Марина В'язовська, Гельсінкі, Фінляндія. 5 липня 2022.– https://suspilne.media/260293-marina-
vazovska-pro-medal-fildsa-ta-reakciu-naukovciv-na-vijnu-v-ukraini/
1611 року німецький філософ і вчений Йоганн Кеплер поставив одне з найскладніших питань у математиці – задачу про найщільніше пакування куль. Знадобилось понад чотириста років, аби розв’язати одну із її похідних. І зробила це математикиня з України Марина В’язовська. Вона зуміла запакувати кулі у 8-ми та 24-вимірному просторах.
Марина Сергіївна В’язовська народилася 2 грудня 1984 року у Києві у родині інженерів. Батько Марини був хіміком і на рубежі 1980–1990-х років працював на заводі ім. Антонова. Будучи першокласницею, В`язовська усвідомила, що математика їй більше подобалася, ніж мовні науки: «Читала я занадто повільно. Писала я дуже неохайно. А з математикою було все досить непогано». Молодші сестри В`язовської, Наталія і Тетяна, пригадують, якою талановитою та самовідданою вона була навіть ще дитиною. «Усі лягають спати, а вона бере свій блокнот і пише формули», – говорить Наталія, додаючи, що їхні батьки навіть побоювалися, що донька навчається занадто багато замість того, щоб гратися, як інші діти.
Марина В`язовська відвідувала спеціалізований ліцей (подібний до вищого навчального закладу в США), де у неї вселяли азарт сучасні заняття з математики та фізики, де були особливі вчителі, що захопливо пояснювали складні концепції й заохочували своїх учнів перевершити їх самих. Саме там вона глибше потрапила у конкуруючий світ олімпіад із математики, які полюбила назавжди.
На останньому курсі ліцею мріяла представляти Україну на Міжнародній олімпіаді з математики. На національному конкурсі лише 12 найкращих учасників запрошуються на тренувальний збір, де відбираються шість членів збірної. В’язовська посіла 13-те місце. У 2002–2005 роках займала призові місця на Міжнародній студентській олімпіаді з математики, здобула перший приз у 2002 та 2005 роках.
Марина закінчила механіко-математичний факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де була найкращою студенткою курсу.
Перший визначний момент у житті В`язовської як математикині відбувся у 2005 році, коли вона працювала над своїм першим оригінальним дослідженням як випускниця Київського університету. Хоча це і не було головною відкритою проблемою, дівчина усвідомлювала, що може її вирішити. За словами Марини, радість приходить через «відчуття, що докази з’являються разом і спрацьовують». Отриманий результат збільшив її впевненість у собі.
Далі В’язовська продовжила навчання в Німеччині, де здобула в 2007 році ступінь магістра у Кайзерслаутерні. У 2013 році здобула ступінь доктора природничих наук у Боннському університеті. Її докторська дисертація «Модулярні функції та особливі цикли» («Modular Functions and Special Cycles») під керівництвом Дона Цагіра та Вернера Мюллера була пов'язана з аналітичною теорією чисел. 2013 року « Annals of Mathematics », один із найпрестижніших математичних журналів, опублікував статтю В’язовської (зі співавторами А. Бондаренком та Д. Радченком). На початок 2016 року була постдокторантом у Берлінській математичній школі та Гумбольдтському університеті Берліна.
У грудні 2016 року Марина Вязовська відгукнулася на пропозицію Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL) у Швейцарії стати доцентом. А у грудні 2017 року 33-річна Марина отримала вже вчене звання професора. Завідувачка кафедри теорії чисел EPFL.
У 2016 році стало відомо про те, що Марині В’язовській вдалося розв’язати задачу найщільнішого пакування куль не для одного простору, що має більш ніж три виміри, а одразу для двох таких. На цю роботу вона витратила два роки. Іноді їй здавалося, що це безнадійно і нічого не вийде, але Марина не піддалася сумнівам, адже, як і будь-яка дослідниця, прагнула відповідей. Перший розв’язок для восьмивимірного простору науковиця зробила повністю самостійно, а другий для двадцятичотиривимірного, у співпраці з іншими математиками. Обидва вирішення вражали своєю красою. Розв’язання задачі для восьмивимірного простору – стаття на 22 сторінки, для двадцятичотиривимірного – на 12. У порівнянні зі 300 сторінками, які були написані для тривимірного, її рішення має неймовірно лаконічний і гарний вигляд.
У 2019 році В’язовська зі своєю командою розв'язала математичне рівняння, яке визначає, як розміщується у 8- та 24-вимірних просторах нескінченна кількість точок, що відштовхуються одна від одної. За це відкриття Марині В’язовській було присуджено безліч премій: «Премію Салема 2016», «Європейську премію з комбінаторики 2017», премію Clay Research Award, а також New Horizons in Mathematics Prize і премію «Рут Літл Саттер». У липні 2022-го В’язовська стала другою жінкою в історії, яку було нагороджено найпрестижнішою світовою відзнакою з математики – медаллю Філдса. Неформальна назва цієї нагороди – «математична Нобелівська премія».
Одружена з Данилом Євтушинським, фізиком із EPFL, однокласником з ліцею № 145.
Народила сина та доньку. Марина разом із сім’єю жила в Берліні, а потім переїхала в Швейцарію. Чоловік займається фізикою, вона – математикою. Хоча, направду, і в неї трапляються статті про теорії надпровідників. Каже, у них із чоловіком є багато спільних тем, які можна обговорювати.
День математикині починається із того, що заводить свого сина до школи, після роботи – забирає. Такий звичний розпорядок дня. Хоча В’язовська не живе в Україні, але її родина залишилася тут. З початком повномасштабної війни, дві її сестри, 9-річна племінниця і 8-річний племінник, були змушені вирушити до Швейцарії, де зараз проживає Марина. Також в Києві залишилися батьки В’язовської, та 85-річна бабуся, яка пережила Другу світову війну.
Син-підліток Марини – Майкл, знає, що його матір отримала багато нагород із математики, але був здивований, почувши про медаль Філдса, сказавши: «Тепер я розумію, чому вона так багато працювала».
Рекомендуємо прочитати:
Біркович Т. Українські вчені, винаходами яких користується увесь світ // Інтелектуальна власність в Україні.– 2017.– № 7.– С. 70–72.
Рекомендуємо переглянути:
