Вища школа
Дошкільна педагогіка
Загальноосвітня школа
Цікаво знати
Наукові роботи викладачів і студентів
Патріотичне виховання
Дайджести
Творчі роботи студентів

Освітянам на замітку

Наукові роботи викладачів і студентів

Матеріали за темами:
 
Пипа Лариса Володимирівна
доктор медичних наук, професор

Лисиця Юлія Миколаївна
доктор філософії, доцент

Руда Віра Іванівна
к.мед.н., доцент

Довганюк Оксана Ярославівна
асистент
Вінницький національний медичний
університет ім. М. І. Пирогова,
м. Вінниця, Україна




Анотація. Робота присвячена вивченню клінічних проявів соматоформних розладів зі сторони шлунково-кишкового тракту у дітей раннього та пізнього підліткового віку в залежності від статі, місця проживання та їх асоціації з афективними станами. Проведено комплексний аналіз клінічних поліморфізмів соматоформних розладів у 123 дітей підліткового віку. Виявлено, що перше рангове місце у дітей займають функціональні гастроінтестинальні розлади (46,6%). Показано, що серед функціональних гастроінтестинальних розладів перше рангове місце у дітей підліткового віку займає функціональна диспепсія - (60,1 %), друге рангове місце – синдром подразненого кишківника (20,3 %), менш часто зустрічається функціональний закреп (16,2%) та функціональна діарея (3,4 %). Інші клінічні форми соматоформних порушень зі сторони шлунково-кишкового тракту зустрілись в поодиноких випадках.

Особистісну і реактивну (ситуативну) тривогу досліджували за допомогою методики Ч.Д.Спілберга - Ю.Л.Ханіна, спектр депресивних розладів - за допомогою опитувальника дитячої депресії Maria Kovacs (1992). Виявлено, що у дітей підліткового віку з функціональними гастроінтестінальними розладами тривожність мала місце у 84,6 % осіб, депресія – у 31,7 %, поєднання тривоги і депресії – у 31,7 % дітей.

Ключові слова: діти, підлітки, соматоформні розлади, шлунково-кишковий тракт, функціональні гастроінтестинальні розлади, афективні стани, тривога, депресія.

Вступ. Економічний та інтелектуальний потенціал держави значною мірою визначається станом здоров’я молоді [6, с.17]. Зміни соціально-економічних умов, збільшення термінів соціалізації, зростання потреб підлітків при відсутності у багатьох з них умов для їх забезпечення, зростання сімейної депривації відіграють суттєву роль у погіршенні їх соматичного, психічного та репродуктивного здоров’я [1, с.107; 7, с. 41].
Сучасне покоління дітей підліткового віку в Україні зростає в реальності війни, яка є надзвичайним навантаження на психіку людини. Це момент ризиків для здоров’я з серйозними наслідками. Українські підлітки увійшли у війну одразу після карантину, пов’язаного з COVID-19 [4, с. 380].
Україна займає 9 місце в світі за кількістю внутрішньо переміщених осіб. Внутрішні міграції суттєво вплинули на психічне здоров’я населення, особливо дітей [8, с.24].
Поширеність посттравматичних розладів у дітей та підлітків після пережитих психотравмуючих подій варіює від 10 до 30 % [3, с.91].
Результати численних наукових досліджень засвідчили значне зростання тривожних та депресивних розладів у сучасному суспільстві, відзначаючи велику роль соціальних, стресових факторів у їх виникненні [10, с. 43; 11, с. 94].
Висока чутливість дитячого організму до впливу факторів зовнішнього середовища, збільшення умов до появи стресу у ДПВ з одночасним зниженням їх адаптаційних можливостей, часта зміна системи загальної середньої освіти призводять до вегетативної соматоформної дисфункції в даній когорті населення [5, с. 35].

Метою даного дослідження було вивчити клінічний поліморфізм соматоформних розладів зі сторони шлунково-кишкового тракту у дітей підліткового віку та їх комор бідність з афективними станами.

