Костянтин Григорович Воблий – видатний український економіст, економгеограф, статистик і педагог, один із засновників української економіко-географічної науки. Його наукова діяльність суттєво вплинула на розвиток економічної думки в Україні у першій половині ХХ століття. Учений став фундатором української школи економічної географії та зробив вагомий внесок у дослідження продуктивних сил України, розвитку промисловості й економічного районування держави.
Костянтин Воблий народився 27 травня 1876 року в містечку Царичанка, нині Дніпропетровська область, у родині священника Григорія Воблого. На першому році життя втратив батька. Мати вченого Віра Вобла залишилася вдовою з п'ятьма дітьми. Невелику допомогу сиротам надавали двоє дядьків по батькові – земські лікарі: Андрій Васильович і Михайло Васильович та родичі матері.
Витоки патріотизму вченого пов’язані зі Середнім Подніпров’ям, де минули його дитячі та юнацькі роки. Початкову грамоту отримав у народній школі, де навчався з дітьми селян і дрібних міщан. Потім майбутній академік вчився в Полтавській семінарії. Під час навчання у семінарії почав працювати над своєю самоосвітою, вивчати французьку та німецьку мови. Майбутній академік по закінченні семінарії як один із кращих випускників був направлений до Київської духовної академії.
Після закінчення академії вступив до Юр’ївського університету для вивчення економічних дисциплін, але мав нахил і прагнення до іншої діяльності. Він цікавився філософією, а особливо географією та математикою. У 1900 році продовжив навчання у Варшавському університеті на юридичному факультеті, який закінчив у 1904 р. У цьому ж році він одружився, а у 1905 р. у Варшаві у подружжя народився син Вадим.
У 1906 р. К. Воблий переїхав до Києва і розпочав викладацьку діяльність у Київському університеті Святого Володимира, читаючи курси політичної економії та статистики.
Починаючи з 1907 р., Костянтин Григорович паралельно викладав у Київському Комерційному інституті, де став професором і ректором. У 1910 р. він обіймав посаду декана економічного відділення Комерційного інституту, а з 1917 р. до 1919 р. був його ректором. Проводив велику роботу з розвитку та підвищення рівня викладання дисциплін.
Створення Української академії наук восени 1918 року стало важливим етапом у житті та науковій діяльності Костянтина Григоровича Воблого. Уже в 1919 р. його було обрано академіком Всеукраїнської академії наук. Упродовж 1928–1930 рр. він обіймав посаду віце-президента Академії наук УРСР, а в 1942–1947 рр. очолював Інститут економіки АН УРСР.
У своїх наукових дослідженнях учений-економіст приділяв значну увагу аналізу провідних галузей народного господарства, зокрема промисловості, транспорту, сільського господарства та торгівлі. Він розглядав їх у історичному контексті, простежуючи особливості виникнення, територіального розміщення та розвитку, а також висвітлюючи взаємозв’язки між ними в межах єдиного народногосподарського комплексу. Основні наукові праці Воблого були присвячені проблемам розвитку народного господарства України, економічному районуванню, дослідженню промисловості та використанню природних ресурсів. Особливу увагу він приділяв розвитку цукрової промисловості та аналізу продуктивних сил.
На початку 1930-х рр. серед широкого кола економіко-географічних проблем, які досліджував Костянтин Григорович Воблий, особливе місце посідали питання комплексного освоєння Великого Дніпра та спорудження Дніпрогесу. Цій проблематиці вчений присвятив низку праць, у яких обґрунтував основні етапи реалізації проєкту та визначив послідовність виконання робіт, необхідних для комплексного розвитку регіону Великого Дніпра. Академік запропонував програму реконструкції Дніпра, що охоплювала низку важливих питань, зокрема енергетично-транспортного використання цієї великої водної артерії, осушення та зрошування земельних масивів у її басейні.
Учений також зосередив увагу на запасах корисних копалин Криворізького залізорудного басейну, які забезпечили сировинну базу для розвитку на Придніпров`ї комплексу важкої індустрії з виробництва вугілля, металу та коксохімії. Костянтин Григорович впроваджував раціональне використання природних ресурсів. Він зосередив увагу на питаннях використання кам’яних будівельних матеріалів: обличкувального, декоративного та коштовного каміння.
