Гайдемарі Марта Стефанишин-Пайпер (Heidemarie Martha Stefanyshyn-Piper) – одна з найуспішніших американських астронавток українського походження. На її рахунку два польоти, під час яких вона здійснила п’ять виходів у відкритий космос. Загальний час, проведений у космічній безодні (поза межами корабля) склав 33 години 42 хвилини.
Гайді народилась у місті Сент-Пол, штат Міннесота (США) 7 лютого 1963 року. Батько астронавтки, Михайло Стефанишин родом із селища Якимів на Львівщині. Під час Другої світової війни його вивезли на примусові роботи до нацистської Німеччини. Там він познайомився з німецькою дівчиною Адельгейдою, закохався і зробив пропозицію. Після війни перед молодою парою постало питання – де оселитися, де будувати «родинне гніздо».
Михайло сумував за Україною, але побоювався переслідувань з боку влади після повернення додому, і не безпідставно. У радянській батьківщині тоді до остарбайтерів ставилися з підозрою. Тому подружжя наважилось емігрувати до Америки. Там у них народилося п'ятеро дітей.
Доля емігрантів ніколи не буває легкою, вижити і ствердитись на чужині завжди складно. В інтерв'ю одному із українських видань Гайдемарі так розповідала про тата: «Ми можемо тільки уявляти, чого коштувало йому дістатися США. Тут він працював робітником у залізничній компанії та не мав можливості відвідувати університет, тож його мрією було, щоб усі його діти здобули якісну освіту. Бо він такої можливості не мав».
Саме завдяки батькові їхнє дитинство, за спогадами Гайдемарі, минало у дусі українських традицій. Сім'я відвідувала українську церкву, а сама дівчинка входила до лав української скаутської організації «Пласт», де мала можливість більше дізнатись про історію та культуру країни своїх предків, навчитись готувати національні страви, більше спілкуватись українською мовою. «Українська культура тоді була невід’ємною частиною мене», – згадувала астронавтка.
Після закінчення школи (1980 р.) дівчина вступила до Массачусетського технологічного інституту – найпрестижнішого в США. Навчання коштувало дуже дорого, і у родини не було достатньо грошей, аби сплачувати за навчання доньки. Але Гайді виборола спеціальну стипендію, за якою воєнне відомство оплачувало навчання, але за умови укладання подальшого контракту зі збройними силами США. Стефанишин вирішила використати таку можливість і обрала для себе військово-морські сили. «Батько був дуже щасливим і називав мене адміралом», – згадувала астронавтка. Після випуску 1985 року, здобувши ступінь магістра у галузі машинобудування Гайдемарі пройшла підготовку в Навчальному центрі рятувальних і підводних операцій ВМС (Панама-Сіті, штат Флорида). У 22 роки вона почала виконувати завдання з ремонту морських суден під водою, ставши дайвером-механіком.
Відбулися зміни і в особистому житті дівчини – вона вийшла заміж за американця Гленна Пайпера. Примітно, що беручи шлюб, Гайдемарі залишила українське прізвище, а чоловікове поставила на друге місце – Стефанишин-Пайпер. Пізніше в інтерв'ю «Голосу Америки» вона пояснювала це так: «Коли я виходила заміж, а це було у юному віці …, я все ще залишалася у тісних зв’язках з українською громадою». До слова, в подальшому житті у подружжя народиться син, якого назвуть Михайлом (Майклом) на честь батька Гайдемарі.
Служба на флоті відбувалася своєю чергою. Стефанишин-Пайпер наполегливо опановувала професію, відточувала майстерність. Але для цілеспрямованої й амбітної особистості цього було замало… Зрозумівши, що ця робота подібна до завдань астронавтів у космосі, Гайдемарі, яка змалку мріяла літати, вирішила спробувати потрапити до космічного загону. «І я подумала, якщо мені вдалося будувати кораблі під водою, то чому не можу будувати їх у космосі», – розповідала астронавтка.
Вона подала заявку до NASA (Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору – урядова організація США) і в травні 1996 року 33-річну Стефанишин-Пайпер було зараховано кандидатом в астронавти 16-го набору. Почалася потужна підготовка зі складними різноманітними тренуваннями. За спогадами астронавтки, особливо пам’ятним став вишкіл, який вона пройшла разом із колегами у найбільшому у світі басейні.
