Вища школа
Дошкільна педагогіка
Загальноосвітня школа
Цікаво знати
Наукові роботи викладачів і студентів
Патріотичне виховання
Дайджести
Творчі роботи студентів

Освітянам на замітку

Наукові роботи викладачів і студентів

Матеріали за темами:
 
Заяць В’ячеслав Сергійович
кандидат економічних наук,
провідний науковий співробітник
Інститут демографії та досліджень
якості життя імені Михайла Птухи
м. Київ, Україна


ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЯК СКЛАДОВА РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ


Анотація: досліджено фінансову стабільність як чинник резилієнтності якості життя населення в умовах криз. Розглянуто об‘єктивні та суб‘єктивні параметри фінансової стійкості, включаючи доходи, заощадження, борги та фінансову грамотність. Проаналізовано специфічні виклики для молоді, сімей з дітьми, безробітних і осіб похилого віку.

Ключові слова: фінансова стабільність, якість життя, резильєнтність, оцінка, об‘єктивні та суб‘єктивні характеристики.

У сучасних умовах глобальних криз, пандемічних та воєнних викликів зростає значення фінансової стабільності як одного із ключових чинників забезпечення стійкого функціонування домогосподарства і суспільства в цілому. Фінансова стабільність населення забезпечується не лише наявністю достатніх доходів, а й здатністю адаптуватися до економічних шоків, управляти ризиками та зберігати добробут у мінливому середовищі. Досягнення фінансової стабільності впливає на резильєнтність якості життя безпосередньо через посилення можливостей населення щодо доступу до базових потреб та послуг, так і опосередковано через підвищення суб‘єктивного відчуття безпеки, віри в майбутнє, зниження рівня стресу та стимулювання проактивної поведінки.

Оцінювання впливу фінансової стабільності на резилієнтність якості життя населення передбачає використання як кількісних, так і якісних параметрів, які поєднують об‘єктивні та суб‘єктивні характеристики.

Об’єктивні характеристики:
- рівень доходів та їх стабільність (постійність надходжень, розмір середньодушового доходу та ін.)
- обов’язкові витрати (частка витрат на їжу, житло, комунальні послуги та інше – як маркер фінансового тиску на бюджет домогосподарства);
- наявність заощаджень та активів (обсяг накопичень на випадок надзвичайних ситуацій, фінансова подушка безпеки);
- боргове навантаження (наявність боргів та їх співвідношення із доходами);
- доступність фінансових послуг (банківських, страхових, інвестиційних та ін.).
Суб’єктивні характеристики:
- фінансова грамотність (планування бюджету, розуміння фінансових інструментів, вміння оцінювати ризики та уникати надмірних боргів);
- фінансова безпека та добробут (наскільки особа/родина відчуває себе фінансово захищеною від ризиків втрати роботи, хвороб, криз та ін.);
- фінансові пріоритети та звички (схильність до заощадження, ризикованих інвестицій або споживчого кредитування).
Результати оцінювання можуть відображатися у вигляді інтегральних індексів фінансової стабільності населення, які враховують взаємозв‘язки між різними параметрами та дозволяють простежити динаміку в часі та за соціальними групами. Врахування соціально-демографічної диференціації є важливим для точного аналізу фінансової стабільності, оскільки різні групи населення мають різний ступінь доступу до ресурсів, різні потреби та рівень вразливості.

Молодь. Основні виклики в контексті резилієнтності якості життя – нестабільна зайнятість, житлова проблема, кредитна залежність. Одним із ключових чинників, що визначає фінансову стабільність молоді, є нерегулярність надходження доходів. В більшості випадків молоді люди працюють на тимчасовій, неповній або неофіційній основі, поєднують навчання та роботу, або зовсім не мають постійного доходу. Часто спостерігається підвищена споживча активність – витрати на гаджети, мандрівки, дозвілля, оренду житла, освіту. За відсутності навичок управління бюджетом це призводить до перевитрат та заборгованостей. Поширеними є тенденції життя ―від зарплати до зарплати‖; відсутність фінансових резервів (заощаджень); використання кредитних карток чи мікропозик та ін. У зв‘язку з цим доцільно ґрунтовно оцінювати рівень фінансової грамотності молоді, наявність заощаджень та боргів за споживчими кредитами.

