Гасло // https://lan.od.ua/main/153-proekt-slava-ukrayin-
gerojam-slava-sogodn-zustrchatime-dobroslav.html
Часом на просторах Інтернету можна побачити коментарі: «Ну вот, бил нормальний канал, а теперь пошла політіка, етот бєндєровский лозунг «Слава Украінє». Так от, повідомляю: ні «таваріщ Бєндєр», ні навіть бандерівці до виникнення цього гасла не мають аніякісінького стосунку.
Багато хто приписує авторство самому Бандері. Нібито Степан Андрійович писав: «І прийде час, коли один скаже: "Слава Україні!", а мільйони відповідатимуть "Героям слава!"». Проте, ніде в його текстах такої фрази не знайдено! Тому що гасло набагато давніше.
Історія сучасного вислову, вірніше, поєднання слів «слава» і «Україна» походить, напевно, ще від часів Тараса Шевченка від його «слава України». У вірші «До Основ'яненка» (1840, у варіанті 1860 р.) Шевченко писав:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Із цим перегукується вірш «Ще не вмерла Україна» (1862) Павла Чубинського, який давно вже перетворився на гімн України: «Ще не вмерла України ні слава, ні воля».
А саме гасло народилося у… Харкові. Загриміло на всю Україну з Києва. Збереглося завдяки зусилллям галичан і волинян у Львові та Рівному.
Революційна українська партія (РУП) заснована 11 лютого 1900 в Харкові діячами студентських громад: Д. Антоновичем, М. Русовим, Л. Мацієвичем, Б. Камінським, П. Андрієвським, Ю. Коллардом, О. Коваленком, Д. Познанським й іншими як підпільна революційна партія. Вона швидко стала першою активною політичною партією в центрально-східній Україні. Студенти віталися між собою вигуком: «Слава Україні!», а відповіддю було: «По всій землі слава!»
У березні 1917 р. в Україні почалася українська національна революція. На мітингах не тільки в Києві, а й в різних регіонах відповіддю на гасло «Хай живе автономія України!» вже тоді лунало одностайне: «Слава! Слава Україні!». Його підхопили навіть у російських містах. Так, в Іркутську на першотравневе свято праці солдати й офіцери 12-го полку виготовили і несли через місто два величезні блакитно-жовті прапори, на яких були написи: «Хай живе вільна Україна!» та «Хай живе автономія України! Слава Україні! Слава всім націям!»
Уродженець Херсону Володимир Кедровський, державний і політичний діяч, публіцист, полковник Армії УНР згадував, що в своїй Кавказькій кінній дивізії (прозваній «Дикою дивізією»), після його доповіді про військовий з'їзд почулися дружні вигуки «Слава Україні»!
Також він задував, як відбувалась українізація війська в його рідному Херсоні: «"...утворити цілий український полк, або й два. Слава Україні!" – закінчив свою промову Лиханський. Це "слава Україні" гучно підхопили тисячі грудей і довго, могутньо лунало воно в повітрі.
Тих, хто вважає себе свідомим українцем і хоче стати під свій рідний жовто-блакитний прапор, прошу піднести руку… Майже всі присутні піднесли руки до гори.
Почулися з початку окремі вигуки, які зараз-же перейшли в один загальний гук: – Слава Україні! Сла-а-а-а-ва Україні!"».
Таких прикладів вживання, розповсюдження та модифікації гасла можна навести безліч.
Згадаємо ще лише інформацію в газеті «Нова рада» про збори, які відбулись 15 березня 1917 року в селищі Діївка (тепер мікрорайон м. Дніпро). «Інструктор катеринославського т-ва споживчих т-в вияснив селянам української мовою становище українців в цю велику хвилину, чого їм треба сподіватись і за що змагатись. Проголошене: "Хай живе демократично-федералістична Республіка! Хай живе автономія України!" – викликало одностайне: – "Слава! Слава Україні"»…
12 липня того ж, 1917 року українське національне гасло залунало і в… Севастополі, коли до міста прибув новозбудований у Миколаєві корабель «Воля». На одній з його башт маяв великий синьо-жовтий прапор – перший український прапор на кораблях Чорноморського флоту. В історичному нарисі «Лінійний корабель-дредноут Чорноморського флоту „Воля“» Святослав Шрамченко пише про події цього дня: «Як тільки «Воля» стала на північній бухті, на призначену для неї бочку, до неї підійшли на катері члени Української Гол. Ради і піднялися на борт корабля. На кораблі вже стояла частина екіпажу з тим жовто-синім прапором на правому флянзі і ось тут голова Української Чорном. Ради проф. В. М. Лащенко виголосив на привітання свій історичний тепер для української фльоти вірш «Золотосині прапори». На це віршоване привітання матроси відповіли гучним «Слава», «Слава Україні».
Гасло та вітання «Слава Україні!» було підхоплене в часи УНР (1918–1920 роки). Дяченко Петро Гаврилович, командир 1-го кінного полку чорних запорожців (підрозділ існував у 1918–1920 роках), згадував, що привітанням були слова «Слава Україні! – Козакам Слава!»
22 січня 1919 р. у Києві було проголошено акт соборності українських земель. Першими на Софіївську площу прибули залізничники з великим національним прапором, на якому сяяли слова: «Слава українським героям!». Це було прототипом майбутнього «Героям слава!», яке виникло не відразу й мало численні варіанти.
Генерал Всеволод Петрів згадував, що в час правління гетьмана Скоропадського гасло звучало так: «Йшлося насамперед про сердюків, які добре марширували, голосно вигукували „Слава Україні, Гетьманові Слава“».
А у спогадах генерала армії УНР Михайла Володимировича Омеляновича-Павленка читаємо: «…Повсюди лунає гучний козацький поклик: «Слава Україні і Головному отаману Петлюрі!» «Слава отаману Омеляновичу-Павленко, усій старшині і козацтву славної Дієвої армії!»
У його ж наказі від 19 квітня 1920 року Ч. 18. йдеться: «Всім частям армії на похвалу, а то подяку за службу Україні відповідати: «Слава Україні».
Юрій Горліс-Горський у романі «Холодний Яр» вказує на поширення серед повстанців Холодного Яру (1918–1922 роки) вітання «Слава Україні! – Україні слава!»
Подібне гасло відоме й на Кубані, де здавна мешкало багато українців, козацьких нащадків: «Слава Кубані!» з відповіддю «Героям слава!». Це було традиційним привітанням, про що згадується в багатьох художніх творах (В. Лихоносов, Б. Алмазов) і у спогадах про кубанське козацтво. Вітання козаків Кубані «Слава героям, слава Кубані!» згадує Віктор Лихоносов в романі «Наш маленький Париж. Ненаписані спогади» (1987), в якому він описав події 1908 року.
Між іншим, у 1918–1920 роках існував проєкт включити Кубанську народну республіку до складу УНР, оскільки там мешкали переважно представники українського етносу.
Зрозуміло, що за часів радянської влади гасло «Слава Україні!» на українських землях, які потрапили під більшовиків, було заборонене. Проте, українці-емігранти в Європі активно його застосовували і розвивали. 12 листопада 1925 у Празі (Подєбрадах) на об'єднавчому з'їзді кількох українських державницьких організацій була створена «Леґія українських націоналістів» (1925–1929). Коли виникло питання про організаційне вітання, Юрій Артюшенко, як вважається, запропонував використати вітання чорношличників: «Слава Україні!» – «Козакам слава!». Пропозицію прийняли уточненням – відповідати: «Героям слава!».
У 1941 році Другий великий збір ОУН (нарешті, аж коли, до цього долучилися бандерівці!) зафіксував своєю постановою вже давно сформовану традицію вітання «Слава Україні» та додав до нього обов'язкову відповідь: «Героям слава!». Це привітання було поширене в УПА й ОУН(б). В ОУН під проводом А. Мельника натомість вживали «Слава Україні – Навіки Слава!»
З кінця 1980 – початку 1990-х років гасло набуло популярності серед студентства, творчої та культурної інтелігенції, а під час Революції на граніті стало одним із головних привітань її учасників.
За час незалежності патріотичне привітання стало популярним по всій Україні, особливо на його поширення вплинули події Помаранчевої революції (2004) і Євромайдану (2013).
Від початку російського збройного нападу на Україну (2014) гасло отримало поширення в українському війську. 5 лютого 2018 Уряд України вніс на розгляд Верховної Ради законопроект № 7549, яким запропонував встановити гасло «Слава Україні! – Героям слава!» як офіційне вітання для військових ЗСУ. 24 серпня 2018 року привітання вперше пролунало як частина церемонії параду на честь 27ї річниці незалежності України та 100- річчя відродження української державності. 4 жовтня 2018 року Верховна Рада запровадила вітання «Слава Україні! – Героям слава!» у ЗСУ та Національній поліції.
Нині привітання «Слава Україні! – Героям слава!» поширилося по всій державі, стало не тільки висловленням своєї громадянської позиції, а й просто гарним тоном.
Слава Україні! – Героям слава!
Радимо прочитати:
Горліс-Горський Ю. Холодний Яр: роман: [автентичне вид. за першим вид. у Львові, І ч. –1934 р., ІІ ч. – 1937 р.].– Київ: ФОП Стебляк, 2014.
Горліс-Горський Ю. Холодний Яр: спогади осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру.– 15-е вид., стереотип.– Київ: Історичний клуб «Холодний Яр»; Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2011.– 512 с.– (Українська воєнна мемуаристика / Редактор-упорядник Р. Коваль; т. 1).
Дяченко П.Г. Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних Запорожців Армії УНР.– Київ: Стікс, 2010.– С. 148, 350.
***
Юрій Юзич Хто і коли вигадав гасло «Слава Україні!» //https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/10/4/153036/
Дмитро Джулай, Марічка Набока «Слава Україні!» – історія гасла боротьби за незалежність// https://www.radiosvoboda.org/a/28565063.html
«Слава Україні»: коли з'явилося національне гасло та хто його використовував (відео) //https://www.unian.ua/society/10220738-slava-ukrajini-koli-z-yavilosya-nacionalne-gaslo-ta-hto-yogo-vikoristovuvav-video.html
