Вища школа
Дошкільна педагогіка
Загальноосвітня школа
Цікаво знати
Наукові роботи викладачів і студентів
Патріотичне виховання
Дайджести
Творчі роботи студентів
Дошкільна педагогіка
Загальноосвітня школа
Цікаво знати
Наукові роботи викладачів і студентів
Патріотичне виховання
Дайджести
Творчі роботи студентів
Освітянам на замітку
Наукові роботи викладачів і студентів
Матеріали за темами:
Нові та рідкісні види рослин у Правобережному північному степовому Придніпров’ї
С. В. Кияк
Мелітопольський державний
педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького,
Запоріжжя, Україна
Показано результати флористичних досліджень, проведених у Правобережному північному степовому Придніпров'ї протягом 2019–2024 років. Територія дослідження охоплює басейни річок Мокра Сура, Самоткань, Домоткань та Омельник і характеризується значною геологічною гетерогенністю. Особливості рельєфу території значною мірою зумовлені діяльністю Дніпровського зледеніння, що проявляється у наявності специфічних ерозійних форм – спіллвеїв та моренних відкладів. У результат і польових досліджень автором виявлено 132 нових місцезнаходження раритетних видів судинних рослин. Кількість видів, занесених до Червоної книги України, що були знайдені безпосередньо автором – 22, кількість регіонально рідкісних видів для Дніпропетровської області, що були знайдені безпосередньо автором – 110. Вперше для флори Дніпропетровської області наводиться Polygala sibirica L., а для Правобережжя – Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman,
Pridgeon et M.W. Chase, Taeniopetalum arenarium (Waldst. et Kit.) V.N. Tichomirov та Crambe tataria Sebeók (останній – за 114 років у природних екосистемах). Описано найбільшу з відомих у Дніпропетровській області популяцію Asplenium trichomanes L.
(понад 250 особин). На основі проведених досліджень установлено, що довготривала природна фрагментація піщаних біотопів регіону є важливим чинником формування та збереження популяцій раритетних видів рослин. У структурі раритетної флори виділено групу з 47 видів судинних рослин, приурочених до специфічних екологічних умов фрагментованих піщаних, петрофільних та кальцефільних біотопів.
Виявлено значне видове різноманіття представників класу Polypodiopsida. Отримані результати мають важливе значення для розробки стратегії збереження раритетного фіторізноманіття в умовах антропогенної трансформації природних екосистем регіону та демонструють значний потенціал громадянської науки у вивченні біорізноманіття.
Ключові слова: раритетні види; флористичні знахідки; Правобережне північне степове Придніпров'я; піщані біотопи; флористичне різноманіття; природна фрагментація; созологія; моніторинг біорізноманіття.
Вступ
Інвентаризація флористичного різноманіття та детальна созологічна оцінка раритетної компоненти регіональних флор залишається одним із пріоритетних завдань сучасної фітосозології. Особливої актуальності набуває виявлення нових локалітетів раритетних видів рослин на територіях, що характеризуються високим ступенем фрагментації природних біотопів унаслідок антропогенної трансформації ландшафтів. У контексті розробки ефективної стратегії збереження раритетної фракції флори Правобережного Придніпров'я першочергового значення набуває пошук нових місцезнаходжень созофітів з метою їх подальшого заповідання та верифікації сучасних хорологічних особливостей рідкісних видів.
Гідрографічна мережа Правобережного степового Придніпров'я, що представлена басейнами річок Мокра Сура, Самоткань, Домоткань, Омельник, Омельник Калебердянський, Базавлук, Саксагань, а також балково-яружною системою р. Дніпро, є ключовим осередком збереження ландшафтного та біологічного різноманіття регіону (Baranovsky et al., 2023; Manyuk, 2008; Kucherevsky et al., 2009). Втім, хорологію флори Середнього Придніпров’я переважно не деталізовано (Shynder et al., 2022).
Зокрема, дослідження псамофітних біотопів традиційно концентрувалися переважно у Північному Причорномор'ї, тоді як континентальна псамофітна рослинність степової зони України, з огляду на значну фрагментарність та відносно незначні площі, досліджена недостатньо (Davydova et al., 2024).
Окремі псамофітні біотопи наразі втрачені внаслідок промислового освоєння територій, зокрема через розробку кар'єрів (Krasova, 2023).
Узагальнюючою регіональною флористичною працею початку ХХІ ст. є робота В. В. Тарасова (Tarasov, 2005). Вихід у світ монографії став знаковою подією для ботанічної науки. Ця праця не лише систематизувала наявні дані, а й дала початок новому етапу вивчення флори Дніпропетровської області.
Завдяки їй значно активізувались флористичні дослідження, що знайшли своє відображення у другому виданні монографії та в низці інших наукових публікацій, як зазначає сам автор у передмові до другого видання (Tarasov, 2012).