Глибина резервуару сягала п'ятиповерхового будинку. Вода давила, сковувала, змінювала рухи – це було виснажливо і фізично тяжко. Пізніше з’ясувалось, що у космосі немає таких перепон. Після двох років навчання та тестів вона отримала кваліфікацію для призначення польотів як спеціаліста місії.
Перший політ у відкритий космос Гайдемарі очікувала довго. Запуск Міжнародної космічної станції (МКС), який мала відновити місія, планували на березень 2003 року. Звідти мав повернутись попередній екіпаж. Першого лютого того року шатл «Колумбія» очікували на злітній смузі у Флориді, але у небі з'явилися палаючі уламки. Загинули всі сім членів екіпажу. Після цієї трагедії всі майбутні польоти поставили на паузу. Були проведені ретельні розслідування можливих причин катастрофи, які тривали кілька місяців.
Але наша героїня таки дочекалася свого космічного часу. Він відбувся з 9 по 21 вересня 2006 року. Астронавтка вирушила на багаторазовому транспортному космічному кораблі«Атлантіс».
Під час того польоту Гайдемарі виконала два виходи у відкритий космос загальною тривалістю 12 годин 8 хвилин. Із завданням по встановленню на станції сегментів фермових конструкцій із сонячними батареями – впоралась! Для космічного «новачка» – це успіх! Про свої враження від польоту розповідала: «Те, як красиво виглядає наша планета з космосу – неможливо передати словами… Дуже легко було знайти Чорне море, Крим, я знайшла ріку Дніпро, i Київ я знайшла iз космосу».
З собою в політ вона брала невеликий прапор України, який виставила в ілюмінатор кабіни, а також емблему «Пласту» – «лілейку». Ще одним цікавим фактом стала українська пісня на борту космічного човна: для учасників місії STS-115 (їх було шестеро) щоранку з центру управління польотами передавали улюблену музику одного з астронавтів («wake-up call»).
На четвертий день польоту для Гайді увімкнули українську пісню на слова поеми Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…» у виконанні українського гурту з Лондона.
У профільних довідниках зазначається: Стефанишин-Пайпер стала «447-ю людиною в космосі, 43-ю жінкою, яка виконала космічний політ, і восьмою представницею прекрасної статі, яка здійснила вихід у відкритий космос». А ще Гайдемарі стала третьою представницею української діаспори, яка побувала у космосі. До неї це вдалося зробити Джудіт Арлен Рєзнік зі США і Роберті Лінн Бондар з Канади.
Після успішного завершення космічного польоту астронавтка вперше в житті вирушила до України. Протягом 28 січня – 1 лютого 2007 року вона відвідала Київ, Львів, рідне село свого батька – Якимів. Зустрілася з першими особами держави, першим космонавтом незалежної України Леонідом Каденюком і своїми родичами-українцями (на Львівщині мешкають 16 двоюрідних братів і сестер астронавтки). У пізнішому інтерв’ю Гайдемарі згадувала: «Мої двоюрідні брати і сестри влаштували незабутнє прийняття, пригощали національними стравами, наготували подарунків. Я досі відчуваю теплоту зустрічей з ними й сердечно вдячна їм за увагу до мене та моєї родини. Нині я отримую від численних родичів листи, у яких вони запрошують ще раз приїхати на батьківщину мого батька».
У середині жовтня того ж року Стефанишин-Пайпер знову приїхала до Києва для участі в міжнародному жіночому саміті «Vital Voices». Цей захід було присвячено проблемам економічного та політичного розвитку, захисту жінок від насильства, протидії епідемії ВІЛ/СНІДу.
2007 року в Україні астронавтку нагородили Орденом Княгині Ольги III ступеня – «за мужність і відвагу, виявлені в освоєнні космічного простору, зміцнення дружби між українськими й американськими народами». У тому ж році вона стала лауреаткою Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать».
Удруге в космос Гайдемарі літала з 15 по 30 листопада 2008 року на багаторазовому транспортному космічному кораблі «Індевор» (місія STS-126). Українка увійшла до складу екіпажу з семи астронавтів. Цього разу вона виконала три виходи у відкритий космос загальною тривалістю 20 годин 34 хвилини, брала участь у розширенні площі МКС і монтажу нового обладнання.
Космічні подорожі залишили незабутні спогади і неймовірні враження на все життя у душі астронавтки. Вона зізнавалась, що було не легко, космічний політ – це не розважальне турне.
Мали місце і хвилювання, і втома, неприродній стан у невагомості, навантаження, траплялись і прикрі випадки (до прикладу, той, коли під час перебування у відкритому просторі від неї «втекла» валізка з інструментами, яку вона недостатньо міцно закріпила.
Закінчилось усе добре: валізка рік потому зійшла з орбіти і згоріла у атмосфері). Але не зважаючи на все те Гайдемарі зазначає: «Найкращим днем у своїй кар’єрі астронавта я вважаю… кожен день, який я провела у космосі. Адже це просто фантастичне місце».
У липні 2009 року Гайдемарі пішла із загону астронавтів NASA. Її колега Стівен Ліндсі, начальник відділу астронавтів у Космічному центрі Джонсона у Х'юстоні, заявив після її виходу на пенсію: «Гайді була видатною астронавткою, яка зробила значний внесок у програми космічних шатлів та космічних станцій. Вихід у відкритий космос під час місії STS-126 призвів до відновлення повної потужності вироблення електроенергії на Міжнародній космічній станції».
Вона пішла, щоб повернутися до служби у Військово-морських силах. 2011 року Гайдемарі призначили командиром підрозділу Кардерокської дивізії Морського центру надводних бойових дій (штат Меріленд). Цю посаду вона обіймала аж до своєї відставки 1 липня 2015 року. Має звання капітана ВМС США, що в Україні відповідає званню капітана 1-го рангу.
За роки служби Гайдемарі здобула низку нагород, серед яких медаль «За заслуги перед ВМС США», дві Почесні медалі МВФ та дві медалі «За досягнення» ВМФ. За космічні польоти та видатні досягнення у космічній галузі Стефанишин-Пайпер отримала дві медалі НАСА.
Наразі після 30 років активної діяльності Гайді на заслуженому відпочинку. З родиною вона проживає у місті Оук-Харбор, штаті Вашингтон. Його назва перекладається як «Дубова гавань», а саме місто відоме своїми густими дубовими гаями, мальовничими краєвидами та унікальною екосистемою (за даними 2019 р.). 2019 року вона знову приїздила до нашої країни на запрошення Посольства США в Україні. Гайдемарі виступила з серією лекцій у межах Всесвітнього тижня Космосу у навчальних закладах Харкова, Києва, Житомира та Львова.
Зустрітись із відомою астронавткою прийшло багато молоді, а також викладачі, вчені та всі охочі. Гайдемарі була щирою і відкритою до спілкування, тому скрізь в аудиторії панувала доброзичлива і невимушена атмосфера. Їй ставили багато питань про космічні польоти, фахові навички, а також про особисті вподобання. Серед захоплень Гайдемарі назвала підводне плавання, біг, катання на роликах і ковзанах. Але зізналась, що головним «своїм пріоритетом вважає родину».
А ще Гайдемарі наголосила, що українське походження відіграло велику роль у формуванні її особистості: «Я точно знаю, що це допомогло мені визначитися, хто я насправді. Якщо ви поглянете на українців, на нашу історію, вона справді була дуже важкою. Ми важко здобули незалежність. Але головним, протягом усього цього часу, є те, що українці ніколи не здаються. Вони завжди продовжували боротися, оберігати свої традиції, мову та мрію про вільний український народ, вільну державу…».
В Україні тепло згадують про зустрічі з Гайдемарі Стефанишин-Пайпер. Вона завоювала симпатію українців своєю простотою у спілкуванні без натяку на гордовитість та зверхність, приязним ставленням до нашої країни, знанням української мови. У неї, за її словами, також залишилися приємні враження: «Мені дуже подобається приїздити до України. Я давно тут не була, але повертатися в Україну – це завжди щось особливе… Я рада, що можу відвідати ці місця і просто бути тут».
Радимо прочитати:
Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті.– Київ: КИТ, 2007.– 436 с.
Семиволос Н. Український космос Гайді // Віче.– 2007.– №5/6.– С. 12–14.
***
Дочка емігрантів зі Львівщини стала астронавткою NASA: історія Гайдемарі Стефанишин-Пайпер // Електронний ресурс: Режим доступу: https://www.rbc.ua/rus/news/dochka-emigrantiv-zi-lvivshchini-stala-astronavtkoyu-1757779079.html
Радимо переглянути:
