Вища школа
Дошкільна педагогіка
Загальноосвітня школа
Цікаво знати
Наукові роботи викладачів і студентів
Патріотичне виховання
Дайджести
Творчі роботи студентів

Освітянам на замітку

Наукові роботи викладачів і студентів

Матеріали за темами:
 
Довженко Ірина Борисівна
доктор філософії, професор, доцент
Київський національний університет
театру, кіно и телебачення
імені І. К. Карпенка-Карого,
м. Київ, Україна



Анотація. В роботі розглянуто розвиток відеодизайну, як явища сучасної культури. Проаналізовано вплив культурних контекстів на його формування. Виявлено і розглянуто основні підходи та елементи сучасного відеодизайну. Визначено, що відеодизайн є потужним інструментом, який поєднує в собі ефективність і творчий потенціал. Він продовжує еволюціонувати і дозволяє створювати унікальні креативні відеопроєкти.

Ключові слова: аудіовізуальний контент, відеодизайн, відеокультура, імерсивність, культурний контекст.

Відеодизайн пройшов довгий шлях, зазнавши трансформаційних змін під впливом культурних і технологічних оновлень, що відбувалися в світі протягом більше ніж піввікової його історії [1, с.24-25]. Культурні особливості та переваги різних регіонів і країн світу значно вплинули на формування його унікальних та різноманітних стилів і підходів. Взаємодія відеодизайну різних культур не тільки створила неповторні поєднання, а й значно збагатила безпосередньо самі культури. Цей процес взаємовпливу продовжує сприяти створенню нових, креативних та різноманітних проєктів, що змінюють культури та роблять відеодизайн більш універсальним і відкритим для нових ідей.

Метою роботи є вияв та аналіз культурних контекстів відеодизайну, визначення основних стилістичних елементів і підходів, що сформувалися під впливом світових культур.

Почавши свій шлях в 60-х роках ХХ сторіччя впровадженням аналогових технологій, відеодизайн зосередив увагу на експериментальному відеоарті. Рухаючись десятиліттям, збагачуючись технологічними новаціями, відеоарт стверджував себе як новий засіб художнього осмислення реальності. На формування стилістики і специфічних виражальних властивостей відеоарту найбільший вплив здійснили авторське кіно, концептуальне мистецтво та перформативні арт-практики. Саме від авангардних експериментів Луї Делюка, Сальвадора Далі, Луїса Бунюеля, через заперечення відповідності певним традиціям та умовностям, відеоарт рухався до «нових образів, віртуальної реальності, технології самоідентифікації митця, літопису альтернативної культури» [2, с.119] .

У 80-их відеодизайн набув нового імпульсу - цифрових технологій. Персональні комп'ютери та відеоредактори, такі як Adobe Premiere, відкрили нові можливості для відеомонтажу, спростили і пришвидчили процес редагування зображення та аудіо. Саме в цей час відбувається становлення нового виду мистецтва - музичних відеокліпів. В цій царині відеодизайнери отримують можливість для експериментування і творення нового з використанням яскравих кольорів, незвичайних ракурсів та спецефектів.

З настанням 90-х відеокультура збагатилася Інтернетом, а його розповсюдження призвело до її зростання. Доступність інформації відкрила відеодизайнерам можливість обмінюватися власними відеороботами і досвідом, збагачуватися навчальними матеріалами та професійними інструментами. Співпраця та обмін ідеями між відеодизайнерами різних країн дали поштовх для розвитку міжнародних проєктів та впровадженню нових підходів у відеодизайні. З‘явились нові формати і жанри, такі як веб-серіали, відеоблоги, стрімінги, інтерактивні відео. Вони сприяли розвитку можливостей для творчості та експериментів у відеокультурі [3]. Соціальні мережі та платформи заполонило поняття «вірусний контент». Поява програми After Effects та іншого програмного забезпечення збагатила експериментальні пошуки нових методів творення аудіовізуального контенту, стилів, впровадження складніших спецефектів та анімації, знаходити інноваційні рішення у відеодизайні.

