Освітянам на замітку

Виклики і можливості дистанційної форми здобуття вищої освіти

Сьогодні питання підготовки фахівця, здатного боротися за своє робоче місце, напряму пов’язане з розвитком методик і технологій, що превалюють у конкретний момент історичного розвитку. Очевидно, що передача основної маси навчальної інформації здійснюється з активним використанням інформаційно-комунікаційних технологій і сформованих на цій основі методик, які все частіше доповнюють, а нерідко й замінюють традиційні методи підготовки професіоналів-управлінців. Такий стан справ зумовлює необхідність постійного оновлення знань, що вимагає активного використання вказаних технологій у процесі підготовки конкурентоспроможних фахівців.

Зось-Кіор, Микола Валерійович

 Забезпечення конкурентоспроможності закладу вищої освіти в контексті цифрової трансформації системи управління якістю освітніх послуг // Актуальні проблеми економіки : науково-економічний журнал. - 2024. - № 10. - С. 193-203 

Анотація: Проведено дослідження забезпечення конкурентоспроможності закладу вищої освіти в контексті цифрової трансформації системи управління якістю освітніх послуг, що може стати потужним інструментом підвищення конкурентоспроможності закладу вищої освіти. Цифрова трансформація системи управління якістю освітніх послуг сприяє розвитку дистанційної освіти, що розширює доступ до якісної освіти для різних категорій населення. За допомогою сучасних інформаційних технологій можна оптимізувати багато процесів, пов’язаних з управлінням якістю, зробити їх більш ефективними та прозорими.

Створення єдиного інформаційно-освітнього простору передбачає інтеграцію всіх інформаційних систем та ресурсів навчального закладу в єдину платформу, яка забезпечує доступ до навчальних матеріалів, електронних журналів, систем управління навчальним процесом та інших сервісів. Єдиний інформаційно-освітній простір сприяє створенню комфортного та ефективного середовища для навчання та роботи.

Сучасне обладнання, таке як комп'ютери, інтерактивні дошки, проектори та інше, є необхідним для використання цифрових технологій в освітньому процесі. Воно дозволяє зробити навчання більш цікавим та ефективним.

Електронні навчальні ресурси, такі як електронні підручники, інтерактивні завдання, тести та інші, є важливим компонентом сучасного освітнього процесу. Вони забезпечують доступ до актуальної інформації, дозволяють організувати навчання в інтерактивній формі та сприяють розвитку самостійності здобувачів вищої освіти.

Дистанційне навчання є перспективним напрямом розвитку освіти. Воно дозволяє отримати освіту людям, які не мають можливості відвідувати навчальний заклад. Розвиток цифрової інфраструктури та інформаційного забезпечення сприяє розвитку дистанційного навчання та забезпечує його якість.

Успіх цифрової трансформації освіти залежить від готовності викладачів та здобувачів вищої освіти використовувати цифрові технології в освітньому процесі. Необхідно організувати навчання та підвищення кваліфікації викладачів у сфері цифрових технологій, а також сприяти розвитку цифрових компетентностей у здобувачів вищої освіти.

Сучасні цифрові технології відкривають перед освітою безмежні можливості, зокрема й для розвитку дистанційного навчання та інших гнучких форм здобуття освіти. Проте, разом із перевагами, цифрові формати навчання ставлять перед освітянами нові виклики, головний з яких — забезпечення якості.

Якість дистанційної освіти та інших форм навчання з використанням цифрових технологій — це комплексна характеристика, що охоплює адаптивність, змістовне наповнення, методичне забезпечення, технічне виконання та компетентнісноорієнтований підхід до організацію навчального процесу.

Основні адаптивні напрями забезпечення якості дистанційної освіти та інших форм навчання з використанням цифрових технологій постійно удосконалюються.

Забезпечення якості дистанційної освіти та інших форм навчання з використанням цифрових технологій — це важливе завдання, яке потребує комплексного компетентнісноорієнтованого підходу та спільних зусиль усіх учасників освітнього процесу.

Бойко, Ірина Проблеми та перспективи впровадження в освітніх закладах регіонів бойових дій дуальної форми фахової передвищої освіти // Український педагогічний журнал : часопис. - 2025. - № 1. - С. 116-123

Анотація: Йдеться про про необхідність посилення правотворчої діяльності з боку держави, роботи по вдосконаленню законодавства, яке би чітко регулювало «спірні» питання щодо організації роботи закладів освіти регіонів ведення бойових дій, оновило би підходи до навчання, у тому числі питання організації проходження студентами практичної підготовки в умовах війни. Адже впровадження дуального навчання в традиційну освіту є складним процесом підготовки переходу з традиційної форми навчання до системи, що є інноваційною для нашого суспільства.

У зв'язку з уведенням особливого правового режиму в Україні та зміною форми роботи закладів, які надають освітні послуги, значно обмежується доступ сту¬дентів до «класичної» моделі спілкування з викладачами та взаємодії з ними і між собою, що, безперечно, позначається на їхній професійній мотивації та психічно-емоційному стані в цілому. За таких умов система освіти, як одна з провідних складових держави, що виконує важливу роль у підготовці кваліфікованих спеціалістів різних сфер національного господарства потерпає від змін, які негативно впливають на якість підготовки здобувачів осві¬ти, а іноді перетворюють реалізацію права громадян на освіту фізично неможливою.

Освітній процес орієнтований на всебічний розвиток особистості та задоволення потреб су¬спільства та ринку праці конкурентоспроможними, компетентними та відповідальними фахів-цями, що є наслідком багатьох факторів, серед яких «традиційні», а іноді «застарілі», форми і методи організації навчання, які не можуть бути реалізовані в умовах воєнного стану. Особливо це стосується проходження практики здобувачами освіти в закладах освіти, розташованих на те¬риторіях ведення бойових дій. Звідси проблеми імітації та фальсифікації практичної підготовки студентів, недостатній рівень готовності багатьох випускників закладів фахової передвищої осві¬ти до самостійної професійної діяльності на відповідних, здобутій освіті, первинних посадах, що призводить до низького відсотку їх працевлаштування.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми ми вбачаємо запровадження нового підходу до системи організації навчання в закладах фахової передвищої освіти, який забезпечить якісну підготовку висококваліфікованих спеціалістів майбутнього саме через практичну підготовку студентів-правників, а саме дуальної системи професійного навчання, яка надасть можливість випус-кникам конкурувати на ринку праці та значно прискорить досягнення ними кар'єрних успіхів.

