Ольга Чубарева – оперна співачка, народна артистка України, професорка, докторантка філософії, піаністка, авторка, режисерка і продюсерка міжнародного арт-проєкту «LADY OPERA». Лауреатка Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди, першою від України стала стипендіаткою Вагнерівського фестивалю в Байройті (Німеччина), володарка титулів «Чарівний голос України», «Визнання-2011», «Берегиня».
«Україна здалась мені раєм на Землі…»
Майбутня співачка народилася 5 жовтня 1973 в місті Рудний Костанайської області у Казахстані. Туди її бабуся з чоловіком і маленьким сином приїхали із Сумщини після Другої світової війни – піднімати цілину. Ольга виховувалася в творчій міжнаціональній родині.
Батько народився в Україні. У Казахстані отримав вищу освіту, якийсь час працював інженером, але опанував і продовжив сімейну традицію багатьох поколінь – став майстром-ювеліром. Мама походила з родини кримських татар, яку колись вигнали з рідної землі за сталінським наказом. Закінчивши музичне училище, вона працювала вихователем у дитячому садку.
Коли Олі виповнилось одинадцять років лікарі порадили батькам їхати з Казахстану, бо здоров’ю дівчинки не підходив клімат. Тому 1984 року родина переїхала до міста Комсомольськ (нині Горішні Плавні) на Полтавщині. Співачка згадує в одному з інтерв’ю, що після суворих кліматичних умов і проживання у далекому краї, Україна здалась для неї раєм на Землі. Квітуча та розмаїта природа, буяння кольорів, величний Дніпро, соснові ліси та фруктові сади викликали неймовірне захоплення. Сподобалось і місто – молоде, що стрімко розвивалося. Хоча довелося починати усе з нуля, родина швидко адаптувалась до нових умов. «Батьки одними з перших відкрили бізнес – займалися ювелірною і граверною справою. Майстерню тато зробив в нашій двокімнатній квартирі в хрущовці. Жили там учотирьох із сестрою», – згадує співачка. Дівчинка з цікавістю спостерігала за роботою батьків, слухала розмови про втілення творчих ідей. Навички з цього ремесла допоможуть їй в майбутньому пережити скрутні часи.
Шлях до мети
У школі Оля вчилась наполегливо й успішно. Шкільні дисципліни давались легко, мріяла стати математиком. Але її також приваблювали музика і спів, вона з задоволенням відвідувала музичну школу. Напевно, інакше і не могло бути, бо, за спогадами співачки, вся родина і по лінії тата і мами була співуча. «Причому вони не тільки співали, а й грали на багатьох інструментах, малювали і, взагалі, дуже творча родина… Змалку співала й не підозрювала, що це може бути професією. В моїй уяві робота була чимось, до чого треба докладати зусиль, а не тим, від чого отримуєш задоволення».
Після закінчення з відзнакою середньої школи, вона вступила до музичного факультету Рівненського педагогічного інституту (нині Рівненський державний гуманітарний університет), який закінчила екстерном з відзнакою як піаністка. Ще у стінах інституту почала цікавитись і оволодівати професійними навичками вокалу.
Далі Чубарева була зарахована одразу на другий курс вокального факультету Харківського державного інституту мистецтв імені І. Котляревського до класу професора Людмили Георгіївни Цуркан, «тонкого музиканта і чудового педагога». Ольга Олексіївна до цієї пори з вдячністю згадує своїх педагогів, творче середовище альма-матер, місто студентської пори. Навчалась Ольга, як завжди, наполегливо, вдумливо, з цікавістю. Встигала поєднувати заняття в консерваторії з «підробітками», бо завжди хотіла бути матеріально незалежною. Працювала концертмейстером і викладачем. Кілька місяців керувала вокальним гуртком при кондитерській фабриці в Харкові.
Роки навчання сплинули швидко. Її дипломною роботою стала партія Графині в опері Моцарта «Весілля Фігаро», яку молода співачка виконала блискуче. 1998 року, після закінчення навчання було багато пропозицій, запрошень до участі у різних творчих проєктах. Відчувалось, що кар’єра складається вдало. Але тут доля підготувала Ользі Чубаревій низку випробувань, з якими їй довелось стикнутись і врешті-решт подолати.
Невдовзі (2000 р.) відбулася одна з головних і щасливих подій у її житті – народження сина Святослава. Із дитиною на руках вона не могла більше завантажувати себе концертами. Було важко і фізично, і матеріально – тоді у сфері мистецтва сплачували мізерні зарплати. Тому молода жінка вирішила спробувати справу батька і відкрила свою майстерню. Прикрашала орнаментом каблучки, зброю – дорогі шаблі та кинджали, виготовляла рамки із коштовних металів, оформлювала ікони для православного монастиря тощо. Здавалося б, це суто чоловіча справа, яка потребує міцних рук. Руки піаністки впорались! За два роки Ольга змогла заощадити, взяти кредит у банку і купити квартиру. Цей період, її роботи ювеліром-гравером, тривав понад п'яти років.
Але музика і спів не полишали, вона мріяла про сцену, мріяла знову повернутись у професію. Ольгу, як і раніше, запрошували до участі у концертах, траплялись виїзди з оперними антрепризними виставами за кордон, де її виконання викликало схвальні відгуки у слухачів і фахівців. Вона отримувала пропозиції від закордонних арт-менеджерів, але співачка відмовляла. Своє рішення пояснювала так: «…було багато пропозицій залишитися за кордоном. Запрошували вчитися в аспірантурі, працювати – і за контрактом, і на постійній основі. В мені боролися дві половинки. З одного боку, я розуміла, що західні умови набагато привабливіші для творчих людей, там класична музика високо цінується, вокалісти відчувають себе затребуваними. З іншого боку, не потрібно спокушатися, оскільки скрізь є свої складнощі, мінуси. Ми там завжди будемо іммігрантами, чужими. … Не хочеться бити себе в груди і говорити про патріотизм, але в Україні я вдома. Мені дуже хотілося реалізуватися саме на Батьківщині, бути потрібною, затребуваною».
Солістка Національної філармонії
Новий етап у творчій діяльності Ольги Чубаревої настав 2006 року, з запрошення співачки до роботи у Національній філармонії України. Співпраця виявилась творчо плідною і взаємовигідною. Філармонія залучила до колективу талановиту артистку з унікальним співочим голосом (колоратурне сопрано), яка швидко ствердилась як провідна солістка. Співачка отримала стабільність, нові перспективи, можливість для здійснення своїх творчих проєктів. Широкий діапазон голосу дає їй можливість виконувати музику найрізноманітніших епох і жанрів – як камерну, так і оперну, зокрема авангард. У її репертуарі твори різних напрямів – від оперної класики до сучасної популярної пісні, від серйозного академічного авангарду до джазу: арії з опер, вокальні номери з оперет, популярні іспанські, італійські пісні, джазові обробки українських пісень. Концертні програми за творами німецьких і австрійських композиторів, вечори української пісні і романсу, сучасної музики і джазу, оперної класики.
Любов до української пісні та бажання надати їй нового несподіваного звучання надихнули Ольгу на створення альбому «Не питай» (студія звукозапису «Комора», 2013). До його змісту увійшли пісенна класика українських композиторів («Коханий» І. Поклада, «Мелодія» М. Скорика, Пісня про рушник» П. Майбороди та інші), аранжування народних пісень «з приємним присмаком джазу» («Ой чий, то кінь стоїть», «Ти до мене не ходи»).
Співачка щороку презентує кілька нових сольних програм, які стають подіями у мистецькому середовищі. Часто це не просто концерт, а справжнє дійство, з ретельно продуманими різностильовою складовою, освітленням, елементами декорацій, вбранням. До прикладу: «Франц Шуберт» (2007), «Український авангард» (2010), «Опера. Джаз. Блюз» (2012), концерт циклу «Великі поети в музиці», присвячений Л. Костенко (2013); «Вечір іспанської сарсуели у філармонії» (2016), «Єдина Україна» (2021); «Червона рута», до 75-річчя В. Івасюка (2024) тощо.
Прима виконувала провідні партії у світових премʼєрах опер «Біг» В. Бібіка (2010), «Сільська опера» Є. Станковича, опери-балету «Вій» В. Губаренка (2009), літературно-музичної вистави «Майська ніч, або Утоплена» М. Лисенка (2009), «Черевички» П. Чайковського (2009), сольні партії у Коронаційній месі В.-А. Моцарта (2008), у Симфонії-кантаті № 2 «Хвалебна пісня» для солістів, хору і симфонічного оркестру Ф. Мендельсона (2008), у «Stabat Mater» Дж. Россіні (2010). У її репертуарі оперні партії: Маргарити («Фауст» Ш. Ґуно), Дідони («Дідона і Еней» Г. Перселла), Мі-мі («Богема» Дж. Пуччіні), Ізольди («Трістан і Ізольда» Р. Ваґнера), Тетяни («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Оксани («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Мікаели («Кармен» Ж. Бізе).
Виступи Ольги Чубаревої користуються великою популярністю серед глядачів, збирають повні зали. Вдячні шанувальники дарують своїй улюблениці квіти, шквали оплесків, пишуть схвальні чутливі відгуки, дарують подарунки. Інколи навіть коштовні, від яких артистка часто відмовляється – «…коли відчуваю, що буду винна цій людині».
Арт-проєкт «Lady Opera»
Але Ольга Чубарева є не тільки головною виконавицею, але й авторкою, продюсеркою і режисеркою власних мистецьких ідей. Особливо знаковим і вдалим став міжнародний проєкт «LADY OPERA», започаткований нею 2013 року і підтриманий спонсорами. Метою проєкту «Lady Opera» стала популяризація академічного оперного співу і класичної музики, підтримка українських талантів, виховання смаку і відродження традицій, а також підняття іміджу України на міжнародній арені
Це було неймовірне музичне дійство, що поєднало академічний вокал, хор і симфонічний оркестр, класичну і сучасну музику. Були запрошені зірки оперної сцени з Італії та Іспанії, солісти Arena di Verona та La Scala: Лоренцо Декаро, Оресте Козімо, Ізраель Лоцано, Енріке Феррера а також дириґент Джорджо Крочі. Концерти відбулись у кількох престижних видовищних залах і на головній сцені країни – у Національному палаці мистецтв «Україна». У подальші роки у межах цього проєкту відбулися унікальні шоу-програми «Europe» (2015), «Сни Роксолани» (2016), «Vivere» (2018). «Своїм проєктом «Леді Опера» я хотіла підкреслити (і думаю, що мені це вдається), що оперний спів і класична музика можуть бути сучасними, якщо їх по-сучасному презентувати», – зазначила співачка.
Арт-проєкт «Lady Opera» є зареєстрованою торговою маркою і не має аналогів в Україні: серед наших оперних співачок поки одній лише Ользі Чубаревій вдалося залучити для виступів в Києві іноземних колег і самій постати одночасно в ролі співачки, продюсерки, режисерки. Концертні програми Проєкту, отримали широкий розголос у засобах масової інформації і зацікавленість у глядачів.
Напевно з тих часів серед шанувальників за співачкою закріпився титул «Леді Опера». Сама ж артистка до титулів на кшталт «діва», «золотий голос», «діамантовий голос» ставиться філософськи: «…не збираюся себе коронувати. Просто хочу показати слухачеві якнайширшу гаму моїх можливостей».
У 2023 році проєкт відсвяткував десяту річницю своєї діяльності на сцені Національної філармонії. Відбувся видовищний концерт класичної і сучасної музики, де знову звучали вокальні композиції, хор у супроводі заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю ЗСУ під керівництвом композитора і дириґента Дмитра Антонюка.
12 березня 2025 року відбулася подія, що увійшла в історію українського мистецтва: народна артистка України Ольга Чубарева встановила рекорд України, виконавши найбільшу кількість оперних шедеврів у межах однієї концертної програми. За півтори години співачка виконала 11 видатних творів світової оперної класики, продемонструвавши унікальну вокальну майстерність і витривалість. Це досягнення офіційно зареєстрували у Книзі світових рекордів. У своєму привітанні до рекордсменки представниця Книги світових рекордів Юлія Скічко зазначила, що важливість цього досягнення полягає не лише у складності виконання, а й у популяризації оперного мистецтва в Україні. «Подібні досягнення привертають увагу до української музичної культури, надихають молодих виконавців та підтверджують високий рівень національного мистецтва на світовій арені».
Ольга є лауреатом численних всеукраїнських і міжнародних конкурсів, стипендіаткою Вагнерівського фестивалю в Байройті (Німеччина). Об’їздила з гастролями чи не половину земної кулі – Німеччина, Польща, Італія, Люксембург, Чехія, Франція, Японія, Китай, виступала на багатьох оперних сценах світу.
Від 2007 року Чубарева працює в Інституті мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова на кафедрі постановки голосу, передає свій досвід молодим співакам, ділиться тонкощами мистецького фаху. Має вище вчене звання – професорка (2019).
Мисткиня і громадянка
А потім до України прийшла війна… Спочатку анексували Крим, батьківщину предків її матері. Перед багатьма митцями постала дилема: чи продовжувати контракти і заробляти великі гроші в росії, чи лишатися вірним Україні й, можливо, не мати тут реалізації.
Ольга Чубарева обрала Україну. Більше вона жодного разу не виступала у країні агресорів. Співачка пригадує такий випадок з минулого: «На початку 2016 року мене запросили виступити на Великому балі в Римі. Як виявилося, серед організаторів були росіяни. За кілька днів до вильоту повідомляють, що є один маленький нюанс. Сказали: «Вас не можуть оголосити як українську співачку – будемо презентувати як російську зірку». Я оніміла. Летіти відмовилася».
Коли сталося повномасштабне вторгнення, Ольга Олексіївна змушена була виїхати за межі країни, її будинок опинився в епіцентрі бойових дій у Бучанському районі. У 2022 році Ольга дала концерти в Дубліні (Ірландія), інших європейських містах на підтримку України. А невдовзі повернулася на Батьківщину, де залишився її син.
Співачка продовжує працювати в Національній філармонії в Києві та виступає з концертами незважаючи на війну й авіанальоти.
У червні 2023 року за ініціативи і авторства Ольги Чубаревої було здійснено неймовірно вражаючий і дуже щемливий за суттю мистецький проєкт «Янголи мистецтва», присвячений загиблим на війні артистам. «Герої не обов’язково мають сталеві м’язи, вони мають сталевий дух. Як мало ми знали один одного, як багато неймовірних людських якостей виявила війна. Як багато творчих робіт, яскравих подій та виступів загиблих митців залишаться у пам’яті їхніх численних прихильників і поціновувачів мистецтва. Скільки залишилось нездійсненними надзвичайних проєктів і шалених мрій! Серця українців зараз, як ніколи, б’ються в унісон заради Перемоги Світла й Життя», – зазначила Ольга Олексіївна напередодні концертної програми. Саме тому між музичними номерами звучали короткі історії із довоєнного життя Героїв. Водночас на великому екрані транслювалися кадри їхньої сценічної діяльності. Розповідали про оперного співака Василя Сліпака; керівника харківського дитячого театру «Казка», режисера, актора, драматурга Дмитра Кравця; артиста балету Одеської опери Ростислава Янчишина; дириґента та музиканта Костянтина Старовицького; актора Антона Прасоленка, актора театру «Чорний квадрат» Олександра Снігуровського, кінорежисера Олега Бобала-Яремчука, артиста Ансамблю танцю імені Павла Вірського Сергія Шкварченка, артиста балету Театру оперети Вадима Хлуп’янця, дириґента Херсонської філармонії Юрія Керпатенка; солістів балету Національної опери України Олександра Шаповала, Артема Дацишина, музиканта і військового Романа Барвінка-Скрипаля; актрису «Молодого театру» Оксану Швець, актора Пашу Лі; провідного українського музикознавця, дослідника давньої української музики, викладача, хорового дириґента, доцента кафедри старовинної музики Київської консерваторії Івана Кузьмінського; флейтиста В’ячеслава Родіонова.
У фіналі концерту прозвучало Адажіо Томазо Альбіноні в інтерпретації Ольги Чубаревої (за версією міжнародної премії Adagio Words, вона є однією з найкращих, виконавиць цієї композиції). Твір у виконанні співачки став «своєрідний реквіємом, уособленням нашої вдячності усім, хто поклав за нас життя».
