Сіделковський O.Л. Єдиний медичний простір України: адміністративно-правові засади створення: монографія.– Київ: СПД Чалчинська Н.В., 2020. 326 с.
Ця монографія присвячена комплексному дослідженню сутності адміністративно-правових засад створення єдиного медичного простору України. Проаналізовано єдиний медичний простір як об'єкт адміністративно-правової науки, досліджено адміністративно-правові принципи його формування та функціонування, що повинні базуватися на сприйнятті та правовому аналізі таких категорій, як здоров’я, право на здоров’я, медична допомога, людиноцентризм.
Враховуючи підвалини адміністративного права, під здоров’ям як правовою категорією й об’єктом адміністративного права, потрібно розуміти конституційно визначену соціальну цінність, яка відображає стан належного нехворобливого функціонування органів та систем, організму людини загалом, відтворює фактичну можливість особи реалізовувати на практиці свої права.
У книзі розкрито адміністративно-правові засади формування та реалізації публічної політики у контексті єдиного медичного простору України. Особлива увага приділена приватним медичним закладам як важливій складовій даного простору. Запропоновано шляхи удосконалення адміністративно-правового забезпечення єдиного медичного простору України.
Нині в Україні спостерігається чимало негативних соціально-правових явищ, зокрема: підвищення показників захворюваності, зниження тривалості та якості життя, зменшення чисельності населення нашої держави, труднощі в організаційно-правовому забезпеченні охорони здоров'я. Особливо актуальною є проблематика охорони здоров’я населення у найбільш широкому розумінні: як загальної соціальної проблеми; локальних негараздів, що проявляються майже у кожній українській родині у разі хвороби члена сім’ї; правової проблеми, що обумовлює необхідність конструювання нових і внесення змін до чинних законів та підзаконних нормативно-правових актів. Одним із елементів протидії перерахованим явищам стала медична реформа, черговий етап якої було розпочато у 2016–2020 рр. Ключовою ідеєю цієї реформи є зміна парадигми фінансування медичної допомоги: наразі у первинній ланці фінансуються конкретно надані види медичної допомоги, у такий спосіб реалізується принцип «гроші слідують за пацієнтом». Держава (у широкому розумінні) виділяє гроші за надані медичні послуги у державні, комунальні, відомчі чи приватні медичні заклади. Проте матиме можливість контролювати якість наданих там медичних послуг.
У межах медичної реформи, активно обговорюється проблематика адміністративно-правового забезпечення створення єдиного медичного простору. Він спрямований на функціональне об'єднання можливостей державної, комунальної, приватної та відомчої медицини з метою покращення якості та доступності медичної допомоги. У контексті пошуку шляхів створення та належного правового регулювання єдиного медичного простору важливим є попереднє формулювання адміністративно-правових підходів, принципів, згідно з якими відбуватиметься створення та публічне управління означеним медичним простором.
Основи законодавства України про охорону здоров'я як базовий документ медичного законодавства ставить знак рівності між державними, комунальними, відомчими та приватними закладами охорони здоров'я у контексті їхнього доступу до надання медичної допомоги. Вказане обумовлює позицію щодо існування фактичної рівності всіх вищеперерахованих суб'єктів. Однак на практиці це не так. Приватні заклади мають обмежену можливість конкурувати за бюджетні кошти, що виділяються на лікування пацієнтів. Це також фактор, що обумовлює доцільність створення у державі єдиного медичного простору та його належного адміністративно-правового забезпечення.
Поки що у вітчизняній науці адміністративного права недостатньо опрацьованими є питання формулювання та наповнення принципів єдиного медичного простору України; формування та реалізації публічної політики у вказаній сфері; роль та значення Міністерства охорони здоров'я та Національної служби здоров'я України, як ключових суб'єктів публічної політики у сфері медичної діяльності та у сфері формування єдиного медичного простору; особливості адміністративно-правового статусу приватних медичних закладів як важливої складової єдиного медичного простору України. Запропоновано здійснити низку нормативно-правових кроків, спрямованих на супроводження функціонування українського медичного простору в умовах медичної реформи.
Видання становитиме інтерес для науковців, практикуючих юристів і медичних працівників, а також всіх, хто цікавиться проблемами медичного права.
Посилання на БД ДОУНБ «Книги»: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/63EC65F2-514B-4188-A8D2-0EE9151F5844