Матеріали та методи.
Обстежено 123 підлітки з функціональними (соматоформними) гастроінтестинальними розладами (ФГІР): 73 дитини (59,35 %) молодшого (10-14 років) та 50 (40, 65 %) дітей старшого підліткового віку (15-17 років 11 місяців, 28 днів). Серед них 38 (30,89 %) хлопчиків та 85 (69,11 %) дівчат із значним переважанням останніх (р≤0,05).
Діагностика ФГІР проводилась згідно Римських критеріїв IV [9, с. 1258]. Особистісну і реактивну (ситуативну) тривогу досліджували за допомогою методики Ч.Д.Спілберга - Ю.Л.Ханіна, спектр депресивних розладів - за допомогою опитувальника дитячої депресії Maria Kovacs (1992).
Результати обстежень. Тригерними факторами розвитку соматоформних розладів (СР) зі сторони шлунково-кишкового тракту (ШКТ) був перенесений стрес і страх (у 70,7 % дітей), на другому місці - розумова перевтома (39,0 %) та хронічні хвороби (30,1 %) [2, с. 445].
Серед обстежених дітей з ФГІР перше рангове місце займала функціональна диспепсія (ФД), друге – синдром подразненого кишківника (СПК).
ФД діагностовано у 74 підлітків (60,9 %), серед них в 2,7 рази частіше зустрічались дівчата – 54 (72,9 %) (р<0,01) та діти раннього підліткового віку 45 (60,8 %), р=0,43. ФД з синдромом епігастрального болю мала місце у 38 (51,4 %) осіб, з одинаковою частотою зустрічаючись в хлопчиків та в дівчат.
Постпрандіальний синдром зустрічався рідше – у 24 (32,4 %) дітей, змішаний варіант ФД виявлявся - у 12 (16,2 %) випадків [2, с. 445].
СПК діагностовано нами у 25 (20,3 %), переважаючи в 1,8 разів серед дітей старшого підліткового віку: 16 (64 %) (p<0,037) та без достовірної різниці на стать. Найчастіше діти з СПК скаржились на абдомінальний біль, який майже у всіх випадках локалізувався навколо пупка. На зменшення болю після дефекації вказували всі діти віком 10-14 років (100 %) і 87,5 % дітей старшого підліткового віку [2, с.445 ].

Клінічно виділяють чотири варіанти СПК: з переважанням закрепу (IBS-C); з переважанням діареї (IBS-D); змішаний варіант (IBS-M) та некласифікований варіант (IBS-U) [9, с. 1258].
На рисунку 1 відображено структуру варіантів СПК в обстежених дітей підліткового віку.
Серед обстежених дітей перше рангове місце займав варіант з переважанням закрепу (IBS-C) - у 19 (75 %) випадків, достовірно переважаючи у дітей старшого підліткового віку (81,3 % проти 66,4 %) (p=0,041). Діарейний варіант (IBS-D) виявлявся у дітей обох підліткових груп, однак достовірно переважаючи у хлопчиків (36,4 % проти 7,1 %) (p<0,01). У всіх дітей з СПК мав місце метеоризм. У частини дітей були скарги, які не характерні для СПК: головний біль (у 48 %), відчуття нехватки повітря (у 32 %), у 5 (20,0 %) – колючі болі в області серця (у 20,0 %), порушення сну (у 16,0 %) [2, с.445].
Функціональний закреп діагностовано у 20 дітей, що склало 16,2 %, з переважанням гіперкінетичного варіанту закрепу (63,0 % і 37,0 %, відповідно), p<0,05.
У 104 (84,6 %) дітей з ФГІР виявлено особистісну тривожність (ОТ): помірну - у 63 (51,2 %), тяжку - у 41 (33,4 %) дітей, переважаючи в 2 рази у дітей жіночої статі.
Депресивні розлади виявлено у 39 (31,7 %) дітей підліткового віку з ФГІР з переважанням середнього ступеню важкості, в 23,1 % випадків - важкі. У 37 (35,6 %) дітей виявляли поєднання тривоги з депресією. Серед них в 3,3 рази частіше зустрічались дівчатка (76,9 % і 23,1 %, відповідно, р<0,01), що свідчить про більшу схильність жіночої статі до розвитку депресивних порушень.