Кінець 90-х ознаменував вихід на екрани науково-фантастичного фільму, знятого режисерами Лана та Ліллі Вачовські "Матриця" (1999). Він став  революційним не лише завдяки сюжету, а й новаторським спецефектам, які змінили індустрію кіно. Спецефекти та візуальні прийоми, особливо bullet time, дали поштовх режисерам і творцям відеоігор на використання подібних технологій (фільми: "Людина-павук" (реж. С. Реймі, 2002), "300 спартанців" (реж. З. Снайдер, 2006), "Шерлок Холмс" (реж. Г. Річі, 2009), відеоігри: серія "Max Payne", де "bullet time" став ключовим елементом геймплея).

Використання режисерами фільму віртуальної камери, комп‘ютерної графіки та комбінованих зйомок, поєднання прийомів кунг-фу, ушу та інших бойових мистецтв, знятих з використанням тросів (wirework), дозволили створювати неможливі в реальності ракурси та рухи, поєднувати реальних акторів з комп'ютерними моделями. Візуальний прийом bullet time неймовірно вражав глядача. За його допомогою створювався ефект уповільнення часу, в той час коли камера продовжувала рухатись навколо об'єкту, показуючи дію з різних ракурсів. Прикладом слугує сцена, де головний герой фільму - Нео (актор Кіану Рівз), - ухиляється від куль, і камера облітає його по колу, доки кулі летять у повільній зйомці, або момент, коли дівчина-хакер на ім‘я Трініті (актриса Керрі-Енн Мосс) завмирає у стрибку, а камера облітає її довкола.

Поширення цифрових камер та доступність програмного забезпечення для монтажу, розвиток YouTube, соціальних мереж та мобільних пристроїв у 2000-х зробили відеодизайн доступним для широкого загалу. Він став більш динамічним та орієнтованим на короткий формат. З'явилися меми, вірусні ролики та челенджі. А розвиток технологій віртуальної та доповненої реальності надали відеодизайну більшої інтерактивності та імерсивності.

Сучасність дарувала людству штучний інтелект, який дозволяє автоматизувати багато процесів відеомонтажу, створювати відеоігри з кінематографічною графікою, вірусні ролики в TikTok, анімацію.

Важливу роль у розвитку відеодизайну на сучасному етапі відіграє культурна різноманітність. Як і будь-яка форма візуального мистецтва, відеодизайн залежить від культурних особливостей, традицій та уподобань різних регіонів та країн. Надихаючись традиціями та естетикою різних народів світу, відеодизайнери створюють унікальний та різноманітний контент. Ці відмінності проявляються у колірних палітрах, стилістиці, символізмі, темпо- ритмічному малюнку, музиці, у способах ведення розповіді. Так, наприклад, в західній культурі, особливо для створення рекламного і розважального контенту, часто використовується яскрава кольорова палітра - червоний, синій, білий кольори. Вони символізують доблесть, сміливість, чистоту, чесність, волю, стійкість, вірність, наполегливість. Символізм використання цих кольорів очевидний для багатьох країн світу. Так для створення рекламих брендів часто використовуються сині та білі тони, щоб викликати довіру та асоціюватися з надійністю. А в країнах Азії, зокрема в Китаї, червоний колір є символом удачі і благополуччя. Його часто використовують у подарункових прикрасах та святкових рекламних роликах.

Безліч культур та традицій, з яких складається Європа, створюють багату палітру впливів на відеодизайн, привносять різні стилістичні елементи та підходи. Такі мистецькі напрями та стилі, як ренесанс, бароко, модернізм з мистецьким досвідом шкіл Баугаузу та Школи Ульму, сюрреалізм та конструктивізм, активно вплинули на формування відеодизайнерського контенту. Робота зі світлом і тінню, композиція і перспектива, драматизм, геометричні форми і типографіка, ірраціональні образи і метафори, фотомонтаж і динамічні діагональні композиції знайшли відображення в оригінальних творах відеодизайну, стали основою кінопостерів, історичних та епічних роликів, корпоративних відео, UI/UX-анимації, арт-хаусної реклами, музичних кліпів, кінематографічних тизерів, різних соціальних проєктів та енергійних промо і, навіть, політичних роликів.

