Вища школа
Дошкільна педагогіка
Загальноосвітня школа
Цікаво знати
Наукові роботи викладачів і студентів
Патріотичне виховання
Дайджести
Творчі роботи студентів

Освітянам на замітку

Наукові роботи викладачів і студентів

Матеріали за темами:
 
Касьяненко К. М.
канд. мист., доцент

Крук В. В.
бакалавр, кафедра образотворчого мистецтва і дизайну
Дніпровський національний університет
імені Олеся Гончара


В наш час, коли виробництво книги стало значно дешевшим, ніж, наприклад, на початку минулого століття, збільшилася кількість видавництв, які розповсюджують книжкову продукцію. Цей факт, у свою чергу, означає те, що зі збільшенням кількості видавництв кожне з них має конкурувати з іншими задля привернення уваги покупців через створення якісніших книжкових видань. Важливо слідкувати за сучасними тенденціями та вміти передбачати й задавати нові тренди, аби й надалі зберігати конкурентоспроможність на ринку праці.

На початку ХХІ століття надзвичайної популярності набула техніка цифрової ілюстрації. Через доступність та відносну дешевизну матеріалів у порівнянні з традиційними методами малювання, а також через значну популяризацію жанру мультфільму у сфері рекламної та кіноіндустрії, у світі все більшої популярності та попиту набувають професії digital-художника, графічного дизайнера, художника-аніматора, коміксиста та подібних.
Через велику кількість людей, які опановують ці професії, а також через можливість виставляти результати своєї творчої діяльності в соцмережах і охоплювати широку цільову аудиторію, цифрова ілюстрація стає все звичнішим способом комунікації зі споживачами та набуває більшого впливу на візуальне мистецтво загалом. Як результат, загальні вимоги до книжкової ілюстрацій також зростають.

Цифрові технології значно розширили можливості спеціалістів у сфері графічного дизайну, а також сприяли підвищенню якості візуального сприйняття видань. Цифрові інструменти дозволяють художникам-ілюстраторам використовувати розширений набір інструментів і кольорових рішень, надають широкий спектр фільтрів, ефектів і текстур, а також дають можливість зберігати та доопрацьовувати проєкти на різних стадіях їхньої реалізації. Ці технології дозволяють модифікувати колірну гаму й освітлення, що сприяє підвищенню швидкості та якості роботи. Незважаючи на це, сучасні художники не обмежуються лише цифровими засобами створення ілюстрацій: вони також активно застосовують класичні техніки малювання, такі як акварель, графіт, пастель і олія, поєднуючи їх із сучасними технологіями для створення унікальних ілюстрацій. Сучасна книжкова ілюстрація розвивається одночасно в двох напрямках: з одного боку, вона наслідує класичний реалізм, а з іншого – самовиражається через стилізацію та декоративізм [3].
На початку ХХІ століття, коли сфера цифрового мистецтва тільки зароджувалася та викликала багато суперечок серед класичних художників, що звикли працювати традиційними матеріалами, якісна цифрова ілюстрація була в дефіциті, а отже, споживач тяжів до якісно виконаних і деталізованих цифрових ілюстрацій. Фотоколажування та обробка фотографій з імітацією реалістичного малюнку довгий час залишалися розповсюдженими через відносно легкий процес створення та новизну. Із часом, коли спеціалістів із digital-рисунку стало більше, споживач почав відчувати втому від постійного вигляду реалістичних і дуже навантажених деталями картинок і став тяжіти до простіших і експресивніших стилів, які через прості лінії спроможні доносити глибокий сенс і відображати емоційний стан персонажів. Приблизно такий самий процес відбувався із розвитком мистецтва протягом століть, коли спочатку люди намагалися досягти якомога більшої портретної схожості, але згодом стали спрощувати стилі та вкладати глибший сенс у свої роботи та самовиражатися таким чином.

Сьогодні дітей, а особливо підлітків, залучати до читання стає дедалі важче. Причиною цього є розвиток інформаційних технологій та Інтернету, оскільки кількість розважального контенту для дітей у Всесвітній Мережі стає дедалі більшою та різноманітнішою. У пошуках цікавих сюжетів діти швидше звертатимуться до кіно- та мультиплікаційної індустрії, а не до книги, адже вони з дитинства звикли стежити за намальованими героями на екрані. Комп’ютерні та мобільні ігри, дитячі мультсеріали, аніме та комікси – ця мова взаємодії із зовнішнім світом майже від самого початку життя стала звичною для сучасної дитини, а згодом і підлітка. Оскільки зазвичай емоції намальованих героїв є перебільшеними задля кращого зчитування їх глядачами, маленькі глядачі тяжітимуть саме до таких зображень, оскільки вони є звичнішими та зрозумілішими для них.
Сучасні тенденції у книжковій графіці свідчать про зростання популярності гротескних елементів серед ілюстраторів з усього світу. Художники як на міжнародній, так і на вітчизняній арені (наприклад, Анна Ломакіна) використовують гіперболізацію форм, поєднують фантастичне з реальним, а також кольорові контрасти для створення образів, які вражають і залишаються в пам’яті дитини на все життя [4].

Ці елементи не просто прикрашають книги, а відіграють ключову роль у формуванні естетичного смаку, вихованні доброти та розвитку емоційної чутливості дітей. Яскраві, образні ілюстрації, які сприяють духовному збагаченню та розширенню кругозору, є важливою частиною дитячого розвитку, дозволяючи їм глибше бачити та розуміти світ навколо [1; 2].

Література:

1. Грідіна В. О. Комп’ютерні технології в ілюструванні літератури для дітей // Криворізький державний педагогічний університет. 2019. URL:
https://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/123456789/3535/1/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B4%
D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%8
2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0.pdf (дата звернення: 30.10.2023).

2. Здражко А. Є. Відтворення ілюстративних елементів у дитячій літературі : веб-сайт. URL :
http://philology.kiev.ua/library/zagal/Movni_i_konceptualni_2011_36/351 (дата звернення: 28.09.2023).
3. Манько О. В. Книжкова цивілізація: проблеми конкуренції // Поліграфія і видавнича справа. – 2006. – № 2.– С. 105–115.
4. Швайка Л. А. Видавничо-поліграфічна справа в Україні : стан, конкурентоспроможність, перспективи // Поліграфія і видавнича справа. – 2011. – № 2. – С. 10–13.