Частина краєзнавчих досліджень Костянтина Григоровича Воблого здебільшого мала популяризаторський характер. Вчений, мандруючи країною, записував свої враження і потім використовував їх для написання краєзнавчих статей. Досліджуючи запаси корисних копалин в Україні, учений звертався до історичних аспектів розвитку народного господарства республіки та регіональної історії. Цікаві краєзнавчі нариси вченого присвячені окремим регіонам та містам України. Краєзнавчі праці академіка, попри їхній відносно невеликий обсяг і науково-популярний характер, не втратили своєї актуальності й сьогодні, оскільки можуть слугувати цінним джерелом для економіко-географічних досліджень і ефективно використовуватися у краєзнавчій діяльності. Учений одним із перших запропонував наукову схему економічного районування України.
Його праці стали основою для подальших досліджень у сфері економічної географії та регіональної економіки. Він також досліджував питання страхування, фінансової політики та статистики.
З 1933 р. Костянтин Григорович Воблий керував кафедрою економічної географії Київського університету. Розвитком цього напряму його діяльності стало створення вченим у 1939 р. відділу економічної географії при Інституті економіки Академії наук УРСР. Разом із молодими науковцями Інституту він здійснював роботу над ґрунтовним дослідженням, присвяченим економічній географії УРСР.
Початок воєнних дій істотно вплинув на життя та професійну діяльність Костянтина Воблого, зумовивши значні зміни в його науковій роботі та місці перебування. Під час Другої світової війни, в умовах німецько-нацистської окупації України, Костянтин Григорович працював в Уфі, куди було евакуйовано українські академічні установи. Тут він обіймав посаду керівника відділу економіки та здійснював наукові дослідження, присвячені аналізу сировинних і енергетичних ресурсів Башкирії. У роки евакуації учений був членом Комісії Академії наук УРСР з історії Вітчизняної війни в Україні.
У квітні 1944 р. Костянтин Воблий прибув до звільненого Києва, що перебував у стані глибокої руйнації після тривалого періоду окупації та бойових дій. Одразу після повернення він зосередився на відновленні роботи Інституту економіки АН УРСР, який очолював.
Костянтин Григорович брав активну участь у розробці планів відбудови народного господарства України, приділяючи особливу увагу відродженню промислового потенціалу Києва та Донбасу. Як професор Київського університету, він долучився до організації навчального процесу в умовах, коли головний корпус стояв у руїнах. Костянтин Григорович власним прикладом надихав колег і студентів, поєднуючи кабінетну наукову роботу з практичними завданнями з оцінки збитків, завданих війною. Саме в цей період він розпочав глибоке дослідження економічних наслідків окупації. Костянтин Григорович активно працював над питаннями районування, що стало фундаментом для подальшого швидкого відновлення економічних зв’язків між регіонами.
Високий рівень освіченості, розвинені інтелектуальні здібності, феноменальна пам’ять, а також працездатність і самоорганізованість Костянтина Григоровича стали важливими чинниками його наукових успіхів. У процесі дослідницької діяльності вчений виробив власну систему та техніку організації наукової роботи.
За своє життя Костянтин Воблий опублікував більше тисячі наукових праць, серед яких монографії, підручники, економічні огляди й аналітичні дослідження. Серед найвідоміших його праць – «До економіки районування УРСР», «Народне господарство Радянської України», «Відбудова цукрової промисловості УРСР».
За вагомий внесок у науку Воблий був удостоєний звання Заслуженого діяча науки УРСР та нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора.
Помер Костянтин Григорович 12 вересня 1947 року. Похований у Києві на Лук’янівському цвинтарі.
Створивши потужну наукову школу, Костянтин Григорович Воблий виховав плеяду учнів, які продовжили розвиток економічної географії та статистики в Україні. Його наукова спадщина стала важливим підґрунтям для становлення економічної географії України та суттєво вплинула на розвиток вітчизняної економічної думки.
Титульне фото Костянтин Григорович Воблий.–https://www.google.com/
search?=фото+костянитна+григоровича+воблого
Радимо прочитати:
Горкіна Л.П. Нариси з історії політичної економії в Україні: остання третина XІX – перша третина XX ст.– Київ: Наукова думка, 1994. – 245 с.
Коропецький Іван-Святослав. Українські економісти XІX століття та західна наука.– Київ: Либідь, 1993. – 192 с.
Швидько Г.К. Нелегкий шлях до вершин науки // Моє Придніпров'я: календар пам'ятних дат Дніпропетровської області на 2011 рік-І півріччя: бібліограф. покажчик / упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010.– С. 140–143.
Шевченко М.В. Академік К.Г. Воблий як краєзнавець та дослідник природних багатств Придніпров'я // Історія і культура Придніпров'я: невідомі та маловідомі сторінки: науковий щорічник.– Дніпропетровськ: НГУ, 2012.– Вип. 9.– С. 189–193.
