Суходоля О.М. Енергетична безпека України: перспективна модель управління ризиками: монографія / О.М. Суходоля, Ю.М. Харазішвілі, Г.Л. Рябцев; Нац. ін-т стратег. дослідж., Центр безпек. дослідж. – Київ: Бук-Друк, 2023.– 150 с.
Організація енергетичної безпеки країни – один із пріоритетних, але непростих для системи державного управління напрямів для гарантування національної безпеки, тому що управлінська діяльність у цій сфері потребує врахування різних аспектів життєдіяльності країни. Йдеться про ресурсні, технічні, економічні, екологічні, організаційно-адміністративні, управлінські, соціальні, інноваційні, політичні, геополітичні, безпекові, світоглядні та інші аспекти енергозабезпечення життєво важливих потреб людини, суспільства, суб’єктів господарювання та держави.
Динаміка процесів, які спостерігаються сьогодні на енергетичних ринках, вимагає застосування системних підходів. Саме цю тему і розкриває книжка «Енергетична безпека України: перспективна модель управління ризиками», видана Національним інститутом стратегічних досліджень спільно з «Центром безпекових досліджень».
Над книгою працював цілий авторський колектив. У виданні узагальнено цикл досліджень, спрямованих на розвиток і застосування системного підходу з реалізації державної політики у сфері енергетичної безпеки. Представлена у монографії методологія аналізу сфери енергетичної безпеки та модель управління ризиками можуть сприяти узгодженню на єдиній методологічній основі різних підходів до опису енергетичної безпеки, стануть інструментами визначення цілей державної політики у цій сфері, а також допоможуть забезпечити адаптацію траєкторії досягнення стратегічних, бажаних цілей до впливу загроз енергетичній безпеці. На думку авторів, проведене дослідження переконливо доводить теоретичну важливість і практичну цінність застосування системного підходу у сфері енергетичної безпеки.
Монографія складається з п’яти розділів. У першому подано огляд тенденцій розвитку теоретичних засад досліджень у сфері енергетичної безпеки, обґрунтовується застосування в ній системного підходу. Здійснено формалізацію опису сфери енергетичної безпеки як об’єкта дослідження (управління). Представлено розроблену інтегровану багатофакторну модель енергетичної безпеки через визначення структурних елементів та їхніх індикаторів. Запропоновано підхід до визначення порогових значень індикаторів, інтегрального індексу енергетичної безпеки та його складових частин. Розроблено методологію стратегування стану енергетичної безпеки України.
У другому розділі вміщено результати моделювання оцінки рівня енергетичної безпеки України за період 2000–2020 рр. згідно зі сформованим на основі системного підходу набором індикаторів енергетичної безпеки. Продемонстровано ефективність застосування розробленої моделі для стратегування досягнення бажаного, цільового рівня енергетичної безпеки на перспективу. Зокрема, розраховано сценарії досягнення цільового стану енергетичної безпеки на період до десяти років. Результати розрахунків базуються на даних статистичних спостережень, галузевій аналітичній інформації та експертних оцінках інформації, що перебували у відкритому доступі станом на кінець 2021 р.
Третій розділ присвячений аналізу принципів цілепокладання під час формування державної політики гарантування енергетичної безпеки та визначення стратегічних цілей. Обґрунтовано необхідність застосування підходу, що базується на «зрілості» нових енергетичних технологій до широкого комерційного використання для здійснення енергетичного переходу до нових принципів організації роботи енергосистем. Проєктний підхід застосовано для визначення цілей організаційної та функціональної трансформації взаємовідносин у сфері енергетичної безпеки.
У четвертому розділі представлено методичні підходи щодо ідентифікації загроз енергетичній безпеці й оцінювання їхнього впливу. Висвітлено розроблений метод формалізації опису загроз енергетичній безпеці, методологію оцінювання рівня критичності загроз, що дає можливість сформувати перелік загроз пріоритетного реагування. Розроблено методологію оцінювання впливу загроз на поточний рівень енергетичної безпеки та адаптацію стратегії досягнення цільового стану у сфері енергетичної безпеки з урахуванням впливу загроз. Висвітлено результати оцінювання адаптації траєкторії досягнення стратегічних цілей для окремих загроз. Запропоновано рекомендації для формування системи стратегічного планування у сфері енергетичної безпеки та забезпечення досягнення цільового рівня енергетичної безпеки.
П’ятий розділ містить попередню оцінку впливу збройної агресії росії на рівень енергетичної безпеки України. Проте обмеження доступу до інформації стосовно функціювання енергетичного сектору, що наразі існують через уведення в Україні воєнного стану, зумовило особливості застосування розробленої моделі визначення рівня енергетичної безпеки та оцінювання впливу загроз. Задля оцінювання рівня енергетичної безпеки України за період 2021–2022 рр. використовувалися відкриті джерела інформації, офіційна інформація державних органів, модельні розрахунки й експертний аналіз ситуації. Результати моделювання рівня енергетичної безпеки України в цей період наведено з урахуванням наслідків реалізації загроз воєнного характеру.
Інформація, висвітлена в монографії, стане в пригоді під час формування й реалізації енергетичної політики, стратегічного планування у сфері енергетичної безпеки та розроблення управлінських рішень, спрямованих на досягнення визначених цілей у різних сферах державного управління.
Посилання на БД ДОУНБ «Книги»: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/181EAD20-A65E-43D0-A53E-CA012B6DA406