У березні 2026 року на запрошення міського мистецького кола співачка приїхала до прифронтового Запоріжжя з концертною програмою «Vivere», що в перекладі з італійської означає життя, назва примітно символічна – це заклик до життя. «Я хочу, щоб ми всі жили назло нашим ворогам. Ми відбудуємо нашу прекрасну країну», – сказала Ольга Чубарева, звертаючись до слухачів у залі. Концерт проведено бездоганно, «на високій емоційній ноті» і, на щастя, без повітряної тривоги. Як зазначила місцева преса: «Адажіо» пані Ольга присвятила загиблим героям, «Еммануель» – закоханим. А пісню-молитву «Боже єдиний великий», під час виконання якої весь зал в єдиному пориві піднявся, Ольга Чубарева заспівала на честь нашої країни, яка вже чотири роки протистоїть агресору».
Трішки про особисте…
За словами близьких знайомих і журналістів, Ольга Олексіївна комунікабельна, емоційна, щира у спілкуванні, але за цим впевнено проглядається вольова і цілісна особистість. Вона приймає себе, усвідомлює свої сильні та слабкі сторони, здатна взяти на себе відповідальність, має міцний духовний стрижень. Людина великої працездатності і різнобічних інтересів. Свого часу займалась малюванням і гончарством, танцями. А ще вона захоплюється дизайном одягу й інтер’єру, активно брала участь у проєктуванні власного заміського будинку своєї мрії. Професійні архітектори та будівельники були приємно здивовані неординарними свіжими ідеями та рішеннями з планування й оформлення будинку, ландшафту. «Я дуже люблю свій дім і роблю все для домашнього затишку. Для мене він є у житті тилом. Вважаю, що вдома повинно бути комфортно і добре. Дуже люблю займатися домашніми справами. Я вмію майже все і дуже люблю готувати, люблю приймати гостей. Традиційно на всі свята збираю в себе вдома всю свою велику родину».
Ольга любить мандрувати, але кращим відпочинком для себе таки вважає кілька годин тиші. Вона виростила та виховала сина, який закінчив юридичний факультет Київського Національного університету ім. Т. Шевченка і став фахівцем з міжнародного економічного права. Але музика в його житті теж присутня і шанована, зокрема він навчався грі на гітарі та вокалу. У юному віці брав участь разом із мамою у Міжнародному фестивалі родинної творчості Світлани та Віталія Білоножків «Мелодія для двох сердець».
В одному з інтерв’ю на питання – чи вважає вона себе щасливою – співачка відповіла: «Все у житті відносно. Іноді ми його не помічаємо, чекаючи чогось більшого. Але насправді щастя полягає у малому, у щоденних життєвих радощах та у самому житті. Так, я щаслива, бо займаюся улюбленою справою, що поряд знаходяться дорогі мені люди».
Титульне фото. Ольга Чубарева, 2024 // https://mus.art.co.ua/olha-chubareva-diva/
Радимо прочитати:
Бахарева Т. Ольга Чубарева: «Понимаю, что могу быть счастлива только в Украине»: интервью // Факти и коментарии.– 2016.– 30 янв.
Москалець О. Співачка Ольга Чубарева: «Я серйозно займалася гравіюванням по металу»: інтерв’ю // Урядовий кур’єр.– 2013.– 14 трав.
Ольга Чубарева: «DIVA» // Музика.– 2024.– 26 груд.: Електронна версія: https://mus.art.co.ua/olha-chubareva-diva/
Ольга Чубарева: «Я люблю поєднувати непоєднуване…» // День.– 2015.– 15 квіт.– (№65).
***
Ольга Чубарева встановила рекорд України: 11 оперних шедеврів за одну концертну програму: Електронний ресурс: Код доступу: https://bookworldrecords.com/olga-chubareva-vstanovyla-rekord-ukrayiny-11-opernyh-shedevriv-za-odnu-konczertnu-pr
Переглянути відео:
Чорнії брови, карії очі. Виконують Ольга Чубарева, Enrique Ferrer та Israel Lozano у проєкті Lady Opera //www.facebook.com/watch/?v=493777981657147
