне старим українським колядкам, щедрівкам і гаївкам, ретельно збирав і зберігав ці пам'ятки народної творчості. Вчений вважав, що окрім поетичного натхнення, вони були ще й скарбницями світогляду наших предків, могли багато розповісти про минуле народу, його зв’язки із сусідами.
Коло престола Матір Христова
Книжку читає, Христа благає.
Святий Миколай за Богом ходит
Та й Бога просит, та й Бога просит:
Ой Боже Ви наш, придіт Ви до нас
На Святий Вечер на вечеречку,
Зваримо ми Вам пшениченечку...
(Колядки з Раранча на Буковині)
Книгу отця Ксенофонта справді можна читати як детектив, де автор шукає пояснення, хто такі українці та що ж насправді означають наші різдвяні традиції, про що йдеться у колядах. Історичні пасажі такі, що, гортаючи 343 невеликі сторінки тексту, читач встигає побувати по всій Україні, в Ірані, серед арабів, у старовинній Вавилонії, Індії, Азії, Прибалтиці, серед примітивних племен різних частин Землі. Навіть в Індонезії й Австралії. Аж не віриться, що усе це створене пером галицького провінційного священика, загубленого серед безмежних полів Західного Поділля.
Книга містить передмову Ксенофонта Сосенка та список використаної ним літератури.
Матеріал, яким оперує автор, відкриваючи праглибини українського народознавства, викликає нині особливий інтерес у читачів, бо висвітлює духовність України, її правдиву історію.
І хоча не все в цій культурологічній оповіді беззаперечне, книга обов'язково стане в нагоді всім, хто щиро цікавиться українською минувщиною, її традиціями та духовними орієнтирами.
Посилання: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/E9F87771-F96A-463D-AA95-F0AFDA4A7EDE