Історичну і наукову цінність у контексті вивчення флори регіону мають роботи відомого краєзнавця Василя Артемовича Сідака. Ці матеріали є документальним свідченням про природні екосистеми, які зараз втрачені (Sidak, 2007). Вагомий внесок у дослідження флористичного різноманіття Правобережного степового Придніпров'я зробили учасники еколого-натуралістичного об'єднання «Орлан». Вони здійснили масштабну серію експедиційних досліджень, що охопили ключові природні локації Середнього Придніпров’я. «Орлан» систематично проводив польові дослідження та краєзнавчі розвідки, що дозволило зібрати матеріал про стан природних екосистем, рідкісні види рослин та їх угруповання (Pryrodna spadshchyna Verkhn’iodniprovshchyny, 2019).
Особливе місце в популяризації екологічних знань та об'єднанні зусиль науковців і громадськості посідає еколого-краєзнавчий часопис «Свята справа – XXI».
Це видання, завдяки зусиллям природоохоронців, зокрема Петра Чегорки, стало важливою платформою для поширення знань про флору Верхньодніпровщини, координації природоохоронної діяльності, об'єднання зусиль науковців, освітян та громадських активістів, документування та збереження природної спадщини Степового Придніпров'я (Sviata sprava – XXI, 2006).
Міждисциплінарний підхід дозволив комплексно проаналізувати взаємозв'язки між флористичним різноманіттям, екологічними факторами та антропогенним впливом на досліджуваній території (Manyuk, 2008, 2021). На основі цих розробок запропонована природоохоронна стратегія, яка передбачає створення Національного природного парку «Січеславський» (Manyuk et al., 2020; Dnipropetrovs’ka oblasna rada, 2017).
Мета дослідження полягає у виявленні нових локалітетів та моніторингу раритетних видів рослин на територіях з високим ступенем фрагментації природних біотопів з подальшою оцінкою їхнього сучасного стану та розробки заходів щодо збереження.
Об’єкти та методи досліджень
Матеріали були зібрані під час маршрутних обстежень, які проводились автором з 2019 по 2024 рік включно на території Правобережного північного степового Придніпров’я в адміністративних межах колишніх Верхньодніпровського, Криничанського, П'ятихатського районів (на сьогодні об’єднані в Кам'янський район Дніпропетровської області) та прилеглих територіях Кіровоградської області.
Авторські фотографії рослин in situ подано на ресурсі iNaturalist.org (Kyiak, 2024), частину гербаризованих зразків передано до гербарію Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (KWHA). Таксономію наведено за Mosyakin & Fedoronchuk (1999), з окремими уточненнями. Інформація щодо екоморф та біоморф раритетних видів наведена за Tarasov (2005), гемеробність за Baranovski, Karmyzova, Dubуna, Shevera (2023).
orio
, P Chase,
Taeniopetalum
arenarium
(Waldst. et Kit.) V.N. Tichocumented for the Right-Bank
area. The study revealed the
L. in th attention, highlighting the
ieper region; sandy
nitoring
Bogdan Khmelnytsky Melitopol State Pedagogical University, Zaporizhzhia, Ukraine
S.V. Kyiak
Bogdan Khmelnytsky Melitopol State Pedagogical University,
Zaporizhzhia, Ukraine
Keywords: rare species, floristic findings, Right-bank Northern Steppe Dnieper region, sandy biotopes, floristic diversity, natural fragmentation, sozology, biodiversity monitoring
Abstract
The article presents the results of floristic research conducted in the Right-Bank Northern Steppe Dnieper region from 2019 to 2024. The study area, characterized by significant geological heterogeneity and relief features formed during the Dnieper glaciation, encompasses the basins of several rivers including Mokra Sura, Samotkan, Domotkan, and Omelnyk. As a result of field research, the author discovered 132 new locations of rare vascular plant species. The number of species listed in the Red Book of Ukraine that were found directly by the author is 22, the number of regionally rare species for the Dnipropetrovs'k region that were found directly by the author is 110. One species, Polygala sibirica L., was recorded for the first time in Dnipropetrovsk region, while three species (Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase, Taeniopetalum arenarium (Waldst. et Kit.) V.N. Tichomirov and Crambe tataria Sebeók (the last one in 114 years in natural ecosystems) were newly documented for the Right-Bank area. The study revealed the largest known population of Asplenium trichomanes L. in the Dnipropetrovsk region, comprising over 250 individuals. The research suggests that long-term natural fragmentation of sandy habitats in the Right-Bank Steppe Dnieper region plays a crucial role in forming and preserving populations of rare plant species. A special group of 47 vascular plant species adapted to specific ecological conditions of fragmented sandy, petrophytic, and calcareous habitats was identified. The findings demonstrate significant species diversity of Polypodiopsida class in the study area and contribute to understanding biodiversity conservation strategies in anthropogenically transformed ecosystems. The research results have attracted public attention, highlighting the potential of citizen science in regional biodiversity studies.
