Союз Українок Америки – 100 років плекання української свідомості

«Союз Українок Америки не партійна організація, але патріотизм її членок глибокий і щирий, а заходи в обороні прав України, в обороні пригніченого українського народу були на першому пляні праці нашої організації», – Любов Волинець, культурно-освітня референтка СУА («Наше життя», ч. 12, грудень 1975).

У 2025 році святкує столітній ювілей найстаріша і найбільша українська жіноча організація в Сполучених Штатах – Союз українок Америки (СУА, англ. Ukrainian National Women’s League of America, UNWLA).

Як наголошується на офіційному сайті СУА: «Союз Українок Америки (СУА) – організація, яка постала у 1925 році з об’єднання п’ятьох жіночих товариств Нью-Йорку й околиць з метою плекання української свідомості, організації освітньої та виховної праці, участі в жіночому русі та допомоги рідному краю. Є найстарішою та найбільшою українською жіночою організацією у США. Місія об’єднання – популяризувати та розвивати освітню та культурну діяльність, надавати гуманітарну допомогу українцям у всьому світі. СУА керується принципами християнської етики, релігійної терпимості, політичної неупередженості та загальної поваги до прав людини».

Оголошення про емблему СУА // https://tsdahou.archives.gov.ua/arhiv-vystavkovyh-proyektiv/vystavkovi-proyekty-czdazu/do-95-richchya-stvorennya-soyuzu-ukrayinok-a

Створення у 1925 році Союзу Українок Америки стало важливою подією в історії українського жіночого руху в США. Організація виникла завдяки нечисленним ентузіасткам шляхом об’єднання п’ятьох жіночих осередків Нью-Йорку. За кілька років сформувалась ціла мережа відділів СУА, що діяли у різних містах країни. З самого початку українки поставили собі ряд цілей: інформувати вільний світ про Україну, підтримувати матеріально та морально батьківщину, зберігати українську спадщину та культуру. Цю місію Союз Українок Америки продовжує виконувати й у наш час.

Про свої здобутки відділи звітували на окружних з’їздах, досягнення та перспективи Союзу в цілому обговорювали та затверджували на Конвенціях, які відбувалися та відбуваються і до сьогодні кожні три роки.

Зовсім не легкими були перші кроки на шляху становлення Союзу. Перша президентка організації Юлія Шустакевич так згадувала часи її створення: «Не було легко, для засновниць Союзу Українок Америки, заснувати жіночу організацію. Жодна з нас не мала відповідної підготовки, але ясно, що ті вісім жінок, які вперше зібралися 12 березня 1925 року й заклали основу цієї організації, мали “щасливу руку”, а їхні плани були благословенні Богом… Українські жінки в Америці прагнули об’єднатися, шукали порозуміння і спільноти. Виникнення організації стало природним кроком».

Перші членкині Союзу зробили величезний внесок у створення діаспори такою, якою вона є зараз і продовжують розбудовувати її. Вони примудрилися зберегти та примножити українське за океаном, коли вдома його винищували та видирали з корінням.

Гімн СУА

Українські жінки завжди були повноцінними партнерами у політичному та соціальному творенні УНР, а потім у підтримці та побудові сильних організацій, які мали на меті обʼєднати українців та допомогти їм зберегти свою ідентичність за кордоном.

Упродовж десятиліть Союз Українок Америки співпрацював з такими потужними організаціями як Український конгресовий комітет Америки, Світова федерація українських жіночих організацій, Світовий конгрес вільних українців (нині – Світовий конгрес українців) та багатьма іншими. Ця співпраця, так само як і активна діяльність СУА в цілому, триває і сьогодні.

Союз Українок Америки завжди приділяв серйозну увагу роботі в напрямі суспільної опіки – допомога постраждалим від повені в Карпатах (1927) і пацифікації у Галичині (1930), біженцям у Німеччині й Австрії (1946–1948), постраждалим від землетрусу в Югославії (1969), переселення вдів з дітьми з Західної Європи до США (1950), опіка над школами українознавства в Німеччині, Австрії (з 1954), Бельгії (з 1963) та над самітними жінками похилого віку в Європі (1958), стипендії, зокрема для учнів у Бразилії з 1972 (у 1976 – 138 стипендіатів).