Концепція підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти вказує на проблему, яка потребує розв'язання, а саме недостатній рівень готовності багатьох випускників закладів вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти до самостійної професійної діяльності на перших робочих місцях, що відповідають здобутій освіті. Безумовно, практична підготовка студентів-правників є невід'ємною складовою процесу здобуття ними відповідно¬го рівня засвоєння фахових компетентностей, формою переходу здобувача освіти від навчаль¬но-пізнавальної до самостійної професійної діяльності, пов'язаної з підготовкою, оформленням і складанням великої кількості юридичних документів, що вимагає відповідного рівня знань щодо способів викладу матеріалу в статтях нормативно-правових актів, володіння юридичною технікою, вміння систематизувати документи за характером інформаційних зв'язків, формою, змістом тощо. Зрозуміло, що створення чіткого механізму взаємодії у сфері державно-приват¬ного партнерства позитивно впливатиме на якість підготовки студентів та прискорить процес адаптації випускників юридичних відділень закладів фахової передвищої освіти до самостійної професійної діяльності.

Ознайомившись із нормативно-пра¬вовими актами, що регулюють питання організації освітнього процесу в закладах фахової вищої освіти, враховуючи реалії сьогодення та розуміючи необхідність реформування, спря¬мованого на модернізацію системи освіти в цілому, можна зробити висновки про необхідність посилення правотворчої діяльності з боку держави, роботи по вдосконаленню законодавства, яке би чітко регулювало «спірні» питання щодо організації роботи закладів освіти регіонів ведення бойових дій, оновило би підходи до навчання, у тому числі питання організації проходження студентами практичної підготовки в умовах війни. Адже впровадження дуального навчання в традиційну освіту є складним процесом підготовки переходу з традиційної форми навчання до системи, що є інноваційною для нашого суспільства. Такий перехід буде залежати від швидко¬сті перебудови свідомості соціуму, його готовності до прийняття нових правил, встановлених потребою та попитом сучасного суспільства, від мотивації самого випускника щодо об'єднан¬ня його інтересів з інтересами бізнесу та держави, тобто розуміння доречності запровадження змін, які спрямовані на абсолютно новий рівень тристороннього партнерства. Також, на нашу думку, перехід на систему дуального навчання дозволить значно зміцнити практичну складову освітнього процесу, зберігаючи при цьому рівень теоретичної підготовки, допоможе вирішити завдання підготовки фахівців, які повністю готові до юридичної діяльності, зміцнить професій¬ну мобільність та конкурентоспроможність випускників на ринку праці, зміцнить взаємозв'язок освітніх установ загальної та фахової освіти. Окрім удосконалення правової бази, на наш по¬гляд, необхідно посилити аспекти виховання молоді, подбати про підтримку їх психологічної стійкості, адже метою закладів освіти є не лише підготовка висококваліфікованих фахівців, а й розвиток духовності студентів, усвідомлення ними своєї ролі в розбудові демократичного, пра¬вового суспільства, спонукання їх не лише до навчально-наукової, а й громадської активності, виховання справжніх патріотів України!

Лоза Г.І.

Апробація засобів масової інформації через дистанційне викладання дисциплін у закладі вищої освіти спричинені пандемією коронавірусу (COVID-19) (на прикладі міжнародного відкритого університету розвитку людини «Україна», м. Київ) // Молодий вчений .- 2020 .- № 9.1 .- С. 59-68

Анотація: Проаналізовано теоретичні та практичні напрацювання використання засобів масової інформації, осмислено підходи і розуміння, зв'язок через інформаційно-комунікаційні технології, які істотно змінили навчальний процес, завдяки новим інструментам і каналам впливу на студентську аудиторію. Багатогранність комунікації простежено через аналіз і зіставлення різних підходів до розуміння масової комунікації, як однієї із форм опосередкованого спілкування завдяки технічним засобам для поширення інформації на масову студентську аудиторію, варіативність комунікативних засобів.

Вимушений карантин в українській освіті став не тільки викликом, але й певним досвідом для освітян, студентів закладів вищої освіти, учнів загальноосвітніх шкіл, який досить потужно підготував освіту до викликів повномасштабного вторгнення. Майже все населення країни та світу залишилося вдома, тому актуальність та попит на засоби масової інформації (ЗМІ) зумовили значні зміни в інформаційній сфері, зокрема й в освітянській. У Міністерстві освіти і науки України не було передбачено механізмів проведення дистанційного навчання та платформ, де можливі ефективні методи викладання та взаємодія між викладачами та студентами. 

У відповідь на пандемію коронавірусу викладачі Міжнародного Відкритого університету розвитку людини «Україна» (університету «Україна») підлаштувалися до навчання в режимі on-line, прискорено опанували нові тех-нології викладання навчальних дисциплін, основні підходи та принципи дистанційного навчання таких поширених веб-ресурсів, як Moodte, Google, Classroom, Zoom та ін. Такі зміни дозволяють зробити припущення, що Україна і надалі може використовувати ЗМІ на такій формі навчання, як один із основних освітніх ресурсів та ефективних методів викладання.