References
About the accession of Ukraine to the 1979 Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats: Law of Ukraine of 29 October 1996 № 436/96. (1996). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny, 50, 278 (in Ukrainian).
Akinfiev, I. Y. (1889). Rastitelnost Ekaterinoslava v kontse pervogo stoletiya ego sushchestvovaniya [Vegetation of Ekaterinoslav at the end of the first century of its existence]. Ekaterinoslav (in Russian).
Baranovski, B. A., Karmyzova, L. A., Dubyna, D. V., & Shevera, M. V. (2023). Bioecology and hemeroby of flora species in the Northern Steppe Dnipro Region. Biosystems Diversity, 31(4), 548–577.
Baranovskyi, B. O., Tarasov, V. V. (2010). Chervona knyha Dnipropetrovs’koi oblasti. (Roslynnyi svit). Dnipropetrovsk, VKK “Balans-Klub”. 499 p.
Davydova, A. O., Davydov, D. A., & Parkhomenko, M. O. (2024). Preliminary data on psammophytic vegetation of the Dvorichanskyi National Nature Park (Kharkiv region) and its surroundings. Ekolohiya ta Noosferolohiya, 33(1), 45–56.
Dem’yanov, V. (2024). Hydrological characteristics of the Omelyk River (Unpublished manuscript, 7 pp.). Personal communication, December 18, 2024.
Dem’yanov, V. V., Manyuk, V. V. (2008). Rozpovsyudzhennya ta novi misceznahodzhennya paporotey na Dnipropetrovshyni. Pytannia stepovogo lisoznavstva ta lisovoi rekultyvatsii zemel, 49–59.
Dnipropetrovs’ka oblasna rada. (2017, March 24). Rishennya oblasnoi rady №176-8/VII Pro zatverdzhennya proektu shemy formuvannya ekolohichnoi merezhi Dnipropetrovs’koi oblasti. (Neopublikovaniy dokument). Dnipro.
Fedoronchuk, M. M., Didukh, Y. P. et al. (2002). Ekoflora Ukrainy [Ecoflora of Ukraine]. Vol. 3. Phytosociocentre, Kyiv (in Ukrainian).
Habitat concept of biodiversity protection: basic documents of the European Union. (2012). Ed. A. Kagalo & B. Prots. ZUKC, Lviv (in Ukrainian).
Krasova, O. O. (2023). Fitoriznomanittia skhylovykh landshaftiv prychornomorskoj chastyny basejnu Inhultsia: struktura ta zberezhennia [Phytodiversity of slope landscapes of the Black Sea part of the Ingulets basin: structure and preservation]. Talkom, Kyiv (in Ukrainian).
Kucherevsky, V. V. (2001). Konspekt flory Pravoberezhnoho stepovoho Prydniprovia [Synopsis of flora of the Right-bank steppe Dnipro region]. Prospekt, Dnipropetrovsk (in Ukrainian).
Kucherevsky, V. V., Shol, G. N., Provozhenko, T. A. (2009). Floristicheskoe bagatstvo kovylnykh stepey v basseyne reki Mokraya Sura i ego raritetnyy komponent [Floristic richness of feather grass steppes in Mokra Sura river basin and its rare component]. Chornomorski Botanical Journal, 5(3), 406–415 (in Russian).
Kyiak, S. V. (2020). Znakhidky ridkisnykh vydiv roslyn na terytorii Verkhnodniprovskoho raionu Dnipropetrovskoi oblasti [Findings of rare plant species in Verkhniodniprovsk district of Dnipropetrovsk region]. Conservation Biology in Ukraine, 19, 230–232 (in Ukrainian).
Kyiak, S. (2024a). Znakhidky ridkisnykh vydiv roslyn na terytorii Verkhnodniprovskoi OTH ta Krynychanskoi selyshchnoi hromady Dnipropetrovskoi oblasti [Findings of rare plant species in Verkhniodniprovsk and Krynychansk communities of Dnipropetrovsk region]. Conservation Biology in Ukraine, 38, 178–183 (in Ukrainian).
Kyiak, S. (2024b). Rarytetna fraktsiia flory pravoberezhnoi Dnipropetrovshchyny [Rare frac-tion of flora of right-bank Dnipropetrovsk region]. Conservation Biology in Ukraine, 38, 184–188 [in Ukrainian].