Прагнучи зберегти та поширити серед дітей та молоді українську мову, історію, культуру, членкині СУА створювали світлички, дитячі садочки, школи українознавства, гуртки книголюбів, танцювальні та хорові колективи тощо. На даний час у США працює 26 дитячих світличок.

У 1961 році заходами округи СУА у Клівленді було відкрито пам'ятник Лесі Українці за проєктом М. Черешньовського.

У 1967 році СУА відкрив постійну музейну виставку в Українському Інституті Америки в Нью-Йорку, перетворену 1976-го на Український Музей, найбільший музей у США, який займається збором, збереженням, експонуванням та інтерпретацією артефактів, що представляють багату культурну спадщину українців.

До проголошення незалежності України СУА багато займався діяльністю, пов’язаною за порушенням прав людини в Радянському Союзі. Після 1991 року багато зусиль докладав на розвиток освіти та духовності в Україні.

Окремо хочеться згадати про видавничу діяльність Союзу. Протягом багатьох років СУА підтримував численні дослідницькі та біографічні публікації. Стараннями Союзу видано збірку перекладів Лесі Українки «Дух полум'я» в англійському перекладі Персіфаля Канді.

Обкладинки часопису «Наше Життя» з фонду ДОУНБ

У 1938 році почали виходити «Вісті СУА», спочатку як сторінка в газеті «Америка», а з 1944 побачив світ щомісячний журнал «Наше Життя», що виходить і донині. Цифрові копії всіх випусків доступні читачеві на сайті: СУА unwla.org.

З 1949 року СУА входить до Генеральної Федерації Жіночих Клубів, а з 1952 – до Національної Ради Жінок Америки. СУА бере участь у численних конвенціях і конгресах, підтримує зв'язки з українськими централями – Українським Конгресовим Комітетом і ЗУАДК, у яких є членом-засновником.

При Союзі Українок Америки багато років існує Фонд Лесі та Петра Ковалевих, заснований у 1967 році для підтримки творців української науки та літератури.

Лауреатами премії Фонду у різні роки були Леонід Плющ, Тамара Гундорова, Юрій Андрухович, Софія Майданська, Оксана Забужко, Марта Тарнавська, Віра Вовк, Василь Ґабор, Михайлина Коцюбинська, Олександр Ірванець, Василь Махно, Лариса Онишкевич, Оксана Луцишина, Богдана Матіяш, Раїса Лиша, Марія Ревакович, Остап Сливинський, Дзвінка Матіяш, Софія Андрухович, Мирослав Лаюк, Богдан Задура (Польща), Василь Герасим'юк, Василь Голобородько, Андрій Любка, Любов Якимчук і Зеня Томкінс.

З початком у 2014 році повзучої російської агресії проти України і повномасштабного вторгнення у 2022-му, Союз Українок Америки працює з подвійною силою. Вони доносять до американців правду про цю війну, займаються волонтерством і адвокацією.

На сьогодні СУА продовжує працювати в рамках 15 існуючих проєктів. В Союзі допомагають хворим, сиротам, самотнім людям похилого віку, фінансово сприяють ветеранам та сім’ям полеглих у російсько-українській війні, студентам, талановитим дітям тощо.

Кошти для проєктів союзянки збирають, проводячи мистецькі вечори, аукціони і ярмарки.

У 2002 році організацію нагороджено Почесною Грамотою Президента України за активну благодійницьку діяльність у гуманітарній сфері.

Щиро вітаємо Союз українок Америки зі 100-літнім ювілеєм та бажаємо і надалі служити надважливій справі підтримки лідерства українських жінок у культурі та суспільному житті, одночасно підтверджуючи свою відданість розширенню прав і можливостей жінок та збереженню української спадщини для майбутніх поколінь.


 

Радимо ознайомитися:

П'ятдесят років (1940–1990): пам'яткова книжка окружної управи Союзу Українок Америки в Нью-Йорку.– Б. м.: [б. в.], б. р.– 63 с.
***

Офіційний сайт Союзу українок Америки // https://unwla.org/

 

Радимо переглянути:

 

 

Тетяна Сівач
за матеріалами з фонду ДОУНБ та інтернет-джерелами

Опубліковано: Лютий 2025