Топська Н. Любов – наснага, любов – журба... : Історії кохання класиків української літератури.– Донецьк: Проспект-Прес, 2007.– 320 с.
Українська література посідає своє місце у світовій літературі та відображає багатство національної культури, історії та менталітету українського народу. Художня література впливає на формування особистості й розвитку людини. Читання книг дозволяє відчути та пережити різні емоції, розширити світогляд, допомагає краще розуміти світ людських стосунків і розвинути креативність та уяву.
Цікаві факти з біографії класиків української літератури наведені в книзі Неллі Топської «Любов – наснага, любов – журба». Книга складається з дванадцяти історій кохання письменників XVIII–XIX століття: Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Євгена Гребінки, Тараса Шевченка, Леоніда Глібова, Марко Вовчок, Панаса Мирного, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського, Павла Грабовського, Лесі Українки.
Любов – яскрава тема у творчості українських письменників. Часто вони у своїх творах висвітлюють внутрішні почуття, думки, емоції. З книги Н. Топської дізнаємося про особисті переживання авторів, що дозволяє створити повніші образи письменників і пізнати їхню творчість та життя.
Деякі люди вірять, що справжнє кохання приходить тільки один раз в житті і є неповторним, призначеним долею. Інші вважають, що людина може закохатися декілька разів, і кожна любов несе з собою новий досвід і багатогранні емоції, такі як радість, смуток, закоханість, ревнощі, ніжність, змушує відчувати повноту життя.
В українській літературі визначною є постать Івана Франка. Це справжній майстер слова, який передавав свої емоції і почуття в поезії. Його вірші про кохання наповнені щирістю, ніжністю і глибиною.
«Тричі мені являлася любов…» – писав автор, але у всіх жіночих образах він шукав Ольгу Михайлівну Рошкевич-Озаркевич. Їхнє кохання зіткнулося з непереборними перешкодами, викликами долі. Після останньої зустрічі з коханою поет написав такі рядки:
Щось щемить в душі, мов рана:
Се блідая, горем п’яна,
Безнадійная любов.
Перед смертю Ольга попросила свою сестру покласти під голову листи від Івана. Вони були для неї найбільшим скарбом. Листи пішли у вічність з тою, кому були присвячені. Історія кохання і розлуки письменника і Ольги Михайлівни відобразилась у ліричній збірці «Зів’яле листя».
Любов письменника до княгині Юзефи Дзвонковської була невзаємною. Жінка ставилася зверхньо до Франка через їхнє різне соціальне становище. Вважала, що він їй не рівня.
Романтична історія кохання пов’язана з Целіною Журавською, яка працювала на пошті. Щоб частіше її бачити І. Франко писав сам собі листи, підписуючись Стефаном Маєвським, потім приходив на пошту їх отримувати. Щось не склалося, і їхні дороги розійшлися. Целіна Журовська після смерті свого чоловіка-судді, залишилася з двома дітьми. Вона возила хворого письменника на лікування у Ліпік, хоч у нього були дорослі діти та друзі.
Книга Неллі Топської допоможе краще осягнути глибину внутрішнього світу літераторів, а також може вплинути на бажання детальнішого дослідження їхньої творчості.
Посилання на БД «Книги» ДОУНБ:
http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/74587C9C-C659-4C72-8B4A-CE0CA96D6B6D
