Вища школа
Дошкільна педагогіка
Загальноосвітня школа
Цікаво знати
Наукові роботи викладачів і студентів
Патріотичне виховання
Дайджести
Творчі роботи студентів

Освітянам на замітку

Наукові роботи викладачів і студентів

Матеріали за темами:
 
Гончарова Ольга Анатоліївна
кандидат педагогічних наук, доцент

Маслова Аліна Вікторівна
кандидат педагогічних наук, доцент
Мелітопольський державний
педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького
м. Запоріжжя, Україна


Анотація: У статті розглядається питання готовності майбутніх учителів англійської мови до здійснення медіації у процесі роботи з англомовними фаховими текстами. Актуальність дослідження зумовлена потребою формування навичок ефективної міжкультурної комунікації в умовах глобалізації та воєнного стану в Україні, коли значна частина громадян опинилася в іншомовному середовищі. Проаналізовано наукові підходи зарубіжних і вітчизняних дослідників до визначення ролі медіації у мовній освіті, а також компетентності, закладені в освітній програмі підготовки майбутніх учителів англійської мови. Особливу увагу приділено даним Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (CEFR, 2020), де медіація розглядається як один із ключових способів комунікації..

Ключові слова: медіація, письмова медіація, фахові англомовні тексти, майбутні вчителі, англійська мова, професійна підготовка.

На сьогоднішній день досить важливим є питання готовності кожного громадянина України до здійснення ефективної міжкультурної комунікації. Особливо актуальною ця проблема стала в умовах воєнного стану в країні, коли мільйони людей опинилися за кордоном в ситуації невизначеності. Це призвело до усвідомлення того, що розвивати соціокультурну компетентність та навички тлумачення міжкультурних відмінностей необхідно ще під час навчання здобувачів у закладах вищої освіти. На нашу думку, найбільш актуальним це питання є для майбутніх освітян, а саме вчителів англійської мови, фах яких безпосередньо пов’язаний із міжкультурною взаємодією.

Необхідно зазначити, що питаннями дослідження психологічних особливостей здійснення медіативної діяльності, аналізу функцій, які виконує міжкультурний медіатор, займаються такі зарубіжні вчені, як М. Байрам, Ж. Зарате, С. Віаджіо та інші. Наступні вітчизняні дослідники присвятили свої наукові роботи питанням медіації: Ю. Дегтярьова розглядає проблеми читання англійською мовою та тотожні до них питання медіації; В. Волик досліджує питання писемної медіації в процесі навчання читання англомовних текстів; С. Осійчук вивчає шкільну медіацію як засіб формування безпечного освітнього середовища. Проте недостатньо дослідженою є проблема готовності майбутніх вчителів англійської мови до використання засобів медіації під час роботи із англомовними фаховими текстами.

Проведений нами аналіз освітньої програми «Середня освіта. Мова і література (англійська, німецька), перша – англійська» ОС Бакалавр у Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького, довів що у переліку компетентностей, які набувають майбутні вчителі англійської мови, наявні наступні загальні компетентності, які тим чи іншим чином стосуються міжкультурної комунікації, взаємодії та медіації: здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук, аналіз та обробку інформації з різних джерел з її критичним оцінюванням, ефективно використовувати і створювати цифрові ресурси та технології в освітньому процесі (медіація текстів та інформації); здатність до міжособистісної взаємодії та роботи у команді у сфері професійної діяльності, спілкування з представниками інших професійних груп різного рівня (медіація комунікації).

І. Сосницкий пропонує методичні підходи для організації роботи здобувачів освіти з англомовним текстом та вказує, що ця діяльність сприяє збагаченню словникового запасу та покращенню розуміння значення нових лексичних одиниць, а також розвитку навичок аргументації та розуміння різних поглядів на питання. Автор підкреслює, що зазначені особливості роботи з англомовним текстом сприяють не лише розвитку мовленнєвої компетентності здобувачів освіти, але й допомагають зробити окреслений вид роботи більш ефективним і цікавим [4, с. 127].