Сім’ї з дітьми. Однією з найбільш численних, але водночас найвразливіших соціально-демографічних груп є сім‘ї з дітьми. Наявність дітей суттєво змінює структуру витрат домогосподарства, впливає на джерела доходів і формує особливі потреби, які повинні враховуватись у фінансовому плануванні. Джерела доходів таких сімей, як правило, включають: заробітну плату батьків (одного або обох); державні соціальні виплати (допомога при народженні, виплати на дітей до 6/18 років, субсидії); іноді – додаткові доходи (фріланс, допомога від родичів та ін.). У багатьох випадках кредити виконують функцію інструменту виживання, а не розвитку, що створює додаткову фінансову вразливість.

Безробітні та малозабезпечені. Безробітні та малозабезпечені особи становлять соціальну групу, яка має найнижчий рівень доходів і найвищий рівень фінансової вразливості. В умовах економічної нестабільності, інфляції та соціально-політичної турбулентності саме ця категорія населення першою зазнає негативних фінансових наслідків. Фінансовими ризиками цієї групи є повна відсутність заощаджень; залежність від зовнішньої допомоги; неможливість спланувати бюджет навіть на кілька тижнів наперед; високий рівень психологічного та емоційного стресу через фінансову нестабільність.

Вони практично не мають доступу до класичного банківського кредитування через відсутність офіційного доходу та високий ризик неповернення боргу, проте часто звертаються до мікрофінансових установ, де умови є набагато гіршими, що може спричинити боргову пастку, з якої вийти самостійно майже неможливо. Важливим є врахування глибини бідності, наявність неформальних доходів або тіньової зайнятості.

Особи похилого віку. Група характеризується фіксованими або обмеженими доходами, зниженими можливостями для працевлаштування та зростання фінансових потреб, пов‘язаних із віком. Фінансова стабільність пенсіонерів знижена через відсутність накопичених ресурсів; обмежений доступ до цифрових фінансових послуг (низька цифрова грамотність); високий ризик постраждати від шахрайства (передовсім телефонне та інтернет- шахрайство); погіршення здоров'я як фактор додаткових витрат. У кризові періоди має вкрай низький адаптивний потенціал та високу залежність від пенсій, обмеженість у доступі до додаткових джерел доходу, підвищені медичні витрати. Необхідна оцінка рівня пенсійного забезпечення відносно прожиткового мінімуму, наявність хоча б мінімальних заощаджень та фінансової грамотності.

Отже, фінансова стабільність населення є не лише індикатором економічного благополуччя, але й фундаментальною умовою для забезпечення резильєнтності якості життя в умовах постійних соціально-економічних викликів. Її багатовимірний характер вимагає комплексного підходу до оцінювання, який має враховувати як об‘єктивні економічні параметри, так і суб‘єктивні чинники добробуту. Оцінювання за соціальними групами дозволяє виявити специфіку вразливості та забезпечити ефективне формування соціально-економічної політики, спрямованої на посилення фінансової автономії громадян і сталий розвиток суспільства.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Поведінкові стратегії домогосподарств у контексті якості життя: монографія/ [Черенько Л.М., Бевз В.П., Васильєв О.А., Заяць В.С., Клименко Ю.А., Когатько Ю.Л., Крикун О.І., Полякова С.В., Реут А.Г., Хмелевська О.М.,Шишкін В.С.]; Національна академія наук України, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України. — Електронне видання. — Київ, 2025. — 316 с.
2. Заяць В.С. (2024). Фінансова поведінка домогосподарств у контексті їх резильєнтного розвитку. Демографія та соціальна економіка, 55(1), 41–58. https://doi.org/10.15407/dse2024.01.041
3. Якість життя населення України та перші наслідки війни / [Черенько Л.М., Полякова С.В., Шишкін В.С., Реут А.Г., Крикун О.І., Когатько Ю.Л., Заяць В.С., Клименко Ю.А.]; Нац. акад. наук. Укр., Ін-т демогр. та соц. дослідж. ім.М.В. Птухи. — Електронне видання. — Київ, 2023.