Кінематографічні традиції французької нової хвилі, що були закладені режисерами Ж.-Л. Годаром, Ф. Трюффо, К. Шабролем, А. Варда, такі як: джамбо-план, значно більший за звичайний крупний план (Close-up), що дозволяв показувати лише частину об'єкта, або великий фрагмент обличчя (наприклад, очі, ніс), тобто який максимально наближував дрібний предмет, щоб створити відчуття близькості, інтенсивності емоцій або привернути увагу до деталей, які неможливо побачити в звичайному крупному плані; натуральність, що відкидала класичні правила зйомки і подачі матеріалу на користь свободи та автентичності, включаючи імпровізацію у використанні «живих» діалогів, що могли звучати неідеально, ручної камері, що фіксувала реальність на вулицях, і відмові від студійних правил на користь спонтанності, асиметричних композицій, довгих планів та прямого звернення до глядача (так званої «розбитої» четвертої стіни) сприяли створенню незвичайних і самобутніх короткометражок, відеоблогів, реклами.

Екранна творчість режисерів німецького експресіонізму Ф. Ланга, Ф.В. Мурнау, Р. Віне, П. Вегенера та П. Лені з різкими контрастами, викривленими перспективами, грою з тінями, психологічною напругою вплинули на візуальну складову фільмів жахів, трилерів, психоделічних роликів.

Традиції, закладені авангардистським рухом у 1995 році данськими режисерами Ларсом фон Триєром та Томасом Вінтербергом: мінімалізм, ручна камера, природне світло, автентичність позначилися на контенті соціальної реклами, документалістики, брендах.

Особливої уваги потребують європейські філософські та літературні традиції екзистенціалізму, абсурдизму, казок та міфів. Їхній вплив на способи і характер ведення розповіді в аудіовізуальних творах відеодизайну відобразилися у нарративах арт-хаусного відео, соціальних роликах, сценарних структурах рекламної продукції, кіно та анімації. Пошук сенсу, іронія, відчуття самотності, архетипічність, героїчні подорожі, моральні дилеми вибудували більш концептуальну, метафоричну, з акцентом на атмосферу, а не на прямолінійний сюжет оповідальність відеодизайнерських творів. Європейський вплив надає відеодизайну інтелектуальну глибину, концептуальність, увагу до деталей, формує не просто "стиль", а цілісну філософію, засновану на культурній спадщині.

Розглядаючи вплив культурних контекстів на відеодизайн слід відзначити його особливість. Адже він не просто формує стилі, він формує візуальну мову відеодизайну, що виникла на перетині технологій, мистецтва та актуальних культурних процесів. Аналіз основних підходів сучасного відеодизайну в контексті розвитку західної культури: мінімалізму та функціоналізму, візуальної насиченості та глибини, породженого епохою соцмереж, ностальгічного та ретрофутуристичного, кінематографічного та наративного, експериментального та абстрактного, інклюзивного та соціально-відповідального, розуміння світоглядних, комунікативних та естетичних систем, що стоять за ними дає можливість стверджувати що відеодизайн - це особливий спосіб мислення та реакція на культурні запити епохи. Вбираючи культурні тренди та нові технології відеодизайн продовжує еволюціонувати, дивуючи глядачів по всьому світу креативними знахідками.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Довженко І.Б. Відеодизайн: тенденції, пошуки, перспективи. Актуальні проблеми сучасного дизайну: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 20 квітня 2018 року. Київ: КНУТД, 2018. У 2 томах. Том 2. С. 23-26.
2. Побожій С.І. Відеоарт як технологія самоідентифікації художника. Збірник наукових праць Світогляд - Філософія - Релігія. УАБС НБУ. Суми, 2014. No 7. С. 119–128.
3. Furedi F. How The Internet and Social Media Are Changing Culture. Aspen Institute: web-site. URL: https://www.aspeninstitutece.org/article/2017/internet-social-media-changing-culture/ (дата звернення: 14.03.2025).