С. Осійчук вказує на необхідність розвитку відновних практик та відновного підходу в закладах освіти, надає інструментарій для навчання базовим навичкам медіації та методичні поради з профілактики та вирішення конфліктів мирним шляхом і запровадження медіації та відновних практик у закладах загальної середньої освіти [3].
В. Волик наголошує, що медіація має бути інтегрована у процес професійно-орієнтованого читання, слугуючи засобом перевірки розуміння англомовних фахових публіцистичних текстів [1, с. 35]. Подібної думки дотримується Ю. Дегтярьова, яка у своєму дисертаційному дослідженні, присвяченому методиці навчання читання англійською мовою для ділових цілей у немовних вищих навчальних закладах, доходить висновку про необхідність навчання професійно-орієнтованого читання у нерозривному зв’язку з іншими видами мовленнєвої діяльності [2, с. 55].

У Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти (CEFR, 2020) детально описані види медіації та визначено стратегії цієї діяльності. Медіація виділена як один із чотирьох основних способів комунікації поряд із сприйманням, виробництвом і взаємодією. Цей режим включає не лише соціальні аспекти мови, але й зосереджений на створенні значень і подоланні мовних або культурних бар’єрів, а також передбачає спільну діяльність учасників спілкування. Порівняно із базовою редакцією цього видання (2001), в якій медіація представлена як посередництво (наприклад, переклад, інтерпретація, переказ), але не містить чітких "can-do" дескрипторів, у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти 2020 року поняття медіації суттєво розширене, доповнене новими шкалами-дескрипторами і конкретизоване у трьох категоріях: медіація тексту, яка включає переказ чи передачу змісту для тих, хто не має доступу до оригіналу (наприклад, переклад, реферування); медіація концептів, яка реалізується через пояснення понять, фокус на педагогічному чи концептуальному роз’ясненні; медіація комунікації, яка сприяє налагодженню розуміння між учасниками спілкування, зокрема у конфліктних або складних ситуаціях [5, с. 90].

Для нашого дослідження цікавими є дані щодо основних видів писемної медіації, які охарактеризовані у CEFR. Серед них передача інформації у письмовій формі (вміння зробити висновок з прочитаного, перефразувати та (або) перекласти прочитане); адаптація тексту до потреб аудиторії (вміння спростити та рекструктурувати інформацію, наприклад, переформулювати науковий текст у популярну статтю для блогу; письмове узагальнення кількох джерел (вміння зробити огляд декількох джерел з однієї тематики та узагальнити прочитане); письмове посередництво у міжкультурному чи міжмовному контексті, прикладом якого може слугувати короткий переклад або пояснення культурних реалій іншою мовою [5, с. 92-107].

Таким чином, можемо зробити висновок, що вміння писемної медіації – це не тільки здатність майбутнього вчителя англійської мови зробити точний переклад або резюме, але й створення нового тексту на основі вже існуючого, з урахуванням адресата, контексту та культурних відмінностей.

Таким чином, формування готовності майбутніх учителів англійської мови до здійснення писемної медіації є одним із ключових завдань сучасної іншомовної освіти, адже саме ці навички забезпечують ефективну міжкультурну комунікацію, розвиток критичного мислення, здатність працювати з різними типами текстів і сприяють підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних діяти в умовах глобалізованого світу.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Волік В. Медіація та її місце у процесі навчання іноземної мови // Парадигма пізнання: гуманітарні питання No 7 (18), 2016. С.32-45.
2. Дегтярьова Ю. В. Методика навчання читання англійською мовою для ділових цілей у немовних вищих навчальних закладах: дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.02/ Ю. В. Дегтярьова– К., 2006. – 200 с.
3. Осійчук С.С. Навчально-методичний посібник «Шкільна медіація як засіб формування безпечного освітнього середовища » Зарічне, 2022. – 86 с.
4. Сосницький І. Методичні підходи до організації роботи з англомовним текстом // Актуальні питання лінгвістики та методики викладання іноземних мов: зб. матеріалів IX міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої пам’яті доктора педагогічних наук, професора В.Л. Скалкіна (12 квітня 2024 року). Одеса: Олді+, 2024. С. 126-128.
5. Council of Europe (2020), Common European Framework of Reference for Languages: Learning, teaching, assessment – Companion volume, Council of Europe Publishing, Strasbourg. P. 90-121.