В університеті «Україна» навчання орієнтоване, насамперед, на студентів з особливими потребами, що вимагає особливих підходів. Інклюзивне викладання — це викладання, яке є максимально корисним для найширшого кола студентів із фізичними та психічними особливостями, різними навичками, ентузіазмом та культурним фоном, різним стилем навчання, світоглядом тощо. Завдяки академічній автономії університет «Україна» самостійно організував дистанційне навчання в умовах карантину з використанням технологій, які збалансували досягнення студентами високого результату. Для зручності дистанційного навчання адміністрація університету «Україна», забезпечила технічний супровід, щоб уникнути перевантажень студентів та викладачів, своєчасно реагувала на виклики учасників освітнього процесу. Таким чином, виникла потреба в соціальному запиті на модернізацію вищої освіти через нову дистанційну платформу навчання студентів з особливими потребами, мета якої — підвищення якості навчання студента. З огляду на це актуальності набуває проблема впровадження комп'ютерних технологій та розроблення методики їх застосування в умовах інклюзивної вищої освіти.

Дистанційна форма навчання з'явилась досить давно і має велику популярність серед студентів через її економічні переваги і навчальну ефективність. її ще називають «навчання протягом усього життя» через те, що більшість тих, хто навчається — дорослі люди, які, загалом, мають вищу освіту, проте через необхідність підвищення кваліфікації або розширення сфери діяльності у багатьох виникає потреба швидко і якісно засвоїти нові знання і набути навички роботи. Аналіз стану означеної проблеми свідчить про те, що в Україні підтримання інклюзії у «навчанні протягом усього життя» недостатньо досліджено. На сьогодні законодавчо інформаційні технології у сферу освіти втілено в державних програмах і проектах (Закон України «Про освіту», Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні»), «Конвенція ООН про права інвалідів», «Концепція впровадження медіа освіти в Україні» , «Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року», які спрямовані на забезпечення умов ефективного використання сучасних комп'ютерних технологій.

Під час пандемії COVID-19 дистанційну форму навчання широко впровадили в освітній процес через інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) — це он-лайн курси, он-лайн тренінги, он-лайн воркшопи, он-лайн коучинги, хакатони, вебінари, віртуальні лабораторії, соціальні мережі, платформи за науковими інтересами, міжнародні он-лайн конкурси та ін.

Новітні технології забезпечили перехід викладачів і студентів університету «Україна» на дистанційне навчання і мають суттєві переваги:

1. Освітні заняття перейшли у відеоформат, завдяки таким сервісам, як Discord, Zoom, Skype, Ютуб. Як показав досвід викладання, відеокон- ференції є високоефективною оптимізацією навчального процесу через відео, тембр голосу, темп та ін.

2. Збільшилася кількість інформаційних платформ таких, як Telegram, Viber, Skype, Whatsapp та ін., створенням альтернативних сайтів для більш детальної або додаткової інформації.

3. Модульність — розділення матеріалу на окремі функціонально завершені теми, які відповідають здібностям кожного студента або групи загалом.

4. Можливість одночасного використання великого обсягу навчальної інформації будь-якою кількістю студентів. Заради кращої обізнаності студентів інформація подавалася не лише на офіційному сайті, а й у спеціально створених каналах.

5. Відсутність географічних кордонів, перебування у будь-якій точці планети, можливість навчатися будь-коли, без обмежень у часі, у певному місці, без відриву від роботи, за індивідуальним графіком навчання, не виходячи з дому, мати вільний час, робочий простір, техніку (мікрофон, ноутбук, камера та ін.). Немає потреби щодня відвідувати університет «Україна», що, безсумнівно, важливо для студентів з обмеженими можливостями, а також для тих, хто проживає далеко від навчального закладу та хто має маленьких дітей.

6. Зручність для викладачів, які можуть приділяти увагу більшій кількості студентів і працювати методом «запитання студента — відповідь викладача», навіть перебуваючи у відрядженні чи за кордоном.

7. Дистанційні технології зумовлюють індивідуальний підхід — це можливість навчатися у своєму темпі, де студент завжди може повернутися до вивчення складнішого матеріалу, передивитися відеолекції, перечитати комен-тарі, листування з викладачем, а вже відомі йому теми може пропустити. Окрім того, що студент обирає зручний йому темп навчання, він оперативно отримує відповіді на запитання.

8. Після реєстрації в системі дистанційного навчання Moodle студент університету «Україна» має доступ до навчальних матеріалів (підручників, навчальних посібників та необхідної літератури).

9. Інтерактивність — активне спілкування між студентами групи і викладачем, що значно посилює мотивацію до навчання, поліпшує засвоєння матеріалу.

10. Комунікація з викладачами — це консультації, які різними альтернативними та цікавими методами заохочують студентів до опанування матеріалу, які більш ефективні, ніж особисті зустрічі під час очного та заочного навчання. Більшість викладачів змогла швидко адаптуватися та встановити контакт зі студентами.

11. В університеті «Україна» атестація студентів проходить у формі on-line тестів — це не впливає на успішність студента з інших предметів, його соціальний статус, менше хвилювання та інші чинники. Студенти не відчували психологічного тиску з боку викладача.

12. Більші можливості контролю якості навчання, які передбачають проведення дискусій, чатів, використання самоконтролю, відсутність психологічних бар'єрів.

13. Економічна ефективність — дистанційний метод навчання дешевший, ніж традиційні, завдяки ефективному використанню навчальних приміщень, полегшеному коригуванню електронних навчальних матеріалів та мультидоступу до них. Студент не сплачує за дорогу, проживання, а у випадку із зарубіжними закладами вищої освіти не витрачає кошти на візу і закордонний паспорт.

14. Для студентів університету «Україна» з'явилося багато можливостей отримати нові знання та професійні здібності на безкоштовних курсах вищих навчальних закладів світу та глобальних освітніх порталах таких, як «Cou-Rsera», «Geek-Brais» та ін.

Разом з тим, дистанційне навчання має і свої недоліки:

1. Для засвоєння навчального матеріалу самостійно необхідна мотивація, що вимагає достатньої сили волі, відповідальності та самоконтролю.

2. Слід пильнувати за втручанням у процес навчання небезпечних вірусів та шкідливих програм.

3. Складно підтримувати потрібний темп навчання без контролю, враховуючи особливості студентів — це вдається не кожному.

4. Нестача практичних умінь та навичок, досить проблематично якісно організувати дистанційне навчання за напрямами підготовки та спеціальностями, де передбачено велику кількість практичних занять, лабораторних робіт тощо. Навіть найсучасніші комп'ютерні тренажери не замінять «живої» практики.

5. Дистанційна освіта не розвиває комунікабельності, впевненості, навичок працювати у команді, оскільки особистий контакт студентів один із одним та з викладачами мінімальний, а іноді майже відсутній.

6. Проблема ідентифікації студента, так найефективнішим способом проконтролювати, чи самостійно студент складав іспити, заліки — це відео- спостереження, що не завжди є можливим. Тому на підсумкову атестацію студентам доводиться особисто приїжджати до університету «Україна».

Ільїна О.М.

Особливості проведення контролю знань студентів-економістів дистанційними засобами // Молодий вчений .- 2021 .- № 1 .- С. 70-79

Анотація: Наголошено на необхідності врегулювання проявів академічної недобро- чесності студентів. Зазначено про власний досвід попередження випадків академічної недоброчесності студентів-економістів при проведенні дистанційного контролю знань іноземної мови.

Запровадження дистанційного навчання в 2020 році в закладах вищої освіти України зумовило необхідність пошуку викладачами оптимальних стратегій викладання, включаючи оптимізацію методів та засобів контролю знань. Запобігання проявам академічної недоброчесності при проведенні контролю дистанційними засобами вимагає дотримання ряду правил та критеріїв, проте у 2020 р. викладачі виявились не готовими до раптового переходу всіх форм на навчання. Навчання студентів-економістів предметам фахового циклу, а також гуманітарним предметам (іноземній мові) фахового спрямування надзвичайно важливо для формування особистості фахівця. Проте, особливо важливо проводити контроль таких знань, що у повній мірі буде відображати сформованість знань та навичок, причому дистанційними засобами. Невизначеність ситуації щодо карантинних обмежень навіть у 2022 р. в Україні та необхідність оптимізації навчального процесу студентів економічного профілю зумовила вибір теми дослідження автором-викладачем економічного ЗВО.

Дистанційне навчання іноземної мови студентів-економістів підпорядковується тим самим принципам та організаційним засадам, що і навчання інших спеціальностей інших дисциплін. Необхідно дотримуватись принципів регулярності, принципів структурованості та чітких критеріїв оцінювання при проведенні контролю знань. В межах викладання дисципліни «Іноземна мова за фаховим спрямуванням» викладач має проводити систематичний поточний контроль (поточне оцінювання) навчальної діяльності студентів, тематичний та підсумковий контроль (залік та іспит). Дистанційне навчання обумовлює деякі особливості проведення такого контролю, як усного так і письмового. Проведення усного контролю знань студентів економістів з дисципліни «Іноземна мова» відбувається поточно, індивідуально, чи в груповій роботі, із застосуванням додатків-платформ онлайн-спілкування, Microsoft Teams, Google Meets, Zoom. Навчальна діяльність кожного студента на занятті оцінюється викладачем за чітко визначеними критеріями, причому в кінці заняття викладач має оголосити студенту оцінку та замотивувати своє рішення. Загальноприйнятими критеріями вважається наступне: оцінка «відмінно» відповідає активній участі студента в дискусії чи опитуванні, відповідає високому рівню креативності та ініціативності, студент може зробити не більше 3 помилок, студент вільно орієнтується у змістовному блоці матеріалу. Оцінка «добре» відповідає досить високому рівню ініціативності та креативності студента, студент може зробити до 5 незначних помилок (граматичних, лексичних), студент в цілому добре орієнтується в змістовному матеріалі, проте не до кінця розуміє певні структурні елементи, тощо. Оцінка «задовільно» відповідає невисокому рівню ініціативності студента, студент робить до 8 помилок за весь період відповіді, допускає грубі помилки у вживанні граматичних структур, некоректно оперує термінологічним апаратом, погано розуміє сутність змістовного блоку теми. Оцінка «незадовільно» відповідає поганому рівню засвоєння теми, великій кількості помилок, грубим граматичним чи лексичним помилкам у говорінні, нерозумінню теми, тощо. Проведення усного контролю при дистанційному навчанні здебільшого пов'язане із безпосереднім опитуванням викладачем студентів, а також їх роботою на занятті онлайн. Дистанційний формат занять обумовлює ряд вимог до такого контролю, для запобігання виявам академічної недоброчесності:

1. Оригінальність опитування. Викладач має уникати клішованих питань, або опитування за списком запитань, що надає можливість студентам читати відповіді. Уникнення фальшування відповіді чи підглядання можливе, коли викладач переформульовує запитання, задає проблемні питання, питання на логіку, нестандартні запитання. 

2. Досконалість технічного забезпечення студентів та викладача, а також висока якість інтернет зв'язку. Опитування має відбуватись виключно з включеною камерою, бажано з широким колом огляду. Низька якість зв'язку, на жаль, коли відеозв'язок зі студентом раптово розривається, або ж студент багато разів перезавантажує клас, не забезпечує гарантії уникнення академічної недоброчесності, навпаки, є непрямим підтвердженням.

3. Повне опанування викладачем технологій дистанційного онлайн-навчання. Невміння користуватись ТЗН, платформами для відео зв'язку,

коли викладач використовує спецефекти, фільтри, випадково відключає власну камеру чи камери студентів через незнання ПО погано корелює із високоякісним результатом опитування.

4. Чіткі критерії оцінювання онлайн. Викладач має пояснювати мотивацію оцінювання, кількість помилок та виставлену оцінку. Не допустимо виставлення оцінок та не оголошення їх студентам, особливо при дистанційному навчанні. Ведення електронних систем обліку успішності студентів запобігає такому явищу.

