Космос – це не просто порожнеча.
Космос – це простір, сповнений безліччю
питань, але й відповідей на ці питання.
І так – до нескінченності.
Леонід Каденюк
За своє життя він побув льотчиком-випробувачем першого класу, депутатом і письменником, а в історію увійшов як перший космонавт незалежної України. 19 листопада 1997 року з Космічного центру Кеннеді стартував шатл Columbia, на борту якого в складі міжнародної місії був перший і наразі єдиний український астронавт Леонід Каденюк. Його політ став символом космічного статусу держави та кроком до міжнародної співпраці у сфері високих технологій.
Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Чернівецької області в родині сільських вчителів. Мрія про небо з’явилась у нього після польоту Юрія Гагаріна, коли хлопчикові було лише 10 років. У той час мільйони хлопців у світі мріяли стати космонавтами, а буковинський хлопчик Льоня Каденюк став ним! Він наполегливо вчився і закінчив школу зі срібною медаллю у 1967 році. Щоб вступити до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, юнакові довелося додати собі один рік у документах, оскільки на момент вступу йому було лише 16 років. Закінчивши училище у 1971 році, отримав диплом льотчика-інженера за спеціальністю «Пілотування та експлуатація літальних апаратів». Після випуску працював льотчиком-інструктором, освоюючи різні типи літаків та набуваючи неоціненного досвіду в небі. Загалом пілот освоїв понад 50 типів і модифікацій літаків, провівши в небі понад 2400 годин.
У 1976 році Леонід Каденюк пройшов надскладний відбір до загону радянських космонавтів за програмою «Буран». Цей космічний корабель багаторазового використання був радянським аналогом американського «Шаттла». Каденюк став одним із дев’яти щасливчиків серед 3000 претендентів. Протягом навчання він відпрацьовував маневри для «Бурану», зокрема зниження та захід на посадку, але у космос на ньому так і не полетів – єдиний космічний політ «Бурану» відбувся без пілотів, а згодом програму призупинили через брак фінансування. У 1977 році отримав диплом льотчика-випробувача, а у 1979-му – кваліфікацію космонавта-випробувача. Крім того, він здобув унікальні інженерні та льотні навички під час підготовки до космічних польотів.
У загоні радянських космонавтів Леонід Каденюк працював аж до часу проголошення Україною незалежності. Під час підготовки до космічних польотів і в процесі випробувальної роботи пройшов унікальні інженерну та льотну підготовку. Вивчив космічні кораблі «Союз», БТКК «Буран», орбітальну станцію «Салют», частково орбітальний комплекс «Мир» і американський багаторазовий транспортний космічний корабель (БТКК) «Space Shuttle». Брав участь у розробці та випробуванні авіаційно-космічних систем, у їх ескізному та макетному проєктуванні, а також у льотних випробуваннях систем.
У межах підготовки до космічних польотів відбувся тренінг із проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів у найрізноманітніших напрямах: біологія, медицина, метрологія, екологія, дослідження природних ресурсів Землі з космосу, геологія, астрономія, геоботаніка.
Після розпаду Радянського Союзу Леонід Каденюк вирішив залишитися в Україні. У 1995 році добровільно приєднався до групи космонавтів Національного космічного агентства України для участі в спільній місії з NASA.
Тодішній президент України Леонід Кучма особисто говорив з чинним американським президентом Білом Клінтоном, домовляючись про політ українського громадянина на американському космічному кораблі. Після досягнення домовленостей між Україною і США Леонід Каденюк розпочав підготовку до польоту в Космічному центрі імені Ліндона Джонсонса, NASA. Понад рік тривала ця фундаментальна і складна підготовка. Слід підкреслити, що за домовленістю між країнами курс NASA з підготовки до польоту український космонавт пройшов безкоштовно (наприклад, зараз така підготовка коштує близько 150 млн. доларів).
Політ було здійснено з 19 листопада по 5 грудня 1997 року на американському БТКК «Колумбія» місії STS-87. На борту корабля Леонід Каденюк як фахівець із корисного навантаження проводив біологічні експерименти з вивчення впливу невагомості на вегетацію рослин (ріпи, сої, моху). Крім цих експериментів в космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини за тематикою «Людина і стан невагомості».
На 9-ту добу польоту було заплановано перший зв'язок з Україною. Тоді вперше з космосу українець вів діалог саме зі своєю державою. Космонавт розповідав, що в політ кожному дали можливість взяти з собою аудіокасети з улюбленою музикою. Він обрав твори тих виконавців, на яких виріс: пісні Анатолія Солов'яненка, Дмитра Гнатюка, Софії Ротару, групи «ВВ». За словами Каденюка, американці із задоволенням слухали українські пісні. «Двічі пролунав в космосі і наш, український, гімн. Я обрав його як мелодію для пробудження. Тому американців в космосі двічі будили слова «Ще не вмерла України, нi слава, нi воля...» І астронавти стояли в цей час у стійці струнко!», – згадував Каденюк. Також під час місії Каденюк провів «космічний урок» для 40 тисяч українських і американських школярів.
Після повернення на Землю майже весь грудень 1997-го року Каденюк їздив найбільшими американськими містами. А в січні 1998 року повернувся до України, де його зустрічали як національного героя.
Леонід Каденюк працював у військовій авіації, отримав звання генерал-майора Збройних Сил України. Тривалий час він був позаштатним помічником Президента України Леоніда Кучми з питань авіації і космонавтики. З 2002 року – народний депутат України, заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. З 14 лютого 2006 року – член Комісії з питань космічної діяльності, а з січня 2011 року – радник Прем'єр-міністра України з питань авіації і космонавтики. У самому парламенті займався питаннями покращення соціального забезпечення військовослужбовців і авіаторів.
Космонавт активно популяризував науку серед молоді, отримав ступінь кандидата технічних наук, став почесним професором кількох університетів, а в 2017 році презентував свою книгу мемуарів «Місія – Космос». Хочеться навести деякі цитати з мемуарів Леоніда Каденюка.
«Історія мого членства в екіпажі... ще раз підтверджує, що потрібно бути наполегливим у досягненні своєї мети. І тоді навіть найбільш, здавалося б, недосяжні мрії стануть реальністю».
«У мене є всі підстави стверджувати, що Україна є космічною державою. У нас є повний цикл виготовлення космічної техніки. Ми давно вміємо проєктувати, виготовляти, запускати і експлуатувати наші розробки в космосі. Але проблема: сьогодні космічна галузь працює не завдяки, а всупереч обставинам, в яких вона знаходиться».
«Зараз нам говорять, що в недалекому майбутньому можна буде переселятися на інші планети. А от я думаю, що спочатку потрібно привести в порядок нашу рідну планету».
На жаль, життя Леоніда Каденюка обірвалося трагічно. 31 січня 2018 року Леонід Каденюк помер від серцевого нападу під час ранкової пробіжки в київському парку. Особливо гірко, що космонавт майже не скаржився на здоров’я, до останнього вів активний спосіб життя, не полишав тренування – кілька разів на тиждень бігав крос у 10 кілометрів.
Ті, хто знав Леоніда Костянтиновича, відзначають, що у житті він був надзвичайно скромною, толерантною людиною, не любив давати інтерв’ю, завжди ходив пішки, без охорони, їздив метро чи громадським транспортом. Любив собак, опікувавсябезпритульними тваринами.
До кінця життя він переживав, що держава недостатньо розвиває ракетно-космічну галузь. В останні роки він займався переважно громадською діяльністю і наукою, виступав за збереження навколишнього середовища. «Я б усіх політиків запустив у космос, щоб вони подивилися, на що піднімають руку», – говорив Каденюк в одному зі своїх інтерв’ю.
Втім, у космосі він залишився назавжди: після смерті космонавта астероїд № 399673, відкритий ще в 2004 році Андрушівською астрономічною обсерваторією, названо на його честь – Каденюк.
Вшановано пам’ять космонавта також на його батьківщині, в селі Клішківцях. Там встановлено пам’ятник Леоніду Костянтиновичу Каденюку, меморіальні дошки на стінах старенької школи, де вчився космонавт і місцевої гімназії, що має його ім’я.
Зараз, коли в Україні точиться війна, особливо актуально звучить відповідь космонавта на запитання: «Якби ви побачилися з Богом, що б ви у нього запитали?» «Просто хотілося б його попросити: Боже, бережи нашу Землю, дай розуму людям. Коли дивишся на планету з висоти космічної орбіти, ти бачиш таку красиву землю… Але коли пригадуєш, як ми живемо, то особливо там надзвичайно глибоко усвідомлюється, наскільки не досконале людське суспільство».
Радимо прочитати:
Каденюк Л.К. Мисія – Космос.– 2-е изд., доп.– Київ: Довіра, 2011.– 382 с.: фот.
Панасов І.В. Леонід Каденюк.– Київ: Агенція ІРІО, 2018.– 128 с.: кольор. іл.– (Видатні українці. Люди, які творили історію).
***
Леонід Каденюк. Серце, віддане космосу (1951–2018): біобібліограф. покажчик / Упр. культури Чернівец. облдержадмін., Чернівец. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Івасюка; авт.-
уклад.: Т. Сендульська, Л. Гакман; ред.: М. Довгань, І. Рудько.– Чернівці: Букрек, 2021.– 124 с.: фот.