Зниження настрою виявлено у 6 (15,4 %) дітей, ангедонію - у 19 (48,7%) дітей та присутністю обох симптомів - у 14 (35,9 %) дітей, а також мали місце виражена астенія та відчуття одинокості [2, с. 445].
Висновки: отже, серед хворих з ФГІР частіше зустрічались дівчата - 2,5:1. СПК в 1,7 разів частіше виявлявся у дітей старшого підліткового віку з незначним переважанням у дівчаток. IBS-C варіант СПК зустрічався в 3,8 рази частіше, ніж варіант IBS-D. Останній в 5,1 разів частіше зустрічався у хлопців. ФД в 2,7 разів частіше зустрічалась у дівчат, переважаючи у дітей молодшого підліткового віку.

У всіх дітей з ФГІР виявлено емоційні розлади, зокрема у кожного третього підлітка мало місце поєднання депресивних і тривожних розладів, які можуть бути як фактором схильності до розвитку соматоформного розладу, так і безпосередньою причиною їх виникнення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Лисиця, Ю. М. (2018). Частота афективних розладів у підлітків Подільського регіону України. Перинатология и педиатрия, 4, 106–111.
Взято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2018_4_21
2. Лисиця, Ю. М., Булат, Л. М., Пипа, Л. В., Свістільник, Р. В., Філик А. В. (2019). Клінічні маски соматоформних розладів шлунково-кишкового тракту та сечовидільної системи у дітей, асоційованих з афективними станами. Вісник Вінницького національного медичного університету, 23
(3), 439–447. Взято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2019_23_3_19
3. Марценковський, Д. І. (2020). Клінічний поліморфізм та коморбідність психічних розладів у дітей та підлітків, що постраждали від гібридної війни на сході України. Архів психіатрії, 23 (2), 91–95. Взято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsuh_2017_23_2_4
4. Медико-соціальна допомога підліткам та молоді України під час війни/Страшок Л.А., Водолажський М.Л. Романенко Л.В., Сидоренко Т.П., Ісакова М.Ю., Завеля Е.М., Єщенко А.В., Кошман Т.В., Фоміна Т.В.,February 14, 2025; Boston, USA SECTION 24. MEDICAL SCIENCES AND PUBLIC HEALTH 379-383/ DOI: 10.36074/logos-14.02.2025.081
5. Невоя М.В. «Тривожні розлади у дітей з соматоформними вегетативними дисфункціями дихальної системи та органічними захворюваннями легень», Proceedings of the XIII International Scientific and Practical Conference «A substantive representation of the system of scientific knowledge», Riga, Latvia March 27 – 28, 2023.
6. Пархоменко Л.К. Медико-соціальні проблеми підліткового віку та шляхи їх вирішення. SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2017.4(84):1621; doi:10.15574/SP.2017.84.16
7. Починок, Т. В., Васюкова, М. М., & Казакова, Л. М. (2019). Стан здоров’я дітей середнього шкільного віку м. Києва в залежності від шкільного навантаження. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології, 13 (3), 41–42. Взято з http://ijpog.org/downloads/36/5-55.pdf
8. Семікіна, О. Є., Федченко, В. Ю., Явдак, І. О., Череднякова, О. С., & Волкова, С. О. (2020). Особливості емоційного стану у внутрішньо переміщених осіб. Психіатрія, наркологія, 13, 23–28. DOI: 10.26565/2312-5675-2020-13-03
9. Drossman, D. A., & Hasler, W. L. (2016). Rome IV – Functional GI Disorders:Disorders of Gut-Brain Interaction. Gastroenterology, 150 (6), 1257–1261. doi:10.1053/j.gastro.2016.03.035
10. Lysytsia, Yu. N., & Rymsha, S. V. (2019). Anxiety and depressive disorders in children of early adolescence. Biomedical and Biosocial Anthropology, 36, 41–46. DOI: 10.31393/bba36-2019-07
11. Pypa, L. V., Lysytsia, Yu. N., Svistilnik, R. V., & Bulat, L. M. (2020). Anxiety and its significance in the structure of somatoform disorders in children and the role of serotonine and triptophan in their nascence. World of medicine and biology, 1 (71), 94–99. DOI: 10.26724/2079-8334-2020-1-71-94-99