Проведення письмового контролю знань з іноземної (англійської) мови студентів становить більшу складність через більші ризики списування. Викладачу неможливо проконтролювати, чи не знаходиться стороння особа в кімнаті зі студентом, поза обсягом камери, або чи не контактує студент через інший гаджетів онлайн з іншими студентами. Для запобігання проявам недоброчесності рекомендуємо визначити чіткі часові критерії, необхідні для написання роботи, з необхідністю здавати роботу саме в ці часові рамки. Також викладач має розробляти оригінальні авторські контрольні завдання, уникати запозичення завдань контрольних робіт з репозитаріїв чи інтернету, пропонувати студентам багатоваріантні контрольні роботи (більше 6 варіантів на групу, без повторів у наступних групах). За власним досвідом, рекомендуємо уникати тестування з варіантом вибору відповіді, бо така перевірка знань часто призводить до ризиків плагіату відповідей. Також, подальша дискусія викладача зі студентами та обговорення результатів тесту з мотивацією відповіді є додатковим критерієм, який може забезпечити дотримання академічної доброчесності.

Пруднікова Л.П. , Пруднікова О.І. 

Онлайн навчання в закладах мистецької освіти // Молодий вчений .- 2022 .- № 2 .- С. 86-97

Анотація: В публікації проаналізовано можливості використання онлайн навчання в практиці викладачів закладів музичної освіти. Презентовано сучасні підходи до організації освітнього процесу у закладах мистецької освіти із застосування цифрових технологій для його здійснення. Розглянуто пристрої та комп'ютерні програми, спрямовані на якісну передачу синхронізованого звуку в інтернет та орієнтованих спеціально на музикантів-виконавців. Окреслено перспективи роботи з використанням загального екрану на онлайн уроках. Надано рекомендації щодо проведення курсів підвищення кваліфікації комп'ютерної грамотності.

 На початку ХХІ століття з’являється підвищений інтерес щодо тематики, пов'язаної з інтернет-навчанням (e-learning) в цілому, та музичним зокрема. З цього періоду законодавчо закріплюється статус музичних онлайн-конкурсів; активно вивчаються психологічні основи взаємодії вчителя та учня в процесі онлайн-викладання; для навчання музичних дисциплін робляться спроби залучати популярні ресурси соцмереж і навіть поп-культурні елементи із сервісу YouTube.

 Але описи пристроїв та програмних продуктів, зроблені IT-фахівцями для музикантів-педагогів зазвичай не підходять, оскільки вони найчастіше спрямовані на забезпечення музикування аматорського характеру. Для музичної освіти покрокові пояснення лише починають з'являтися, але у першу чергу, спрямовані на педагогів загально-освітньої ланки навчання.

Сучасна система музичної освіти спрямована на удосконалення і підвищення рівня її якості в умовах розвитку інформаційного суспільства. Одним із пріоритетних завдань розвитку педагогічної науки є підготовка висококваліфікованого педагога до професійної діяльності в умовах комп'ютеризованої освіти. Сьогодення потребує викладачів, які готові до змін і які навчаються працювати у новому форматі, які дуже швидко адаптувались до зовнішніх умов. Особлива увага приділяється самостійному опрацюванню додаткових матеріалів і впровадженню у практичну педагогічну діяльність набутих знань. Перелік компетентностей викладачів музичної освіти, що вдосконалюватимуться: загальні (знання і розуміння сучасних тенденцій розвитку освіти, розвитку музичної культури і музичної індустрії, інтеграційного підходу в навчанні, системне мислення, творчість, ініціативність); фахові (професійно-педагогічні, інформаційно-комунікаційні, інноваційно-дослідницькі, методичні, вміння складати індивідуальні освітні маршрути для становлення учня як особистість, керувати проєктною діяльністю учнів, проєктувати власну програму професійного і особистішого зростання).

Сучасна освіта від викладачів вимагає розуміння нових підходів до організації освітнього процесу у закладах мистецької освіти, застосування цифрових технологій для його здійснення. Для вивчення та засвоєння матеріалу необхідно використовувати сучасний інтерактивний комплекс та сучасні освітні технології. Ефективність онлайн освіти прямо пропорційна організації онлайн-класів.

Розглянемо пристрої та комп'ютерні програми, спрямовані на якісну передачу синхронізованого звуку в інтернет та орієнтованих спеціально на музикантів-виконавців. Дисклавір — акустичний рояль, сконструйований фірмою Yamaha, з можливістю запису та передачі звучання по інтернету. Він дозволяє педагогам-виконавцям займатися з учнями віддалено без втрати якості звуку (у тому, однак, якщо на обох кінцях проводу є по одному дисклавіру). Дисклавір — це єдиний інструмент, здатний достовірно передати кожну деталь фортепіанного виконання з точністю, яка недоступна для інших інструментів. Наприклад, час відпускання руки з клавіші безпосередньо впливає на швидкість повернення демпферів до струн, що допомагає піаністу точніше висловити свою музичну думку. Дисклавір здатний повторити кожну артикуляційну деталь виконання, включно з швидкістю відпускання руки з клавіш.

Netduetto — інший продукт фірми Yamaha, комп'ютерна програма, призначена для ансамблевих репетицій в складі не більше чотирьох чоловік. Вона може зацікавить музикантів, які займаються камерним ансамблем, квартетом, концертмейстерською практикою. Для її успішного використання необхідно мати кожному, хто бере участь в ансамблі, повний комплект апаратури: швидкісний комп'ютер, звукову карту і якісні мікрофони. Наведені приклади, незважаючи на їх нечисленність і певну «екзотичність» цінової категорії, все ж говорять про те, що робота в цьому напрямі ведеться, і, можливо, в найближчому майбутньому з'явиться масовий продукт аналогічної спрямованості.

Музикант-професіонал не проводитиме домашній урок на засмученому фортепіано, з підбором апаратури все те ж саме. Як і хороший музичний інструмент, вона коштує чимало грошей. А ефективне використання багато в чому залежать від методичної сторони організації онлайн-зайняття.

Розглянемо особливості і перспективи роботи на онлайн-зайнятті з використанням загального екрану (shared screen). Це екран, який одночасно можуть бачити і педагог, і його учні. Основна зручність загального екрану полягає в тому, що він дозволяє викладачу не лише показувати файли зі свого комп'ютера, але і запускати будь-які програми, додатки, наявні на пристрої.

Як це допомагає?

По-перше, педагоги-теоретики можуть не лише продемонструвати на цьому екрані нотний текст (для аналізу або співу з листа), але і файл з відеонотами. Загальний екран також можна використати як онлайн-фонотеку для колективного прослуховування / перегляду музичних і музично-сценічних творів на заняттях з усіх музичних дисциплін(транслюючи мультимедійні файли як зі свого пристрою, так і безпосередньо з інтернету).

По-друге, педагоги-виконавці можуть показати ноти прямо на уроці при розборі з учнями особливостей виконуваного ними твору. Якщо ж педагогам зручніше продовжувати використати на онлайн-зайнятті отриманий від учня відеофайл (з його співом або грою), вони можуть викласти його на загальний екран і розібрати виконання в прямому ефірі, зупиняючи запис і відразу ж даючи до неї коментарі.

По-третє, у меню загального екрану часто є вкладка дошка для записів (Whiteboard), на ній можна малювати, писати віртуальним пером або стилусом (за наявності сенсорного екрану). Її зручно використати на заняттях з аналізу музичних форм або поліфонії, де вимагається показувати деякі схеми і формули.

Організація онлайн-контролю і перевірки — найбільш складна частина онлайн-зайняття, що вирішується доки лише частково. Найближчим часом вона знаходитиметься у стадії апробації. Спостерігаємо, по-перше, що навантаження при проведенні іспитів онлайн в рази збільшуються, а по-друге, що рівноцінної заміни очним вступним іспитам в області музичної освіти (особливо, професійної) бути не може.

Організація онлайн-контролю і перевірки — найбільш складна частина онлайн-зайняття, що вирішується доки лише частково. Найближчим часом вона знаходитиметься у стадії апробації. Спостерігаємо, по-перше, що навантаження при проведенні іспитів онлайн в рази збільшуються, а по-друге, що рівноцінної заміни очним вступним іспитам в області музичної освіти (особливо, професійної) бути не може.

На сьогодні зрозуміло, що необхідні курси підвищення кваліфікації по комп'ютерній грамотності педагогів-музикантів. Програми і зміст таких курсів, (так само як і відповідних учбових курсів в спецшколах, училищах і ВНЗ) мають бути переглянуті і актуалізовані з великим акцентом на актуальних, практичних аспектах сучасного мультимедійного і мережевого середовища; викладати на таких курсах ефективніше буде не інженерам або комп'ютерним фахівцям, які не знають усіх тонкощів музичної специфіки, а музикантам, що володіють необхідними основами практичної роботи з сучасними комп'ютерними програмами, мобільними застосуваннями і спеціальним устаткуванням; у програму курсів підвищення кваліфікації потрібно включати розділ основ звукорежисури, притягаючи для цього фахівців, які зможуть доступною мовою пояснити ази роботи із звуком (не лякаючи «страшними» інтерфейсами спеціальних програм); керівництву учбових музичних закладів слід заздалегідь потурбуватися про те, щоб названим вище фахівцям (штатним або запрошеним на роботу за договором) було дано доручення розробити (і, з часом, періодично оновлювати) централізовані, чіткі і гранично конкретні інструкції педагогам по алгоритму подолання нових для них труднощів. Це зможе надати необхідну допомогу багатьом педагогам, що передусім, належать до старшого покоління.

Проте подобається нам чи ні, але початок епохи онлайн-освіти це лише констатація процесів, які розвертаються у світовому масштабі. Сперечатися про протистояння чи конкуренцію онлайн- і офлайн-навчання не є доцільним. Як акустичний інструмент не можна порівнювати з електронним, так і дистанційне навчання не зрівняється з очними заняттями. Ми маємо обговорювати, аналізувати та обирати найкращі варіанти, які підходять саме для певного предмету, педагога та певного рівня навчання.

Онлайн-навчання, безумовно, вдосконалюватиметься та увійде до системи музичної освіти як складова частина, а не як основна. Базою, як і раніше, залишиться педагогіка у форматі живого людського спілкування.

Сабадош Ю.Г.

Упровадження інноваційних технологій вивчення англійської мови майбутніми фахівцями галузі знань інформаційні технології // Молодий вчений .- 2022 .- С. 74-85

Анотація: Інноваційні підходи до організації та проведення навчальних занять з англійської мови на основі використання цифрових технологій передбачають розвиток змісту та організаційно-методичних форм навчання. На основі аналізу літератури та власного педагогічного досвіду було виявлено інноваційні технології вивчення англійської мови майбутніми ІТ-фахівцями. Проаналізовані технології є особистісно-орієнтованими, сприяють включенню майбутніх ІТ-фахівців до проектно-дослідницької діяльності, що забезпечує не тільки формування знань, умінь та навичок професійної діяльності та спілкування, а й розвиток творчого мислення, здатності до самовдосконалення та формування м'яких навичок.

 Сучасному суспільству необхідні не просто висококваліфіковані фахівці, здатні вирішувати виробничі проблеми, а професіонали готові до інноваційної діяльності, які мають потенціал постійного професійного саморозвитку в світі, що динамічно змінюється. Це означає, що і процес навчання необхідно кардинально змінити, перетворивши здобувачів вищої освіти із пасивних об'єктів навчання на активних суб'єктів, здатних самостійно набувати необхідні знання та ефективно організовувати свою самоосвітню діяльність і після закінчення закладу вищої освіти (ЗВО).