Kyiak, S. (2024c). Plants and fungi of the basins of the Mokra Sura, Domotkan, Samotkan, Omelnyk, Saksahan, Mertvovod, Siversky Donets rivers and the gulch-ravine system of the Rightcoastal steppe of the Dnieper. Ukrainian Nature Conservation Group. https://doi.org/10.15468/vbrbs9
Manyuk, V. V. (1999). Heolohichna spadshchyna Dnipropetrovshchyny [Geological heritage of Dnipropetrovsk region]. In Aktualni problemy heolohii, heohrafii ta ekolohii: Tom 3: Zbirnyk naukovykh prats; Vydannia, yake prodovzhuietsia [Current issues in geology, geogra-phy and ecology: Vol. 3: Collection of scientific papers; Continuing publication] (pp. 1–160). Dnipro: Navchalna knyha (in Ukrainian).
Manyuk, Vad. V. (2008). Baseinovyi pidkhid do proektuvannia ta realizatsii ekolohichnoi me-rezhi na prykladi rehionu stepovoho Prydniprovia [Basin approach to designing and imple-menting ecological network on the example of steppe Dnipro region]. Ecological Bulletin, 2, 8–10 (in Ukrainian).
Manyuk, Vad. (2021). Ekomerezha yak strukturno-funktsionalna osnova dlya zberezhennya bi-oriznomanittya i zbalansovanogo zemlekoristuvannya. Rozvytok Prydniprovs’kogo regionu: agroekolohichnyy aspekt: monografiya (pp. 677–710). Vydavnytstvo ta drukarnya PP "Lira LTD". December 2021 (in Ukrainian).
Manyuk, V. V. (2023a). Heolohichna budova baseinu balky Shchurovskoi [Geological structure of Shchurivska valley basin]. Manuscript (in Ukrainian).
Manyuk, V. V. (2023b). Geological heritage of Valerian Domger in the Middle Dnipro Region. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 32(1), 138–152.
Manyuk, V. V., Manyuk, Vad. V. (2012). Pamiatky pryrody Stepovoho Podniprov'ia: istoriia, suchasnist ta perspektyvy [Nature monuments of Steppe Dnipro region: history, present and prospects]. History and Culture of Dnipro Region: Unknown and Little-known Pages, 9 (in Ukrainian).
Manyuk, Vad. V., Chegorka, P. T., Kolisnyk, V. M. (2020). Sicheslavskyi krai. Terytorii, shcho proponuiutsia do vkliuchennia u merezhu Emerald [Sicheslav region. Territories pro-posed for inclusion in the Emerald Network]. Conservation Biology in Ukraine. Druk Art, Chernivtsi, 240–242 (in Ukrainian).
Mosyakin, S. L., Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascular plants of Ukraine. Nomenclatural checklist. National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv.
Official lists of regionally rare plants of administrative territories of Ukraine (reference edi-tion) (2012). Eds. T. L. Andrienko, M. M. Peregrym. Alterpres, Kyiv (in Ukrainian).
Pryrodna spadshchyna Verkhn’iodniprovshchyny (2019). Dnipro: LIRA. 192 p. (in Ukrainian).
Prokudin, Yu. N., & al. (Eds.). (1987). Opredelitel' vysshikh rastenii Ukrainy [Identification key to higher plants of Ukraine]. Kiev: Naukova Dumka (in Russian).
Red Book of Ukraine. Plant World (2009). Ed. Ya. P. Didukh. Globalconsulting, Kyiv [in Ukrainian].
Shynder, O. I., Kostruba, T. M., Chorna, H. A., & Kolomiichuk, V. P. (2022). Novi i dopovniuiuchi vidomosti pro floru Serednoho Prydniprovia [New and additional data on the flora of the Middle Dnieper region]. Naukovi zapysky NaUKMA. Seriia: Biolohiia ta ekolohiia, 5, 64–75. (in Ukrainian).
Sidak, Vasyl. "Sukhyi Omelnyk: richka i lyudy." Svyata Sprava, no. 21, 2007, pp. 23–30.
Svyata sprava – XXI. (2006-). Ekoloho-kraєznavchy chasopys (Svidotstvo pro reєstratsіyu – DP № 1278-138, vid 22.05.2006 r.). Vydavnytstvo PP "Lira LTD", m. Verkhivtsеве.
Tarasov, V. V. (2005). Flora Dnipropetrovsk ta Zaporizka oblast ei. Sudynni roslyny. Biolohoekolohichna kharakteristika vydiv. [Flora of Dnipropetrovsk and Zaporizhzhia regions. Vascular plants. Biological and ecological characteristics of species] (in Ukrainian).
Tarasov, V. V. (2012). Flora Dnipropetrovskoi i Zaporizkoi oblastei [Flora of Dnipropetrovsk and Zaporizhzhia regions]. Second edition. LIRA, Dnipro (in Ukrainian).
iNaturalist. (2024). Lifelists: Svetlanakj. Retrieved from https://www.inaturalist.org/lifelists/svetlanakj?view=tree&taxon_id=211194
iNaturalist. (2023). Observations: oleksandr_shynder [#189510242]. Retrieved from https://www.inaturalist.org/observations/189510242
Спецпроєкт