Існуючі традиції у вивченні іноземної мови, коли методика навчання англійської мови, передбачала вивчення мови як звичайної навчальної дисципліни, з акцентом на знання граматики і словникового запасу, і з незначною потребою або взагалі без потреби розглядати мову як засіб активного спілкування або як життєвий навик була актуальною впродовж тривалого часу. Такий підхід, підкріплений академічними традиціями вивчення англійської мови в університетах, нині не є ані актуальним, ані достатнім, особливо в умовах онлайн та змішаного навчання. Оскільки зростає інформаційне навантаження на студентів, ускладнюється засвоєння матеріалу майбутніми ІТ фахівцями, змінюється культура освіти, удосконалюються методи подання мовного матеріалу та контролю індивідуального прогресу. Тому нині є актуальною проблема розроблення та впровадження інноваційних технологій навчання англійської мови майбутніми ІТ фахівцями.

До інноваційних педагогічних технологій вивчення англійської мови майбутніми ІТ фахівцями відносимо:

• неімітаційні (лекція (проблемна, пошукова, інтерактивна, бінарна, лекція-візуалізація, лекція-діалог, лекція-консультація, лекція-прес-конференція, лекція-провокація); семінар; консультація, групова консультація; проблемна бесіда; мозкова атака; дискусії (групова, перехресна, тематична, прогресивна, вільноплаваю- ча дискусія; засідання експертної групи; дебати; дискусія-змагання; круглий стіл; методи «запитання — відповідь», «лабіринту», «обговорення в півголоса», естафета; симпозіум; синдикат; судове засідання; навчальна суперечка-діалог; форум-обговорення); науково-дослідна робота; конференція; аналіз; майстерня; опитування експертів; структурно-логічні (задачні) технології навчання; навчання з комп'ютерною підтримкою (CALL); методи сценарію (storyline method), симуляції, каруселі тощо), застосування яких забезпечує формування дидактико-комунікативного середовища, розширення теренів співпраці, суб'єктно-смислового спілкування, рефлексії та самореалізації на рівні «викладач — студент», «студент — студент» під час розв'язання навчально професійних завдань;

• імітаційні неігрові (аналіз конкретних ситуацій; імітаційні вправи; груповий та індивіду альнии тренінг; квести; кеис-технологія; мозкова атака; синектика; ситуаційні методи; ситуаційний аналіз; контекстне, розвивальне, дослідницьке навчання тощо) під час впровадження яких здійснюється імітація професійно-рольових і просторово-часових умов, що забезпечують реалізацію особистіших функцій майбутніх ІТ фахівців у професійних ситуаціях;

• імітаційні ігрові (організаційно-діяльні, пошуково-апробаційні, проблемно-орієнтовані ділові та рольові ігри; ігрові заняття на машинних моделях та проектування; ігрове проектування; методи групових пазлів, навчальних станцій; «контурні» ділові ігри та моделювання ситуацій) застосування яких дозволяє урізноманітнити освітній процес, зорганізувати роботу за допомогою включення професійно зорієнтованих вправ і завдань, які сприяють розвитку творчого потенціалу студентів, розширенню їхнього кругозору, стимуляції критичного мислення, самостійності та креативності;

• тренінгові (груповий тренінг, заняття з елементами тренінгу), що є системою дій із відпрацювання певних алгоритмів майбутньої професійної діяльності та способів розв'язання професійних завдань у процесі навчання, дає можливість майбутнім ІТ фахівцям продемонструвати творчі здібності (використовуючи одержані знання у лексиці, граматиці тощо), навчитися висловлювати свою думку, аргументувати її, а також прислухатися до думки інших;

• на основі застосування цифрових технологій (метод програмованого навчання, методи з використанням веб технологій, онлайн, офлайн чи змішаних форматів навчання), що зреалізову- ються в системі «викладач — комп'ютер — студент» за допомогою прикладних програм різних видів. Також у процесі навчання можуть використовуватися завдання що включають відео з вивчення англійської мови, роботу в інтернеті, онлайн інструменти перекладу, вивчення англійської мови за допомогою цифрового оповідання, електронної книги, мультфільму чи фільму, а також низка курсів та ресурсів із вивчення англійської мови майбутніми ІТ фахівцями, наприклад такі як:

• Підручники «English for Information Technology» by Pearson Longman» («Англійська мова для інформаційних технологій» Пірсона Лонг- мана) (URL: http://www.pearsonlongman.com/ vocationalenglish/information_technology/index. html) включають граматичні завдання із спеціальним словником, аудіо та інтерактивними завдання розроблені із урахуванням останніх подій в ІТ галузі.

• Хмарна програма «FluentU» (FluentU — вивчення англійської мови ІТ фахівцями) (URL: https://www.fluentu.com/schools/) містить відео, аудіо, стенограми із інтерактивними субтитрами, картками та іншими інструментами, що дозволяє вивчати англійську так, як на ній говорять у реальному житті. Програма містить різноманітний контент із популярних ток шоу, музичних відео, рекламних роликів, трейлерів та документальних фільмів про природу, які перетворюються на персоналізовані уроки за рахунок відстеження словникового запасу та інтелектуального підбору прикладів та відео на основі вже вивчених слів.

• Інтерактивний онлайн підручник із вбудованою «програмою сертифікації» «The English for Information Technology Course by English4IT» («Курс англійської для інформаційних технологій від English4IT») (URL: https://www.english4it.com/), містить широкий спектр навчальних занять американською англійською та британською англійською мовами, включаючи: читання, письмо, розмову, правопис та аудіювання з різних професійних тем, таких як: програмне забезпечення, апаратне забезпечення, програмування, інженерія, мережі, бази даних, технічна підтримка тощо.

Досліджуючи впровадження інноваційних технологій вивчення англійської мови майбутніми фахівцями галузі знань інформаційні технології вважаємо, що методика їхньої реалізації відрізняється від загальних курсів англійської мови оскільки вони розробляються для задоволення специфічних потреб здобувачів вищої освіти, пов'язані за змістом з майбутньою професійною діяльністю, ґрунтуються на використанні автентичних документів, складних текстів, матеріалів та спеціалізованої термінології, що стосуються широкого спектру тем ІТ галузі (безпека інформації, графічний інтерфейс, створення сайтів, настроювання серверів тощо). Крім того у студентів є можливість розвивати свої Soft-skills (комунікативні навички задля спілкування з іноземними колегами та клієнтами без перекладача, ведення ділового листування; уміння виступати публічно задля представлення своїх ідей та презентацій, минулих проектів; навички роботи в команді; лідерські та особисті якості тощо).

Чепелевська М.М.

Використання засобів дистанційного навчання для підготовки фахівців // Молодий вчений .- 2020 .- № 12 .- С. 78-95

Анотація: У статті розкрито поняття та значення використання дистанційних технологій навчання на сучасному етапі у процесі підготовки майбутніх фахівців в галузі туризму. Акцентовано увагу на бурхливий розвиток інформаційних технологій за останні десятиріччя та необхідність на використання дистанційної форми навчання в роботі вищих навчальних закладів.

Сьогодні передача основної маси навчальної інформації здійснюється з активним використанням інформаційно-комунікаційних технологій і сформованих на цій основі методик, які все частіше доповнюють, а нерідко й замінюють традиційні методи підготовки професіоналів-управлінців. Такий стан справ зумовлює необхідність постійного оновлення знань, що вимагає активного використання вказаних технологій у процесі підготовки конкурентоспроможних фахівців туристичної сфери.

Така організація процесу навчання припускає дещо інший підхід до навчання, зокрема: гнучкість, модульність, паралельність, велика аудиторія, економічність, технологічність, соціальна рівність, інтернаціональність, нова роль викладача, самостійність пошуку, аналізу, систематизації та узагальнення інформації, самоорганізацію й самоконтроль.

Тому дистанційне навчання має низку переваг у порівнянні з традиційним навчанням: передові освітні технології, доступність джерел інформації, індивідуалізація навчання, зручна система консультування, демократичні стосунки між здобувачем вищої освіти та викладачем, зручний графік та місце роботи. Розглянемо, які переваги та недоліки дистанційного навчання.  Перелік переваг значно перевищує недоліки дистанційного навчання. Кожна засіб, технологія, що використовуються в дистанційному навчанні також мають свої плюси та мінуси. Для підготовки фахівців з туризму використовують певні засоби, за допомогою яких відбувається спілкування між викладачем та майбутнім фахівцем з туризму: друковані або письмові матеріали, що пересилаються електронною поштою; телефонна мережа, viber, telegram, mesenger; аудіо та відеозаписи, навчальне телебачення; інтерактивні  програмовані навчальні засоби, комп’ютерні навчальні програми; локальні та глобальні комп’ютерні мережі.

Для проведення навчального процесу застосовують: відеоконференції (обмін відео зображеннями, які супроводжує звук), аудіоконференції (обмін звукової інформації на цифрових і аналогових засобах зв'язку), комп'ютерні телеконференції; відео-лекції; заняття в чаті (обмін завданнями, повідомленнями); веб-заняття; електронна пошта; youtube та телевізійні канали.

Види дистанційного навчання можуть використовуватися як окремо, так і комплексно в залежності від оснащеності навчального закладу технічними засобами і специфіки програми. До найпопулярніших систем дистанційного навчання в Україні можна віднести: Moodle; Zoom; Ms Teams; LotusLearningSpace; BlackboardLearningSystem; REDCLASS; Prometheus; ГЕКАДЕМ; e-University.

Необхідно розуміти, що від вибору системи багато в чому залежать характер і ефективність навчання майбутніх фахівців з туризму. Так як туризм націлений не тільки на національний ринок, а й міжнародний, проаналізуємо, які існують дистанційні технології за кордоном:

– Adaptive learning – навчальний процес, який адаптує навчальні матеріали і методи до потреб споживача;

– Badges – гнучкий механізм для визнання досягнень як неофіційна альтернатива акредитації;

– Blended learning – навчальний підхід, який поєднує в собі он-лайн і очну форму навчання, що дозволяє більш високий рівень самостійності

в процесі навчання;

– E-learning – ця форма навчання проводиться за допомогою електронних засобів масової інформації, як правило, в Інтернеті;

– DOCC – відкриті спільні навчальні курси, коли викладачі у кожному навчальному закладі мають можливість створити власну версію

курсу;

– Flipped classroom – модель навчання, у якій здобувачів вищої освіти спрямовані на самостійну роботу вдома, наприклад, переглядають

відеолекції, а потім за допомогою майстер-класу застосовують нові знання;

– Learning analytics – збір, аналіз і подання значної кількості даних, пов'язаних із навчальною діяльністю здобувачів освіти;

– MOOC – он-лайн курс, який вільно доступний для всіх і включає в себе відкриті навчальні матеріали і можливості 58 для взаємодії і співпраці між здобувачами освіти;

– Open Educational Resources – частина даних або змісту відкриті, будь-хто може вільно їх використовувати, зберігати і поширювати;

си (ТМР) – ресурси, будь-який інтернет-матеріал яких є вільним і доступним;

– SPOC – курси, схожі на MOOC, але використовується як змішане навчання.

На сьогодні найоптимальнішим для вітчизняних ВНЗ є поєднання традиційної і дистанційної форми навчання при вивченні окремих модулів.

Як свідчать практика й низка досліджень, тенденція навчання чітко розвивається у напрямі заочно-дистанційного або змішаного навчання.

Впровадження дистанційних технологій у навчальний процес спрямоване на формування таких компетенцій як: комунікативні (безпосереднє спілкування і за допомогою засобів мережі), інформаційні (пошук інформації з різних джерел та можливість її критичного осмислення), самоосвіти (вміння навчатись самостійно). З використання дистанційних технологій здобувачі вищої освіти зможуть розвивати творчі та інтелектуальні здібності із допомогою відкритого й вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, включно з наявними в Інтернеті.